Справа № 141/801/21
Провадження № 6/141/21/21
05 листопада 2021 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Климчука С.В.
при секретарі судового засідання Солоненко І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Оратівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Данько В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відносно боржника ОСОБА_1 ,-
05.11.2021 року до Оратівського районного суду Вінницької області надійшло подання головного державного виконавця Оратівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Данько В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відносно боржника ОСОБА_1 .
Подання мотивоване тим, що на виконанні Оратівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) находиться виконавче провадження 67027783 з виконання виконавчого листа № 761/39975/20 виданого 07.09.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 розміру основної суми боргу за позикою і трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 151123,77 доларів США (сто п'ятдесят одну тисячу сто двадцять три доларів США 77 центів), з яких: сума заборгованості за договором позики в розмірі 151000,00 (сто п'ятдесят одна тисяча доларів США), що еквівалентно 4197800,00 грн. (чотири мільйони сто дев'яносто сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 10510,00 (десять тисяч п'ятсот десять гривень 00 коп.)
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Державним виконавцем 05.10.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Боржник отримав повідомлення з постановою про відкриття виконавчого провадження 10.10.2021 року.
Посилаючись на те, що боржником рішення в добровільному порядку на сьогоднішній день не виконано, та представником стягувача подано заяву про звернення до суду про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, головний державний виконавець Данько В.В. просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, до повного виконання зобов'язань, покладених нього виконавчим листом № 761/39975/20 виданим 07.09.2021 року Шевченківським районним судом м. Києва.
Згідно з ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Головний державний виконавець Оратівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Данько В.В. в судове засідання не з'явився, натомість 05.11.2021 року до суду надійшла заява начальника Оратівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Т.Дрижко про розгляд подання без участі відділу.
Розглянувши подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2021 року, старшим державним виконавцем Оратівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Данько В.В. відкрито виконавче провадження ВП № 67027783 щодо примусового виконання виконавчого листа № 761/39975/20 виданого 07.09.2021 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 розміру основної суми боргу за позикою і трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 151123,77 доларів США (сто п'ятдесят одну тисячу сто двадцять три доларів США 77 центів), з яких: сума заборгованості за договором позики в розмірі 151000,00 (сто п'ятдесят одна тисяча доларів США), що еквівалентно 4197800,00 грн. (чотири мільйони сто дев'яносто сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 10510,00 (десять тисяч п'ятсот десять гривень 00 коп.) Зобов'язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно, а також попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
05.10.2021 року за вих № 11208 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, адресату ОСОБА_1 10.10.2021 року вручено поштове відправлення.
Поряд з цим, як вбачається з відповіді на запит до Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії та про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами про останнє місце роботи, інформації відносно ОСОБА_1 за вказаними параметрами запиту не знайдено.
Також, як вбачається з доданих до подання матеріалів виконавчого провадження, 04.11.2021 року до Оратівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява представника стягувача ОСОБА_2 адвоката Петришака А.Я. про проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64029937.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно з свою власну.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно до п. 1 ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Згідно ч.3, ч.4 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
При цьому, суд звертає увагу, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника судом можливе лише при встановленні умислу боржника на злісне ухилення від виконання ним свого обов'язку. Тобто, законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тобто за будь-які свідомі діяння боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
З наведеного слідує, що застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.
У справі Гочев проти Болгарії (Gochevv.Bulgaria від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
У справі Хлюстов проти Росії (Khlyustov v. Russia від 11.07.2013 року) ЄСПЛ застосував указані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв'язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушення ст.2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано автоматично, тобто лише у зв'язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, та без належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної ситуації заявника.
Отже, право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника в праві виїзду за межі України виникає в державного виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань.
Натомість, в матеріалах подання відсутні докази, які б підтвердили факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, та можливість боржника добровільно виконати рішення суду у встановлений постановою строк. Сам факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовими рішеннями обов'язків.
Державним виконавцем не надано доказів того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язання, не надані докази того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України. Поряд з цим, державним виконавцем надано запит у Пенсійний фонд України, однак не надано доказів звернення до Державної податкової служби України про доходи боржника. Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Також суд зауважує, що матеріали подання не містять доказів щодо здійснення державним виконавцем усіх передбачених та можливих заходів, пов'язаних з виконанням, зокрема здійснення викликів боржника для надання пояснень, доказів про вжиття заходів щодо розшуку та встановлення фактичного місця проживання боржника, доказів про майно боржника, на яке є можливість звернути стягнення.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що стаття 377-1 ЦПК України, на яку посилається заявник в обґрунтуванні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, в чинному ЦПК України відсутня.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що державним виконавцем у поданні не наведено належних доказів щодо умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього зобов'язань для прийняття рішення про тимчасове обмеження в правах, передбачених ст. 33 Конституції України, а тому подання задоволенню не підлягає.
Принагідно суд зазначає, що відмова у задоволенні подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не перешкоджає державному виконавцю у разі надання необхідних доказів та зміни обставин повторно звернутися з відповідним поданням до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 353, 354, 441 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання головного державного виконавця Оратівського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Данько В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відносно боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Копію ухвали суду направити сторонам у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів після її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.В. Климчук