Справа № 308/7178/20
Провадження № 1-кп/761/1648/2021
19 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000197 від 11 липня 2019 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Теребля Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, на час вчинення інкримінованих злочинів обіймав посаду оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України, та ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України.
Ухвалою суду від 26 серпня 2021 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожному було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 жовтня 2021 року включно.
В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, у зв'язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні оголосив письмові клопотання та просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожного під вартою, обумовлюючи обставинами кримінального правопорушення, його ступенем тяжкості, наслідками його вчинення, даними, які характеризують обвинувачених та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обумовлюючи тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є відсутніми, а клопотання в цілому необґрунтованим. Звертав увагу, що батькам ОСОБА_5 спалили будинок, у зв'язку з чим останні проживають у монастирі, та потребують допомоги свого сина ОСОБА_5 . Щодо ОСОБА_4 захисник вказує, що в останнього хворе коліно, у зв'язку з чим він потребує належної медичної допомоги, яку в умовах утримання його під вартою отримати неможливо. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо продовження строку дії запобіжного заходу. Вказав, що він два роки утримується під вартою, у зв'язку з чим був вимушений звернутися до Європейського суду з прав людини. Звертав увагу, що він позитивно характеризується, раніше працював в правоохоронних органах. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.
Проаналізувавши доводи, наведені сторонами у судовому засіданні, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які утворюють сукупність нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, зокрема посягання на життя працівника правоохоронного органу, вчинене, згідно пред'явленого обвинувачення, із застосуванням вогнепальної зброї, за попередньою змовою групою осіб, міри покарання у виді довічного позбавлення волі, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості, а усвідомлення обвинуваченими цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення.
При цьому колегією суддів у контексті наявності ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні враховується, що ОСОБА_4 обвинувачується в іншому кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 345 КК України, а саме у погрозі вбивством слідчому ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні, що на думку суду свідчить про високу ймовірність наявності вказаного ризику для обвинуваченого ОСОБА_4 .
Також, розглядаючи питання про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, необхідно врахувати, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується у викраденні, умисному знищенні та пошкодженні особливо важливих офіційних документів, які знаходились у матеріалах кримінального провадження №12019070000000197.
Отже, з'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на які послався прокурор у своєму виступі, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, колегія суддів враховує, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Так, висунення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожному окремо обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких їм інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує кожному з них у разі визнання винуватими у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у разі застосування до кожного більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, суд, розглянувши питання про можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо кожного з обвинувачених та оцінивши доводи кожної сторони, з урахуванням наведених вище доводів, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведено, що при застосуванні до кожного обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можна буде запобігти вказаним ризикам.
Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_4 , перебування його у шлюбі, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця проживання, його активна громадська діяльність, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_4 для запобігання ризикам, наведеним вище.
Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме обіймання посади оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на час вчинення інкримінованих злочинів, його молодий вік, а також наявність постійного місця проживання не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
А тому на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_5 .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_5 для запобігання ризикам, наведеним вище.
Відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Суд при вирішенні питання щодо можливості визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом, враховує фактичні обставини кримінального правопорушення, інкримінованого кожному з обвинувачених, спрямованого на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику ухилення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного, від суду з урахуванням в тому числі даних про особу кожного обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні для обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суддів також враховуються вік та стан здоров'я кожного з обвинувачених, відомості щодо соціальних та сімейних зв'язків.
Об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в умовах тримання під вартою - відсутні.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо кожного обвинуваченого слід встановити до 17 грудня 2021 року включно.
При цьому колегія суддів зауважує, що доводи сторони захисту про те, що обвинувачення у кримінальному провадженні є необґрунтованим, та не підтверджується належними і допустимими доказами, на даній стадії є передчасними.
Так, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кожного, та продовженні строку дії цього запобіжного заходу, судом враховувалось, що перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування та у клопотанні прокурора про долучення матеріалів, свідчить про їх вагомість, більш детальну оцінку цим доказам суд зможе надати на відповідній стадії судового розгляду, під час вивчення їх змісту та подальшого аналізу.
Розглядаючи заяву захисника ОСОБА_8 щодо надання ОСОБА_4 належної медичної допомоги, суд дійшов наступного висновку.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пивоварник проти України», рівень охорони здоров'я ув'язненого має бути сумісним з людською гідністю. Європейський суд з прав людини наголосив, що охорона здоров'я ув'язнених повинна здійснюватися належним чином, а відсутність належної медичної допомоги може вважатися жорстоким або нелюдським поводженням в значенні статті 3 Конвенції. ЄСПЛ підкреслив, що для того, щоб надана медична допомога могла вважатися належною, потрібно встановити сукупність наступних факторів: 1) факт огляду лікарем і призначення лікування; 2) докладне документування стану здоров'я ув'язненого; 3) оперативність та точність постановки діагнозу і лікування; 4) наявність регулярного і систематичного нагляду за станом здоров'я, розроблення плану лікування; 5) створення умов, необхідних для надання призначеного лікування; 6) медична допомога має відповідати тому рівню, на якому надається населенню в цілому.
З огляду на викладене, суд з метою додержання прав обвинуваченого ОСОБА_4 щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважає необхідним зобов'язати Начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор», іншої установи попереднього ув?язнення за місцем утримання ОСОБА_4 негайно забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження ОСОБА_4 та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу, у зв?язку із чим надає свою згоду на етапування останнього до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги згідно призначень лікаря. Про вжиті заходи повідомити суд.
Враховуючи викладене, керуючись 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 17 грудня 2021 року включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 17 грудня 2021 року включно.
Зобов?язати Начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор», іншої установи попереднього ув?язнення за місцем утримання ОСОБА_4 негайно забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу, зокрема в частині проведення медичного обстеження ОСОБА_4 та забезпечення можливості відповідного лікування згідно встановленого діагнозу, у зв?язку із чим надає свою згоду на етапування останнього до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги згідно призначень лікаря. Про вжиті заходи повідомити суд.
Копію ухвали направити для виконання до Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченими, їх захисниками.
Повний текст ухвали оголосити 22 жовтня 2021 року о 11 год. 50 хв.
Судді: