Справа №: 310/7614/21
3/310/3144/21
Іменем України
01 листопада 2021 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Вірченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 17 червня 2005 року,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
13 серпня 2021 року о 17 год. 11 хвил. навпроти будинку № 77 по вул. Центральній в с. Болгарка Бердянського району ОСОБА_1 керував моторолером «Муравей» без реєстраційного номеру з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на встановлення стану сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810» на місці зупинки відмовився, а також від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Від керування його було відсторонено. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання 03 вересня та 01 листопада 2021 року не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомленим про місце, дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, Законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 251155 від 13 серпня 2021 року; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в присутності двох свідків зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810»; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 серпня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було направлено для проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відеозаписом, доданим до протоколу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 251155 від 13 серпня 2021 року, дані відображені в якому, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, ОСОБА_1 , який керував моторолером з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810»відмовився в присутності двох свідків, а також відмовився проїхати до медичного закладу для проведення медичного огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність.
Даний протокол підписаний свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були присутні при пропозиції працівниками поліції проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водію ОСОБА_1 , який керував моторолером «Муравей» без реєстраційного номеру.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він 13 серпня 2021 року керував моторолером «Муравей» після того, як вживав алкогольний напій - пиво. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager Alkotest 6810» тав медичному закладі він відмовився, оскільки вважав це не доцільним, оскільки він дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноруч зазначив, що з протоколом згоден.
В матеріалах справи наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підписаний свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,відповідно до якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаками сп'яніння, а саме - різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки останній відмовився.
З відеозапису, наявному в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager Alkotest 6810» тав медичному закладі, підтвердив, що керував моторолером після вживання пива.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про справі щодо ОСОБА_1 .
Отже, працівники патрульної поліції зафіксували у встановленому законом порядку відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також роз'яснили його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції дотримано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, яка визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, встановленими МОЗ і МВС.
П. 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно п.п. 6, 7 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський згідно п. 8 Порядку в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, аналіз вказаних доказів та норм права, які регулюють спірні правовідносини, свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати мопедом, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки в правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Істотних порушень законодавства під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, що могли бути підставою для повернення протоколу для доопрацювання або для закриття провадження по справі, під час судового розгляду справи не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому суддя також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 213, 221, 283 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддати стягненню у вигляді штрафу 17 000 грн., стягнувши суму за реквізитами: номер рахунку: UA708999980313000149000008001, населений пункт Запорізька область/м. Запоріжжя, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн., стягнувши суму за реквізитами: рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Строк пред'явлення до виконання - протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Вірченко