08.10.2021 Справа №607/12545/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Книш Д.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Янчишин В.Й., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4438246 від 04 липня 2021 року,-
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Янчишин В.Й. звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4438246 від 04 липня 2021 року якою його визнано винним за частиною шостою статті 121 КУпАП.
Позов обґрунтовано тим, що згідно оскаржуваної постанови 04 липня 2021 року о 01 год. 35 хв. у м. Тернопіль, по вул. Протасевича, 3 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Touran» в темну пору доби з номерним знаком НОМЕР_1 , що був недостатньо освітлений, чим порушив п. 2.9 В ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.6 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн. Однак із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її безпідставною та протиправною, оскільки на момент приїзду поліцейських транспортний засіб «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , був припаркований та ОСОБА_1 ним не керував ним. Під'їхавши, поліцейський повідомив, про те, що не працює одна лампочка підсвідки номерного знаку, тобто номерний знак є недостатньо освітленим, що в подальшому було відображено у оскаржуваній постанові. Разом з цим Правилами дорожнього руху не передбачено притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП за недостатньо освітлений номерний знак, натомість санкція вказаної частини статті передбачає накладення штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема, за керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Таким чином постанова є незаконною і не обґрунтованою, складена за відсутності належних доказів, тому є такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 21 липня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4438246 від 04 липня 2021 року та вказано, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Згідно відзиву на позов, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції позову не визнає, заперечує проти нього та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки при складанні спірної постанови інспектор діяв виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, тому постанова винесена з дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального і процесуального права і до скасування не підлягає. Крім того викладені у постанові обставини підтверджуються матеріалами відеофіксації, здобутими у законний спосіб, а отже є належним та допустимим доказом.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Янчишин В.Й. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, та не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про час дату судового засідання, оскільки в суд повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Тому враховуючи, що представником відповідача попередньо був поданий відзив на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕАН №4438246 від 04 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Борсуки Лановецького району Тернопільської області, 04 липня 2021 року о 01 год. 35 хв. по вул. Протасевича, 3 в м. Тернополі керував транспортним засобом у якому був недостатньо освітлений номерний знак, чим порушив п.2.9 в) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.6 ст. 121, КУпАП.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Підпункт «б» п. 2.3 ПДР України зобов'язує водіїв механічних транспортних засобів бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до п.2.9 в) ПДР України водієві забороняється зокрема керувати транспортним засобом з номерним знаком неосвітленим (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутим.
Частиною шостою статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Згідно пункту 6.1.7.1 Національного стандарту України «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролю» ДСТУ 3649:2010 габаритні вогні, контурні вогні та знак автопоїзда повинні функціювати у сталому режимі. Ліхтар освітлення заднього номерного знака має вмикатися одночасно з габаритними вогнями та надійно освітлювати поверхню номерного знака.
Згідно п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010 передбачена обов'язкова наявність не менше одного ліхтаря освітлення номерного знака на колісних транспортних засобах.
Таким чином, ПДР України встановлено заборону на користування транспортними засобами з номерними знаками, які неосвітлені, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Позивач не погоджується з тим, що умисно порушив вимоги п. 2.9в Правил дорожнього руху, оскільки вважає, що навіть за наявності одного ліхтаря освітлення номерного знака, останній достатньо освітлювався. Крім того, твердження, яке міститься у тексті постанови про недостатньо освітлений знак, не відповідає змісту п. 2.9в ПДР.
Проаналізувавши постанову серії ЕАН № 4438246 від 04 липня 2021 року та запис відеофіксації, суд приходить до висновку, що номерний знак освітлювався частково, при цьому позивачу не інкримінується - неосвітленість номерного знаку.
Як вбачається, з дослідженого відеозапису, встановити факт освітлення чи недостатнього освітлення номерного знаку не є можливим, оскільки протягом всього часу відеофіксації номерний знак був освітлений фарами патрульного автомобіля, а відтак посилання сторони відповідача на матеріали відео фіксації суд до уваги не бере, оскільки такі не містять даних в підтвердження доводів відповідача та як наслідок не мають доказового значення.
За вказаних обставин порушення п.2.9в ПДР в діях позивача не вбачається.
Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд встановив, що працівником поліції факт вчинення правопорушення позивачем жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
З огляду на зазначене, вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, не доведена та не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину позивача, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 454 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4438246 від 04 липня 2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 454 грн.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, код ЄДРПОУ - 40108646, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич