125/1604/21
2/125/530/2021
25.10.2021 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Салдан Ю. О.,
секретар судового засідання Гаврищук К. М.,
за участю: представника позивача адвоката Ліскова А. І. в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька,
1. Стислий виклад позиції сторін
Звертаючись до суду позивач вказувала, що 24 травня 2008 року вона уклала шлюб з відповідачем, який рішенням Барського районного суду Вінницької області від 27 серпня 2012 року було розірвано. У шлюбі в сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем. Відповідач з липня 2010 року участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, розвитком дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання та розвиток дитини не надає. Позивач позбавлена можливості отримати дозвіл відповідача на виїзд малолітньої доньки за кордон для її відпочинку, оздоровлення, навчання та духовного розвитку, оскільки їй невідомо його місцезнаходження.
Станом на день подання позову навчання ОСОБА_3 спрямоване на поглиблене вивчення іноземних мов. Згідно з рекомендаціями приватного закладу освіти «СІНКГЛОБАЛ», враховуючи індивідуальні можливості ОСОБА_3 , необхідно передбачити можливість участі учениці в освітніх міждержавних обмінах (в тому числі з виїздом за кордон), грантових програмах із вивчення англійської мови, які надалі будуть організовуватись на базі закладу протягом періоду навчання до завершення здобуття повної загальної середньої освіти.
Позивач не має на меті виїзду за кордон для постійного місця проживання, а лише потребує дозволу на тимчасові неодноразові виїзди дитини за кордон до досягнення 16-річного віку, враховуючи вищевикладені рекомендації закладу освіти щодо навчання, діючи в інтересах дитини, та з метою щорічного відпочинку та оздоровлення дитини.
Зазначила, що враховуючи світову пандемію, що склалася внаслідок поширення коронавірусної хвороби (COV1D-19), графіки виїзду за кордон з метою участі учениці в освітніх міждержавних обмінах, грантових програмах із вивчення англійської мови можуть бути змінені. Позиція відповідача шкодить інтересам дитини та не сприяє всебічному та гармонійному розвитку її особистості, а також вказує на зловживання відповідачем своїми батьківськими правами.
На підставі викладеного позивач просила суд надати дозвіл на право тимчасового неодноразового виїзду за межі території України до країн: Франції, Німеччини, Хорватії, Ісландії, Індонезії, Кіпру, Туреччини, Єгипту, Об'єднаних Арабських Еміратів, Сполученого Королівства Великої Британії та північної Ірландії, Королівства Таїланд, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у супроводі матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або уповноваженій особі матері, за кордон без дозволу (згоди) батька дитини ОСОБА_2 , - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили. Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або її офіційному представникові, без згоди батька ОСОБА_2 , оформляти документи для тимчасового виїзду або супроводу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України в країни ближнього та дальнього зарубіжжя, до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином на підставі приписів частини 11 статті 128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надіслав.
Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
2. Процесуальні дії у справі
27.09.2021 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
3. Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батьками зазначені: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серія НОМЕР_1 від 27.08.2021, яке видано Відділом ДРАЦС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 27.08.2012 у справі № 2-201/3039/12 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 24.05.2008, актовий запис № 43.
Згідно з договором VIST21221198 про надання освітніх послуг від 20.05.2021, учень ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1 уклала з приватним закладом освіти «СІНКГЛОБАЛ» в особі директора ОСОБА_5 договір про надання освітніх послуг.
Згідно з договором № V120082504012 про надання допоміжних послуг у сфері освіти від 01.05.2021, ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1 уклала із фізичною-особою підприємцем ОСОБА_6 договір, предметом якого є надання виконавцем допоміжних послуг у сфері освіти в період з 01.09.2021 по 31.06.2022.
Із довідки приватного закладу освіти «СІНКГЛОБАЛ» № 207 від 30.07.2021 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в приватному закладі освіти «СІНКГЛОБАЛ» з 29.09.2020 по теперішній час та є ученицею 7 класу.
Відповідно до рекомендації приватного закладу освіти «СІНКГЛОБАЛ» щодо виїздів за кордон з ціллю навчання від 05.08.2021, ОСОБА_3 , з урахуванням освітніх здобутків, рекомендується додатковий розвиток навичок говоріння в іншомовному середовищі шляхом відвідування англомовних країн в освітніх, культурних та туристичних цілях.
Згідно з характеристикою № 210 від 05.08.2021 учениці 7 класу приватного закладу освіти «СІНКГЛОБАЛ», ОСОБА_3 має навчальні досягнення високого рівня, здібності до вивчення математики та англійської мови.
4. Оцінка суду і норми права, застосовані судом
За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно з частиною 3 статті 11 ЗУ «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини 5 статті 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов'язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
Таким чином, нормами Сімейного кодексу України передбачено певні випадки, коли один із батьків, з яким проживає дитина, має право самостійно вирішувати питання її виїзду за кордон без згоди батька, що також відображено у законодавчих правилах виїзду за кордон.
Так, відповідно до пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (далі - Правила), виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Підпунктом 3 пункту 4 вказаних Правил передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, також здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця під час пред'явлення рішення суду або органу опіки та піклування (районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі його утворення), сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади) або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб.
Процедура видачі висновку органу опіки та піклування про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України передбачена у Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008. Зокрема, пунктом 72-1 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження місця проживання дитини під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України з метою, визначеною частиною п'ятою статті 157 Сімейного кодексу України (лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей), той з батьків, з ким проживає дитина, подає до служби у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи: заяву; копію паспорта заявника; копію паспорта дитини (у разі наявності); довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі коли в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання); довідку про реєстрацію місця проживання дитини; копію свідоцтва про народження дитини; копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності); підтвердження про відправлення рекомендованого листа згідно з вимогами, передбаченими абзацом першим частини п'ятої статті 157 Сімейного кодексу України (у разі наявності); копію документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (подається для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги). Служба у справах дітей за результатами розгляду зазначених документів, відвідування дитини за місцем її проживання, проведення бесіди з тим із батьків, хто проживає окремо від дитини (у разі можливості її проведення), або бесіди з дитиною, яка досягла 14 років, готує висновок про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України.
Отже, у разі наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 157 Сімейного кодексу України, для самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за кордон тим з батьків, з яким проживає дитина, звернення до суду є неналежним способом захисту.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року 489/3761/18.
У разі відсутності підстав для самостійного вирішення питання виїзду дитини за кордон одним із батьків, дозвіл на такий виїзд може бути надано судом. Однак, дозвіл на виїзд дитини за межі України в супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків на підставі рішення суду може бути наданий лише на конкретний одноразовий виїзд з визначенням його початку й закінчення і не може бути наданий на майбутні постійні виїзди дитини за кордон.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 у справі № 712/10623/17.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить надати дозвіл на виїзд за кордон для ймовірних поїздок, які лише передбачаються. Позивачем не надано доказів щодо планування конкретної поїздки та проміжку часу, протягом якого дитина буде перебувати за кордоном, тому надання такого дозволу на виїзд за кордон без дозволу (згоди) батька суперечить нормам чинного законодавства.
Крім того, представник позивача зазначив, що, як правило, навчальні поїздки з метою вивчення англійської мови є нетривалими. Відтак, у разі відповідності таких поїздок меті і строкам, які передбачені частиною 5 статті 157 Сімейного кодексу України, позивач має право вирішити питання виїзду за кордон самостійно.
Щодо вимоги позивача про надання їй дозволу на оформлення відповідних документів для тимчасового виїзду дитини за кордон, такі вимоги також не можуть бути задоволені з таких мотивів.
Відповідно до підпункту 2 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152, видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку, якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 16-річного віку, здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає особа.
У позовній заяві позивачем зазначено, що шлюб між батьками дитини розірвано у 2012 році, позивач чотири рази, а саме у 2016, 2017, 2018, 2019 роках, зверталась до суду з метою отримання дозволу малолітній ОСОБА_3 на тимчасові неодноразові виїзди за кордон і такий дозвіл судом їй було надано. У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що йому невідомо, чи є наразі у дитини чинний паспорт для виїзду за кордон. Водночас, як уже зазначалося судом, позивачем не надано жодних доказів планування конкретної поїздки та проміжку часу, протягом якого дитина буде перебувати за кордоном. Відтак, позивачем не доведено, що існує дійсна потреба в оформленні документів для виїзду за кордон, а також не доведено, що у позивача є труднощі з оформленням таких документів чи їй відмовлено у видачі паспорта без згоди батька дитини.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позивачем не доведено неможливості вирішення питання виїзду дитини за кордон самостійно у позасудовому порядку. Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту і у задоволенні такого позову слід відмовити повністю.
5. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки позов задоволенню не підлягає, то судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 263-265, 273, 293, 294, ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька - відмовити повністю.
Судові витрати - залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Барський районний суд Вінницької області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 04.11.2021.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Служба у справах дітей Вінницької міської ради, ідентифікаційний код 25512617, місцезнаходження: вул. Соборна, 50, м. Вінниця, 21050.
Суддя Ю. О. Салдан