Справа № 2-а-11039/11
Провадження №6-а/148/101/21
04 листопада 2021 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Штифурко Л.А.,
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) про заміну сторони виконавчого провадження,
встановив:
Заявник звернувся до суду з вказаною вище заявою. Свої вимоги мотивував тим, що постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.10.2011 задоволено позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Заявник являється її спадкоємцем та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.09.2021 йому належить заборгованість, визначена за рішенням суду по постанові Тульчинського районного суду № 2-а-11039/11 від 17.10.2011 в сумі 9968 грн. 20 коп.
Однак отримати вказані кошти заявник не може, так як не є стороною виконавчого провадження, у зв'язку з чим звернувся до суду та просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні по справі № 2-а-11039/11 з ОСОБА_2 на нього.
В судове засідання заявник не з'явився, надіславши суду заяву з проханням вирішити питання про заміну сторони виконавчого провадження у його відсутність. Вимоги, викладені в заяві, підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник Головного управління ПФУ у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, надіславши заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність на підставі наявних у справі матеріалів.
Представник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання, причини своєї неявки суду не повідомив.
Оскільки неприбуття вказаних осіб в судове засідання відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України не є перешкодою для розгляду даної заяви, суд розглянув її за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши додані до неї докази, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що згідно постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.10.2011 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_2 доплату до пенсії починаючи з 15.09.2010 року по день припинення такого права позивача: відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати ; відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до 4 категорії потерпілих від аварії на ЧАЕС в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.06.2014 постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.01.2012 залишено без змін (а.с. 8, 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Як встановлено з копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.09.2021, посвідченого державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Сухомлин О.А. спадкоємцем недоотриманої пенсії відповідно постанови Тульчинського районного суду № 2-а-11039/11 від 17.10.2011 в сумі 9968 грн. 20 коп., яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі довідки, виданої 06.07.2021 Сервісним центром Тульчинським відділом обслуговування громадян УПФ України у Вінницькій області за № 0200-0402-8/40602, є її син ОСОБА_1 (а.с. 7).
Згідно Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (надалі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 440 цей Порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, інвентаризації та погашення заборгованості за ними.
З аналізу п. 2 вказаного вище Порядку вбачається, що рішеннями в розумінні даного акту є виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.
У пункті 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що виконання судового рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.10.2011, за яким ОСОБА_2 належать 9968, 20 грн. та спадкоємцем яких є заявник, гарантується державою, оскільки воно підпадає під критерії рішення, визначені в п.2 Порядку. Суд також приходить до висновку, що отримати належні їй за даним рішенням кошти заявник дійсно не в змозі, оскільки не є стороною провадження на стадії виконання судового рішення.
За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником
Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Питання заміни сторони її правонаступником на стадії виконання судового рішення врегульовано ст.379 КАС України. Частиною першою даної статті визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За змістом ч.4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, беручи до уваги, що заявник є спадкоємцем недоотриманої належної ОСОБА_2 пенсії, яка належить їй на підставі правовстановлюючого документу, яким є свідоцтво про право на спадщину, виконання судового рішення, на підставі якого ця пенсія присуджена спадкодавцю, гарантується державою, з метою забезпечення можливості реалізації заявником права щодо отримання належної спадщини, суд приходить до висновку про обгрунтованість її заяви та вважає можливим її задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 379 КАС України, суд,-
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Замінити стягувача ОСОБА_2 на стадії виконання судового рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.10.2011, ухваленого у справі № 2-а-11039/11, її правонаступником ОСОБА_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.А.Штифурко