Справа № 128/3038/20
Іменем України
04 листопада 2021 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі
головуючого - судді: Ганкіної І.А.,
при секретарі: Жигаровій Д.О.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них із відповідачем народилася дочка ОСОБА_5 . На даний час дитина проживає із позивачкою. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку приймати участь в додаткових витратах на утримання дитини, передбачених ст. 185 СК України. Відповідач не цікавиться здоров'ям дитини, її потребами. Оскільки відповідач не бажав добровільно приймати участь в утриманні дитини, рішенням Вінницького районного суду з нього стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 850 грн. щомісячно до повноліття дитини. З метою нормального розвитку їх дитини та відповідно до рекомендацій лікаря, за 2019-2020 роки позивачкою були понесені витрати у розмірі 3600 грн. 00 коп. на заняття сучасної хореографії танцювальної студії «Ассоль», що підтверджується відповідними довідками. Вважає, що схильність дитини до танців є позитивною та сприяє розвитку її здібностей Також нею було придбано одяг на суму 1224 гри. 00 коп. з врахуванням потреб дитини.
З квітня 2019 року но липень 2020 року спільна донька сторін відвідувала курси з
англійської мови з метою інтелектуального розвитку. Сума, яку витратила позивачка на оплату навчання становить 6180 гри. 00 коп. Зазначає, що вивчення іноземної мови пов'язано з формуванням пізнавального інтересу, розвитком інтелекту, пам'яті, мислення, творчих здібностей дитини, а також з необхідністю поступового формування готовності у доньки дошкільного віку до використання іноземної мови як засобу комунікації, що в сучасних умовах демократизації та євроінтеграції набуває вагомого значення. Окрім того, дошкільний вік є найбільш сензитивним періодом для вивчення іноземної мови, а раннє навчання мови передбачає адаптацію дитини в початковій школі. Раннє вивчення іноземної мови - один із важливих напрямів удосконалення і розвитку системи освіти, який був визначений Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти ЗУ «Про дошкільну освіту», а також Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні. З метою підготовки до школи, розвитку необхідних вмінь та навичок, донька відвідувала навчальний центр «Школа «Гарант» з 02. 09. 2019 року. Вартість навчання за напрямком «Підготовка до школи» становить 4620 грн.
00 коп. (сплата комісії за перерахунок коштів 90 грн). Для забезпечення проведення навчання у школі позивачкою будо придбано
необхідне канцелярське приладдя на суму 804 грн. Разом витрачена сума становить 17 361,92 грн. Вважає, що дану суму слід порівну поділити між нею та відповідачем та стягнути з відповідача додаткові витрати в розмірі 8 681,00 грн.
Відповідачем ОСОБА_4 було подано відзив на позовну заяву (а.с. 44-45), у якому викладено наступну позицію. Зазначені в позові обставини на думку відповідача відповідають дійсності лише частково, оскільки, позбавивши рішенням суду його батьківських прав відносно їх дитини, позивачка штучно усунула його від можливості приймати участь в житті дитини. Керуючись особистими мотивами, та маніпулюючи дитиною, позивачка категорично не дає йому можливості спілкуватися з дитиною, цікавитися її життям та приймати у ньому участь. Про зміни в житті дитини він дізнається виключно з судових позовів позивача про зміну розміру аліментів, про стягнення додаткових витрат на дитину, тощо. По суті позову вважає його обґрунтованим лише частково. В дійсності відповідно до рішення суду він щомісячно своєчасно сплачує аліменти на утримання дитини. В даний час на розгляді Вінницького районного суду перебуває цивільна справа № 128/2927/20 за позовом ОСОБА_3 до мене про збільшення розміру аліментів, з яким він погодився в частині визначення нового розміру аліментів. На підтвердження понесених додаткових витрат позивач надає копії квитанцій по оплаті курсів з англійської мови на суму 6180 грн.00 коп.,які,за твердженням позивача, їх донька відвідувала з квітня 2019р. по липень 2020р. Чи має дитина здібності до іноземної мови, які необхідно розвивати, та на скільки доцільно робити це у віці 6 років, позивач вирішувала самостійно, не приймаючи до увагу його думку з цього приводу та його матеріальні можливості до оплати цього навчання. У зв'язку з цим вважає, що ці витрати не можуть бути віднесені до додаткових витрат, пов'язаних з особливими обставинами в розумінні ст.185 СК України, оскільки не відносяться до розвитку особливих здібностей дитини. Наданий позивачем сертифікат, який містить оцінку знань дитини з англійської мови, за результатом оцінювання ФОП ОСОБА_6 , жодним чином не підтверджує особливих здібностей дитини, а лише показує рівень успішності в навчанні за період з 18.09.2018по 30.05.2019р. Тобто, мова не йде про розвиток наявних у дитини здібностей, а лише про формування готовності до використання іноземної мови, як засобу комунікації. Саме таку готовність зазвичай розвиває у дітей навчання іноземної мови за шкільною програмою з 1го по 11 клас. Тобто, уроки англійської мови, витрати на які просить стягнути позивач, не є особливими обставинами в розумінні ч. 1 ст.185 СК України. Аналогічна вимога, лише щодо оплати за інший період навчання, вже була предметом розгляду Вінницького районного суду при розгляді справи №128/2123/19, який своїм рішення від 08.11.2019 р., з яким погодився і Вінницький апеляційний суд в своїй постанові 22.01.2020 р. відмовив в стягненні витрат по оплаті курсів з англійської мови, погодившись з моїми доводами по те, що здійснення такого навчання не є розвитком особливих здібностей дитини. Апеляційний суд також вказав на те, що квитанції про оплату навчання з англійської мови не можна визнати допустимими та достатніми доказами, оскільки представляють собою заповнені від руки бланки без жодних фінансових реквізитів, передбачених для платі» документів. В позовній заяві позивач стверджує, що з метою підготовки до школи, розвитку необхідних вмінь та навичок, їх донька відвідувала навчальний центр «Школа» Гарант», де вартість навчання за напрямом «Підготовка до школи» становить 4620 грн. + сплата комісії за перерахунок коштів 90грн. На підтвердження зазначених витрат надано відповідні квитанції АТ «Приватбанк» та довідку без дати та номеру ФОП ОСОБА_7 . За таких обставин, вважає, що здійснене позивачем перерахування коштів на користь ФОП ОСОБА_7 -Школа Гарант в сумі 4620 грн. + сплата комісії за перерахунок коштів 90грн. не відноситься до додаткових витрат в розумінні ст.185 СК і не підлягає стягненню з нього. Що ж до витрат по оплаті занять дитини з сучасної хореографії в танцювальній студії «Ассоль», то з даними витратами відповідач погоджується, оскільки заняття хореографії рекомендовані для дитини за медичними показниками і є для неї корисними. У зв'язку з цим не заперечує в стягненні з нього 50% витрат позивача на оплату танців. Враховуючи, що дані витрати позивачем визначено в сумі З600, грн, то сума, що має бути компенсовано ним позивачу становить 1800 гривень. На підтвердження наявності додаткових витрат позивачем також надано чек про придбання 24.02.2020р. куртки на суму 319 грн; чек без дати про придбання шортів на суму 125 грн., чек від 27.08.2020 р. про придбання канцелярських товарів на суму 804грн., квитанцію Приватбанку про перерахунок коштів на оплату за дитячі бантики на суму 783,92грн. Крім того, при визначенні розміру додаткових витрат, що підлягають стягненню, необхідно враховувати матеріальні можливості батьків. На даний час він має на утриманні двох малолітніх синів ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) , а також дружину, яка опікується новонародженим сином та не має власного заробітку. Вказує, що розмір його заробітку складає 2500 грн. на місяць, що підтверджується довідкою про заробітну плату. З цих коштів він сплачує аліменти позивачу, утримує синів та дружину. У зв'язку з цим вважає, що позов необхідно задовольнити частково, стягнувши з нього на користь позивача 1800 грн. додаткових витрат на дитину по оплаті занять танцями. В іншій частині позову просить.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Кізік Г.В. позов підтримала за викладених в позовній заяві обставин та просила його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Гулян Я.В. в судовому засіданні під час відеоконференції із Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, позов визнала частково, в розмірі Ѕ частини витрат на оплату занять з хореографії на суму 1800 грн.. Решту понесених витрат вважає такими, що не можуть бути визнані додатковими витратами в розумінні нормативних положень ст.185 СК України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, докази, оцінивши їх в сукупності, судом установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу своїх позовних вимог вказала на наявне у неї право на отримання половини додаткових витрат на спільну із відповідачем дитину, яка проживає із позивачкою та знаходиться на її утриманні, вважає, що дані додаткові витрати на дитину мають бути стягнуті з відповідача, а тому просить стягнути із відповідача половину понесених нею додаткових витрат на дитину.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення додаткових витрат на дитину.
Підставою позову є понесені позивачкою додаткові витрати на дитину пов'язані із особливими обставинами відповідно до ст. 185 СК України.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Вінницького районного суду від 04.12.2014 року розірвано, що не оспорено відповідачем.
Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 сторони є батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 5).
Рішенням Вінницького районного суду від 18.09.2018 року збільшено розмір аліментів, визначених до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5 аліменти в розмірі 850 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Вінницький районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Писарівська АЗПСМ дитина ОСОБА_5 , 2013 року народження, дитина має патологію кістково-м'язової системи, у зв'язку із чим їй рекомендовано заняття танцями та гімнастикою (а.с. 6).
Як вбачається, з довідки, що видана ФОП ОСОБА_7 , що дитина ОСОБА_5 дійсно навчається в мережі навчальних центрів «Школа «Гарант» з 02.09.19 та відвідує напрямок «Підготовка до школи». (а.с.7).
На підтвердження успіхів дитини ОСОБА_5 позивачем надано копії грамот (а.с. 8-10).
Згідно довідок, виданих керівником танцювальної студії «Асоль» А.Ф. Орлюк від 05.04.2019 року, 05.05.2019, 05.06.2019, 05.08.2019, 05.09.2019, 05.10.2019, 05.11.2019, 05.12.2019, 05.01.2020, 05.02.2020, 05.03.2020 р.р., дитина ОСОБА_5 відвідує заняття сучасної хореографії танцювальної студії Асоль за адресою: АДРЕСА_1 . Здійснення плати проводиться з 1 по 10 число кожного місяця в розмірі 300 грн. (а.с. 13-17).
Відповідно до квитанцій «Приватбанк» позивачкою були сплачені кошти за навчання дитини в підготовці до школи, розвитку необхідних вмінь та навичок, в навчальному центрі «Школа «Гарант» з 02. 09. 2019 року (а.с.18-19,20).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 відповідач ОСОБА_4 19.12.2015 року зареєструва шлюб із ОСОБА_10 (а.с. 47). Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дитина ОСОБА_11 (а.с. 48) та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.49).
Відповідно довідки про доходи № ! від 10.12.2020 року, виданою ФОП ОСОБА_13 , що ОСОБА_4 отримує зарплату та сплачує аліменти (а.с.50).
Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Вказані докази не оспорені стороною відповідача, а тому в суду немає підстав для їх відхилення.
Обставин, які б доводили необхідність звільнення відповідача від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, судом не встановлено.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом ст. 18 Конвенції суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Згідно вимог частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що до участі у додаткових витратах на утримання дитини, можна притягати лише батьків, у цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
При цьому позивач повинна довести їх необхідність. Оскільки позивач зазначила про додаткові витрати, пов'язані з особливим станом здоров'я дитини та розвитком здібностей, то саме вона має надати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини, а також докази особливих здібності дитини до вивчення іноземних мов.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено в судовому засіданні, дитина сторін ОСОБА_5 рекомендовано відповідне профілактичне заняття танцями та гімнастикою. Із цього приводу позивачкою самостійно понесено відповідні витрати. За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача половину суми понесених позивачем витрат на лікування та заняття дитиною танцями, що підтверджується відповідними довідками та квитанціями, і що не оспорюється відповідачем в розмірі 1800 гр. (3600:2).
Суд не може взяти до уваги подані позивачкою квитанції про придбання куртки для дитини, канцелярських товарів та іншого приладдя, оскільки доказів того, що даний товар все ж таки рекомендовано для дитини для розвитку спеціальних здібностей. Вказані витрати охоплюються аліментним зобов'язанням.
Крім того, суд не може взяти до уваги квитанції про оплату позивачкою за навчання (курси англійської мови) за дочку ОСОБА_5 , оскільки доказів того, що таке навчання здійснюється для розвитку особливих здібностей дитини спрямованих саме її здатністю до вивчення іноземних мов, позивачкою не представлено суду, до того ж позивачкою самостійно, без погодження із батьком дитини, було обрано напрямок навчання та навчальний заклад. Вказані витрати також охоплюються аліментним зобов'язанням.
Щодо придбання позивачкою ОСОБА_3 для дитини канцелярських товарів та оплати навчання в навчальному центрі «Гарант» (підготовка до школи), суд також не може взяти до уваги дані докази, оскільки такі витрати мають покриватися за рахунок аліментних платежів, здійснених відповідачем на користь позивачки на утримання дитини та не є розвитком особливих здібностей, або забезпеченням особливих потреб дитини в розумінні ст.185 СК України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. До стягнення підлягає Ѕ частина понесених позивачкою додаткових витрат на дитину в розмірі 1800,00 грн. за заняття хореографією.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору у розмірі, що визначений станом на день подання позову до суду, слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 180, 181, 183, 185, 193, 198, 199 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 206, 223, 259, 263-265, п. 9 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, , суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1800, 00 грн.
Стягнути із ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави 908, 00 грн. судового збору.
В задоволенні решти вимог щодо стягнення додаткових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.А. Ганкіна