Справа № 605/548/21
Іменем України
"05" листопада 2021 р. Суддя Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуц Р.О. розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №2 (м.Підгайці) відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, не працюючого,
проживаючого в
АДРЕСА_1
за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №618483 від 18 жовтня 2021 року, громадянин ОСОБА_1 у вищевказаний день, близько 13 год. 01 хв., перебував на вул. Мазепи в м.Підгайці Підгаєцької ТГ Тернопільського району Тернопільської області, без документів, що посвідчують особу, чим порушив вимоги п.2 п.2 постанови КМ України №1236 від 09 грудня 2020 року, за що передбачена відповідальність згідно вимог ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні своєї вини не визнав та пояснив, що мав при собі паспорт громадянина України, який на вимогу працівника поліції пред'явив останньому.
Згідно диспозиції ч.1 ст.44-3 КУпАП, яка є бланкетною, адміністративна відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Підпункт 2 пункту 2-2 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року (далі - Постанова) встановлює заборону перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції в графі «особу встановлено», зазначив документ за яким встановлено особу, а саме: Паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 25 січня 2012 року, що суперечить суті правопорушення, яка викладена в фабулі вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, а саме те, що особа перебувала без документів, що посвідчують особу. При цьому будь-яких доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
Аналізуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що працівником поліції було допущено порушення вимог діючого законодавства.
У відповідності до положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах “Малофєєва проти Росії” (“Malofeyeva v. Russia”, рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та “Карелін проти Росії” (“Karelin v. Russia” заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Оскільки справи про адміністративні правопорушення розглядаються судом в межах протоколу про адміністративне правопорушення, тому суддя не вправі виходити за межі зазначеної у протоколі суті адміністративного правопорушення та його кваліфікації в сторону погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП є безпідставним та таким, що свідчить не про охорону правопорядку та запобігання поширенню пандемії COVID - 19, а про намагання покращити показники своєї роботи, шляхом оформлення безпідставних адміністративних матеріалів.
Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що даний адміністративний матеріал було оформлено без обгрунтованих на те підстав, а тому провадження у цій справі слід закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 44-3 ч.1, 221, 245, 247 п.1, 251, 252, 268, 280, 283, 284 ч.1 п.3,ч.2 КУпАП, суд, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.
Суддя: Р. О. ГОРУЦ