05.11.2021 Справа №607/12811/21
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Науліка А. Г.,
представника відповідача Кондрат Л. Р.,
відповідача Гулевського О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Гулевського Олександра Григоровича інспектора 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Тернопільській області ДПП), ОСОБА_2 інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Національної поліції України про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою серія ЕАН № 4456576 від 08 липня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі інспектора 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Гулевського О. Г. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Вказана постанова отримана позивачем 12 липня 2021 року поштовим рекомендованим листом № 4600311026323. ОСОБА_1 вважає, що постанова серія ЕАН № 4456576 від 08 липня 2021 року є незаконною та необґрунтованою, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому дії інспектора є протиправними, а постановлене рішення підлягає скасуванню як незаконне з огляду на наступне: 1) 08 липня 2021 року біля 08 години інспектор 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Гулевський О. Г. позивача ОСОБА_1 не зупиняв та не повідомляв про порушення п. 14.6в Правил дорожнього руху (далі - ПДР), він не складав протокол та не здійснював в присутності позивача розгляд адміністративної справи та рішення не приймав, права на захист та оскарження прийнятого рішення не роз'яснював, докази про вчинення правопорушення ПДР не пред'являв, відповідно від отримання постанови позивач не відмовлявся; 2) належним доказом вчинення правопорушення, яке інкримінується позивачу є замір відстані на місці вчинення правопорушення, що і підтверджувало б факт обгону ближче, ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і безпосередньо місця виїзду. Разом з тим, відеозапис не може свідчити про обгін ближче, ніж за 50 м, оскільки він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови; 3) інспектором поліції Гулевським О. Г. в порушення вимог ст. 254, ст. 256, ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не складався та позивачу не вручався; 4) єдиним доказом можливого вчинення ОСОБА_1 обгону інспектор поліції навів відеозапис з нагрудного відеореєстратора, який не містить інформації щодо предмету доказування - а саме наявність 50 метрів до пішохідного переходу, а тому є неналежним доказом вчинення правопорушення. Інші докази в постанові інспектора поліції Гулевського О. Г. відсутні.
З підстав вищенаведених, ОСОБА_1 просив визнати дії інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції Гулевського О. Г. щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №4456576 від 08 липня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі протиправними; скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення; стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати та сплати судового збору.
Ухвалою судді від 25 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, УПП в Тернопільській області ДПП Національної поліції України, Гулевського О. Г. інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Національної поліції України про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
13 вересня 2021 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву від представника УПП в Тернопільській області ДПП, у якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав пропуску строків оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Покликається на те, що матеріалами відеофіксації з нагрудного відеореєстратора зафіксовано той момент, коли працівником поліції позивачу роз'яснено суть вчиненого правопорушення, права особи, що притягається до адміністративної відповідності, а також цілком спростовуються твердження позивача про те, що йому не було роз'яснено прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та про те, що йому не було відомо про факт винесення спірної постанови до 12 липня 2021 року. Так, з відеозапису з нагрудного відео реєстратора поліцейського вбачається, що позивач був повідомлений про винесення постанови, однак відмовився від отримання її копії та повідомив про намір оскаржити рішення поліцейського в суді.
В судовому засіданні 04 листопада 2021 року позивачем ОСОБА_1 суду подано пояснення на відзив відповідача, у якому він зазначив, що спірна постанова ним була отримана 12 липня 2021 року, відтак 10-денний строк для її оскарження слід рахувати з 13 липня 2021 року, вказаний строк закінчується 22 липня 2021 року. З огляду на зазначене, ним дотримано 10-денного строку для захисту своїх прав.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Наулік А. Г. в судовому засіданні підтримали заявлений позов та пояснення на відзив. Просили скасувати постанову серії ЕАН № 4456576 від 08 липня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити.
Представник відповідача УПП в Тернопільській області ДПП в судовому засіданні просила відмовити у задоволення позовних вимог з огляду на підстави, зазначені у відзиві на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 інспектор 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Національної поліції України у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду показав, що 08 липня 2021 року у денну пору доби на вул. Глибока в ході патрулювання з інспектором Жуком С. П. ним було виявлено транспортний засіб, яким керував позивач ОСОБА_1 , та який здійснив випередження, виїхавши на зустрічну смугу руху на самому пішохідному переході. В ході спілкування ОСОБА_1 не визнавав вину та заперечував порушення ПДР, пояснював, що дуже поспішав. Клопотання про правову допомогу, перенесення розгляду справи та про огляд відеозапису ОСОБА_1 не заявляв. Було прийнято рішення про винесення постанови, від отримання якої позивач відмовився. Розгляд справи проводив ОСОБА_3 , але, оскільки свідок був попередньо зареєстрований у службовому пристрої, у постанові зазначено його прізвище.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4456576 від 08 липня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він 08 липня 2021 року о 07 год. 56 хв. 57 сек. на вул. Глиняна-Глибока, керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy, НОМЕР_1 , здійснив обгін ближче, ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті, чим порушив п. 14.6в ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати, а провадження у справі - закрити.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП (в редакції станом на час вчинення правопорушення) передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди .
Згідно п. 14.6в) Правил дорожнього руху обгін заборонено ближче, ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.
За змістом ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право зупинити транспортний засіб, якщо водій порушив ПДР.
Для попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні (п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію»).
Порядок використання спеціальних засобів фіксації регульовано Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену Наказом МВС 18 грудня 2018 року № 1026, пунктом 4, 5 якої передбачено, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23 жовтня 2019 року по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Інформація про відео з нагрудної камери во 00068 відображена в оскаржуваній постанові.
Водночас, оглядом матеріалів відеозапису № 20210708201341000362, наданого суду представником відповідача та наявного на оптичному диску встановлено лише факт спілкування ОСОБА_1 із інспектором Жуком С. П. та процедуру складення оскаржуваної постанови. Моменту порушення ОСОБА_1 п. 14.6в ПДР України зафіксовано не було.
Отож, у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушення, не надав.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.
Оскільки представником УПП в Тернопільській області ДПП не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, достатніх для притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури, суд дійшов висновку, що відповідачем вказаний обов'язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.
У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Також оглядом матеріалів відеозапису судом встановлено, що розгляд справи здійснював інспектор Жук Степан Павлович, який представився на початку відеозапису (00 хв. 01 сек.). Разом з тим з оскаржуваної постанови серії ЕАН № 4456576 від 08 липня 2021 року вбачається, що постанову виніс ОСОБА_2 .
Згідно Розділу ІІІ п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Судом встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача здійснював ОСОБА_3 .
Натомість, старший лейтенант поліції Гулевський О. Г., який виніс оскаржувану постанову, не розглядав справу про адміністративне правопорушення відносно позивача та не вручав постанову у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржувана постанова прийнята неповноважною особою.
Щодо покликання представника відповідача на пропуск позивачем ОСОБА_1 строку для оскарження постанови, суд роз'яснює наступне.
У постанові серії ЕАН № 4456576 від 08 липня 2021 року у п. 9 зазначено, що особа, притягнута до адміністративної відповідальності від підпису та отримання копії відмовилася. Копію постанови надіслано рекомендованим повідомленням вих. № 7183 від 09 липня 2021 року.
Представник відповідача вважає, що позивачу було відомо про факт винесення постанови відносно нього, він сам відмовився він отримання її копії, відтак є достатні підстави вважати причини пропуску строку на оскарження неповажними.
Суд з такими доводами не погоджується з огляду на наступне.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Відповідно до частини другої вказаної статті позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до указаної статті скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною другою статті 291 КУпАП передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналіз норм статті 289 КУпАП і частини другої статті 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Аналогічна правова норма закріплена також у частині другій статті 286 КАС України, відповідно до приписів якої позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суди повинні з'ясувати дату отримання цієї постанови.
Із встановлених судом обставин вбачається, що позивач оскаржувану постанову в день її прийняття фактично не отримував. Відповідно до інформації ПАТ «Укрпошта» за трек-номером відправлення № 4600311026323 таку постанову ним отримано 12 липня 2021 року. Водночас до суду з позовом ОСОБА_1 звернувся 21 липня 2021 року, тобто, із дотриманням десятиденного строку.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року в справі №755/7433/19 та від 12 червня 2020 року у справі № 686/28291/19.
За таких обставин суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, УПП в Тернопільській області ДПП Національної поліції України, про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови є підставним та підлягає до задоволення частково, шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Національної поліції України суд відхиляє з огляду на те, що вони заявлені до неналежного відповідача.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
З системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а.
На підставі ст.ст. 9, 122, 247, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правил дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд,
Позов задовольнити частково.
Постанову в справі по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН № 4456576 від 08 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 (п'ятсот десять) грн - скасувати, а провадження по справі закрити.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ: 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 4, м. Київ, 03048;
Відповідач 2: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003;
Відповідач 3: Гулевський Олександр Григорович інспектор 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса місця роботи: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль, 46003.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська