Справа № 552/1518/20 Номер провадження 22-ц/814/1760/21Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
26 жовтня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді : Обідіної О.І.
Суддів : Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.
За участю секретаря Міщенко Я.О.
Розглянула в судовому засіданні у м. Полтаві, в порядку спрощеного провадження, з повідомленням учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави в складі судді Самсонової О.А. від 30 квітня 2021 року, дата виготовлення повного тексту рішення 10 травня 2020 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи Полтавська міська рада, Управління Капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий інститут «Земресурс», про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в частині неналежної перевірки документів, поданих Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради для реєстрації земельної ділянки загальною площею 9,6544 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5310136400:14:008:0111); зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки 9,6544 га, кадастровий номер 5310136400:14:008:0111, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2016 року на підставі заяви та документів від Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради управлінням Держгеокадастру у м. Полтаві було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 9,6544 га за адресою: АДРЕСА_1 та присвоєно їй кадастровий номер 5310136400:14:008:0111 згідно до виготовленого ТОВ Науково-виробничий інститут «Земресурс» проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.
При цьому, не було враховано, що на зазначеній земельній ділянці розташовані належні йому на праві приватної власності об'єкти нерухомості, про що у зазначеному проекті землеустрою ТОВ НВІ «Земресурс» інформація була відсутня.
З 28.09.2016 року Управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради не зареєструвало речове право на земельну ділянку 9,6544 га з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зважаючи на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111 частково наклалася на об'єкти нерухомості позивача, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вважає, що має перешкоди в користуванні належним йому майном, які підлягають усуненню шляхом пред'явлення даного позову.
Зазначає, що вказаний проект землеустрою не відповідає положенням Закону України «Про землеустрій» та Порядку проведення інвентаризації земель в редакції, чинній на момент виготовлення проекту.
Не дивлячись на такі порушення, Управління Держгеокадастру в Полтавській області не виконало свого обов'язку по здійсненню перевірки на предмет відповідності поданих Управлінням капітального будівництва виконавчого комітенту Полтавської міської ради документів вимогам законодавства для здійснення реєстрації спірної земельної ділянки, чим допустило протиправну бездіяльність.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмова обґрунтована безпідставністю та недоведеністю належними доказами позовних вимог.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, невірну оцінку зібраних по справі доказів, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Зокрема вказує про помилковість висновку суду щодо дотримання вимог діючого законодавства ТОВ НВІ «Земресурс» при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Також зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги висновок експерта, згідно якого встановлено часткове накладання земельної ділянки з кадастровим номером: 5310136400:14:008:0111 за адресою АДРЕСА_1 , з земельною ділянкою площею 3,1838 за адресою АДРЕСА_1 на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомості.
Окрім того звертає увагу, що суд не врахував наявність договору №34 від 09.07.2005, згідно якого він придбав інше майно тепличного комплексу ВАТ «Павлівське», яке розташоване на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .
Вважає, що невірна оцінка зібраних по справі доказів призвела до помилкового висновку суду про безпідставність заявлених ним вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ НВІ «Земресурс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з огляду на відсутність надання ОСОБА_1 належних доказів, які-б свідчили про бездіяльність відповідача.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, згідно договору купівлі-продажу від 02.07.2005 року, ВАТ «Павлівське» передало, а ОСОБА_1 прийняв у власність нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: складське приміщення А-1 пл. 407,7 кв.м., котельня Б-1 пл. 135,3 кв.м., коренеплодосховище В-1 пл. 275,1 кв.м., коренеплодосховище Г-1 пл. 192,9 кв.м., міська підстанція Е-1 пл. 38,4 кв.м., огорожа №1, №2, ворота №3, хвіртка №4.
На вищевказане майно згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.07.2005 року №7797621 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності.
Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 року №207 «Про перейменування топонімічних назв, демонтаж меморіальних дошок та зображень комуністичної символіки в місті Полтаві» назву АДРЕСА_1 змінено на «Симона Петлюри».
22.07.2016 року Управлінням Держгеокастру у м. Полтаві зареєстровано земельну ділянку, кадастровий номер: 5310136400:14:008:0111, за адресою АДРЕСА_1 ; цільове призначення: 07.02 для будівництва і обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту; площа земельної ділянки 9,6544 га; документація із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 11.07.2016.
Вказана обставина підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5304622642016 від 23 вересня 2016 року.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 виготовлено відповідачем ТОВ НВІ «Земресурс».
Вважаючи, що проект землеустрою виготовлений ТОВ НВІ «Земресурс» з порушенням норм законодавства, а Управління Держгеокадастру у Полтавській області провівши реєстрацію земельної ділянки не перевірило відповідність поданих йому документів, ОСОБА_1 , як власник об'єктів нерухомого майна, що розташовані на спірній земельній ділянці, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд встановив відсутність порушень з боку Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оскільки для реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111 були надані та перевірені всі необхідні документи.
Також суд встановив, що земельна ділянка площею 3,1838 га, на якій розміщені належні позивачу об'єкти нерухомості несфорована, відповідного кадастрового номеру їй не присвоєно, як об'єкт цивільних прав вона розглядатись не може, отже посилання ОСОБА_1 , щодо передачі саме цієї ділянки йому в користування в 2005 році, після укладання договору купівлі-продажу з ВАТ «Павлівське» та часткове накладення її з земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111 є безпідставними.
Також під час розгляду справи в суді, за клопотанням позивача, було призначено судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, висновок якого як доказ по справі суд при вирішенні спору до уваги не взяв, мотивуючи це тим, що останній ґрунтується на даних плану меж земельної ділянки, складеного Полтавською філією ДП «ХІЗ» у 2021, який в свою чергу взяв до уваги кадастровий план, розроблений ДНВП «Полтавагеодезцентр» в 2017 році, із зазначенням неіснуючого кадастрового номеру земельної ділянки по АДРЕСА_1 та до якого були включені об'єкти нерухомості, належність яких позивачу матеріалами справи не доводилась.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно ст. 35 ЗУ «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
Згідно п.а), п.б), п.в) ст. 22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації ї землеустрою, судових рішень.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
завдання на розроблення проекту землеустрою;
пояснювальну записку;
копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом; наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського
виробництва (у випадках, передбачених законом);
розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках.
передбачених законом);
акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельні'5 ділянки);
кадастровий план земельної ділянки;
матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) у р., формування земельної ділянки);
матеріали погодження проекту землеустрою.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.
У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.
Зазначаючи відсутність документів, обов'язкових для проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, таких як, копії правоустановчих документів на об'єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці, не зазначення переліку обмежень у її використанні, позивач ОСОБА_1 вказував на протиправну бездіяльність Управління Держгеокадастру в Полтавській області по виконанню свого обов'язку щодо перевірки на предмет відповідності проекту землеустрою вимогам законодавства для здійснення реєстрації земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111.
Між тим, судом було встановлено, що згідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23 січня 2019 року №153672092, за адресою: АДРЕСА_1 відсутня реєстрація речових прав на нерухоме майно, що виключає твердження позивача про те, що на спірній земельній ділянці розташовані належні йому об'єкти нерухомості, право установчі документи на які відповідач не перевірив при її реєстрації.
Окрім того, згідно пояснень ТОВ НВІ «Земресурс», під час обстеження земельної ділянки на місцевості за адресою: АДРЕСА_1 були розташовані руїни будівель, без частин стін та дахів, будь-яка господарська діяльність на земельній ділянці не велась.
Також безпідставним визнав місцевий суд посилання ОСОБА_1 на не включення до проекту землеустрою проект обмежень у використанні земельною ділянкою, оскільки види і типи обмежень зазначені в листі Управління з питань містобудування та архітектури від 14 червня 2016 року №01-02-01-14/1142 «Про планувальні обмеження на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 », висновком Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 08 липня 2016 року №01-04-03-05/129 щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 ,
Вірно встановивши в цій частині фактичні обставини по справі, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав вважати, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області будо допущено протиправну бездіяльність по неналежній перевірці документів, поданих Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради стосовно реєстрації земельної ділянки загальною площею 9,6544 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5310136400:14:008:0111).
Відповідно до ч.1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Згідно частин 2 та 3 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Доводи ОСОБА_1 , що земельна ділянка загальною площею 9,6544 га за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111 наклалася на земельну ділянку площею 3,1838 за адресою АДРЕСА_1 , яка перебувала в користуванні до 02.07.2005 року в ВАТ «Павлівське» та на якій розміщено належне позивачу нерухоме майно, не підтверджені належними та допустимим доказами по справі.
Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що до моменту формування земельної ділянки у відповідності до положень Земельного Кодексу України, остання не може розглядатись як об'єкт цивільних прав.
У зв'язку з цим, земельна ділянка площею 3,1838 за адресою АДРЕСА_1 , у відповідності до норм статті 79-1 ЗК України на даний час не сформована, її межі не визначені, кадастровий номер не присвоєний та відповідно державна реєстрацію не здійснена.
Крім зазначеного, колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції правовою оцінкою зібраних по справі доказів, яка ґрунтується на вимогах ст. 89 ЦПК України.
Зокрема, місцевим судом мотивовано не взято до уваги висновки проведеної по справі судової земельно- технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.
Так, згдно висновку експерта №1521-1522 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 29.03.2021 експертом Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса», встановлено, що за геопросторовими даними (каталогами координат) між межами земельної ділянки площею 9,6544 га з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111 за адресою АДРЕСА_1 (згідно даних кадастрового плану, що є обов'язковою складовою частиною документації із землеустрою виготовленої ТОВ НВІ "Земресурс" у 2016) та межами земельної ділянки площею 3,1838 га за адресою: АДРЕСА_1 (згідно даних плану меж земельної ділянки, складеного Полтавською філією ДП "ХІЗ" у 2021 у якому наведені таблиці перерахунку координат із МСК в СК-63 поворотних точок меж земельної ділянки згідно кадастрового плану розробленого ДНВП "Полтавагеодезцентру" у 2017) на якій розташовані конструктивні елементи нежитлових будівель, які перебувають у власності ОСОБА_1 існує накладання.
Відхиляючи вказаний висновок як належний та допустимий доказ по справі, суд вказав, що останній ґрунтувався на даних плану меж земельної ділянки, складеного Полтавською філією ДП "ХІЗ" у 2021 у якому наведені таблиці перерахунку координат із МСК в СК-63 поворотних точок меж земельної ділянки згідно кадастрового плану, розробленого ДНВП "Полтавагеодезцентр" у 2017 році.
При цьому, у вказаному кадастровому плані ДНВП "Полтавагеодезцентр" зазначено кадастровий номер земельної ділянки площею 3.1838 га за адресою АДРЕСА_1 як 5310136400:14:008, який ніби співпадає з кадастровим номером 5310136400:14:008:0111 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .
Разом з тим місцевий суд вірно зазначив що кадастровий номер 5310136400:14:008 не містить останніх 4 цифр в ньому, які інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу, що в свою чергу свідчить про те, що кадастровий номер земельній ділянці не присвоювався, ділянка не є сформованою в розумінні вимог ст. 79-1 ЗК України. При цьому, цифри 5310136400 визначають лише межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт), наступні 2 цифри - 14 - кадастрова зона відносно адміністративної області, наступні 3 цифри - номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони.
Також даючи оцінку висновку експерта щодо розташування на земельній ділянці елементів нежитлових будівель, які перебувають у власності ОСОБА_1 , місцевий суд дійшов висновку про існування інших споруд, які не були придбані ОСОБА_1 в 2005 році згідно договору купівлі-продажу між ним та ВАТ «Павлівське» та право власності на яке не доведено.
Згідно виготовленого у 2017 році ДНВП «Полтавагеодезцентр» кадастрового плану земельної ділянки, суд встановив, що у вказаному кадастровому плані наведено перелік земельних угідь, до якого включено:
1. Корнеплодосховище площею 312 кв.м. 2. Корнеплодосховище площею 230 кв.м. 3. Цистерна - 5 кв.м. 4 Складське приміщення - 468 кв.м. 5. Цистерна - 10 кв.м. 6. Цистерна - 10 кв.м. 7. Парник - (частково зруйнований) - 1098 кв.м. 8. Парник - (частково зруйнований) - 1056 кв.м. 9. Парник - (частково зруйнований) - 1081 кв.м. 10. Парник - (частково зруйнований) - 1060 кв.м. 11. Парник - (частково зруйнований) - 1219 кв.м. 12. Пож подойма - 98 кв.м. 13. ТП - 52 кв.м. 14. Котельня - 10 кв.м.15. Котельня - 142 кв.м. 16. Труба котельні - 7 кв.м. 17. Котельня - 23 кв.м. 18. Непокрита територія.
Разом з тим, згідно договору купівлі-продажу від 02.07.2005 ОСОБА_1 придбав у власність нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , лише складське приміщення А-1 пл. 407,7 кв.м., котельня Б-1 пл. 135,3 кв.м., коренеплодосховище В-1 пл. 275,1 кв.м., коренеплодосховище Г-1 пл. 192,9 кв.м., міська підстанція Е-1 пл. 38,4 кв.м., огорожа №1, №2, ворота №3, хвіртка №4.
Належність ОСОБА_1 на праві власності наступних об'єктів 3. Цистерна - 5 кв.м. 5. Цистерна - 10 кв.м. 6. Цистерна - 10 кв.м. 7. Парник - (частково зруйнований) - 1098 кв.м. 8. Парник - (частково зруйнований) - 1056 кв.м. 9. Парник - (частково зруйнований) - 1081 кв.м. 10. Парник - (частково зруйнований) - 1060 кв.м. 11. Парник - (частково зруйнований) - 1219 кв.м. 12. Пож. подойма - 98 кв.м. 14. Котельня - 10 кв.м. 16. Труба котельні - 7 кв.м. 17. Котельня - 23 кв.м. 18. Непокрита територія, які були включені до кадастрового плану, розробленого ДНВП "Полтавагеодезцентру" у 2017 року, жодним чином не доведена.
Посилання апелянта, що вказані об'єкти були придбані ним згідно договору №34 від 09.07.2005, тобто окремо від укладеного та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 02.07.2005 р. належними доказами по справі не доведено.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини по справі та визначившись з характером спірних правовідносин, вірно застосував до них норми матеріального права, не допустив порушень вимог процесуального закону та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Так, відхиляються колегією суддів твердження апелянта про помилковість висновків суду щодо відповідності проекту землеустрою вимогам Закону України «Про землеустрій».
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилався як на підставу невідповідності проекту землеустрою це - відсутність копій право установчих документів на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці та не включення до проекту переліку обмежень у використанні земельної ділянки.
Саме виходячи із вказаних підстав, якими обґрунтовувались заявлені вимогли, суд розглядав його позов.
Натомість, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вже вказує на інші підстави невідповідності, на його думку, проекту землеустрою, які судом не досліджувались, сторонами спору не обговорювались, з приводу яких суд свого рішення не виносив.
Так, апелянт посилається на те, що суд не проаналізував такі недоліки проекту землеустрою, як відсутність в ньому клопотання Управління капітального будівництва виконкому Полтавської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки; відсутність в пояснювальній записці інформації про виконання геодезичного вишукування та землевпорядне проектування.
Враховуючи, що зазначені доводи апеляційної скарги суперечать принципу диспозитивності, згідно якого судрозглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, колегією суддів не приймаються до уваги вказані твердження апелянта.
Також не є свідченням помилковості судового рішення думка апелянта про те, що суд безпідставно залишив поза увагою те, що, управлінням Держгеокадастру Полтавської області як реєстратором після отримання листа з Управління капітального будівництва виконкому Полтавської міської ради від 08.08.2016 було змінено цільове призначення земельної ділянки з земель житлової та громадської забудовали на землі рекреаційного призначення.
Щодо вказаного доводу апеляційної скарги, колегія суддів зауважує, що зазначені обставини також не мають відношення до предмету позову та підстав, якими позивач обґрунтовував вимоги щодо протиправної бездіяльності відповідача в частині неналежної перевірки документів, наданих вищевказаним Управлінням капітального будівництва, а не щодо дій Управління Держгеокадастру як реєстратора зміни цільового призначення землі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що по справі не встановлено порушень прав позивача з боку Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області щодо законної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136400:14:008:0111, здійснена Управлінням Держгеокадастру у м. Полтаві 22.07.2016.
Оскільки судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, на підставі вірно встановлених всіх обставин по справі, воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2021 року.
Судді : Обідіна О.І. Карпушин Г.Л. Хіль Л.М.