Справа № 609/1187/21
3/609/547/2021
04 листопада 2021 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Ковтунович О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , гр. України, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Як вбачається із матеріалів справи, «19.10.2021 р. о 15 год. 35 хв. на АД с. Потуторів гр. ОСОБА_1 керував мотоблоком ЯРЗ б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою Alcotest 6820 № ARLK-0005, чи пройти медичний огляд в лікарні категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс протии Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті,хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав,що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «позарозумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Крім того, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, стверджується, даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 051964 від 19.10.2021 р. та іншими матеріалами досліджених у судовому засіданні.
З огляду на викладене, вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в повному обсязі доведена, сумнівів у обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу додатків у суду немає.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин під час вчинення даного правопорушення, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до порушника адміністративне стягнення, в межах санкції ст.130 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, стягнути з гр. ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із гр. ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області на протязі 10 діб з дня її винесення.
Суддя: О. В. Ковтунович