СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8231/21
пр. № 2/759/4356/21
06 жовтня 2021 року
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря судових засідань Савіцькій Л.Д., розглянувши у судовому засіданні в м.Києві, без участі сторін, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних, внаслідок невиконання зобов'язання,-
Приватне акціонерне товариство Спільне підприємство «Партнер» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього основну суму боргу за договором № 4607 від 04.02.2008 р. у розмірі 19 300,00 грн., пеню в розмірі 19 300,00 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1432,62 грн., 3 % річних у розмірі 542,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.02.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 4607 на зберігання і охорону автомобіля, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконувати обов'язки по зберіганню і охороні транспортних засобів автовласника на автостоянці № 2 в критому машиномісці № 130 , а відповідач зобов'язувався виконувати обов'язки з вчасної оплати за охорону автомобіля. Проте, відповідач з січня 2017 року припинив сплачувати за послуги автостоянки та охорони, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 19300 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також пеню в розмірі 19 300,00 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1432,62 грн., 3 % річних у розмірі 542,75 грн та витрати на правову допомогу в сумі 4 500,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
Ухвалою суду від 28.04.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував про ухваленні заочного рішення.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи повторно в судове засідання не з'явився, причини не явки суду не відомі.
Суд, враховуючи строки розгляду справи, відсутність доказів поважності неявки в судове засідання відповідача, вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідно до п. 1 Розпорядження Представника Президента України № 669 від 26.08.1991 року автостоянка № 1 та автостоянка № 2 по пр. Академіка Корольова передані в експлуатацію малому підприємству «Партнер», правонаступником якого є позивач.
Згідно листа Ліцензійної палати України від 28.05.1998 року діяльність гаражних кооперативів, пов'язана з охороною власності членів кооперативу, не ліцензується.
04.02.2008 року між Спільним підприємством «Партнер» та відповідачем був укладений договір № 4607, відповідно до умов якого СП «Партнер» взяло на себе обов'язки по зберіганню і охороні автомобіля автовласника на автостоянці № 2 в критому машиномісці № 130, а автовласник зобов'язаний своєчасно проводити оплату за охорону автомобіля.
Наказом № 6 від 28.01.2011 року ЗАТ СП «Партнер» з 01.02.2011 року встановлено розмір щомісячних внесків для членів автостоянок та колективних гаражів автостоянки № 2: легкові автомобілі 210 грн., мікроавтобуси 350 грн., легкові автомобілі з причепом 400 грн.
Наказом № 121 від 30.12.2016 року з 01.01.2017 року встановлено щомісячні внески на відшкодування витрат в розмірі 350 грн. за одне крите машиномісце. Згідно наказу №70 від 08.05.2020 р. встановлено щомісячні внески на відшкодування витрат в розмірі 550 грн. за одне крите машиномісце
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Частиною 1 ст. 529 ЦК України передбачено, що кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною першою ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу.
За змістом ч. 1 ст. 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ст. 977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.
Договір зберігання транспортних засобів вважається укладеним з моменту передання майна на зберігання, що свідчить про його реальний характер. Між тим, загальні положення про зберігання передбачають обов'язок професійного зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому (ч.2 ст. 936 ЦК). Тобто, зазначена норма передбачає можливість укладення договору зберігання за конструкцією консенсуального і цілком поширюється на спеціальні види зберігання, а отже - і на договір зберігання транспортних засобів.
Судом встановлено, що належний відповідачу автомобіль на автостоянці № 2 в критому машиномісці № 130 по пр. Корольова в м. Києві, 1-А обслуговується ПрАТ СП «Партнер» для зберігання та охорони майна. При цьому, встановлено, що відповідач постійно користується послугами позивача, з моменту передання відповідачем майна на зберігання ПрАТ СП «Партнер» між сторонами існували зобов'язання реального характеру по договору зберігання транспортних засобів.
У відповідності із ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. До витрат, які здійснює ПрАТ СП "Партнер" відносяться витрати на електроенергію, вивіз сміття, електрообладнання, ремонтно-будівельні роботи, обов'язкові платежі та податки.
Встановлено, що з січня 2017 р. відповідач не належно виконує свої зобов'язання щодо оплати за внески за охорону автомобіля та експлуатаційні витрати, внаслідок чого станом на лютий 2021 року утворилась заборгованість в сумі 19300 грн., а також пеню в розмірі 19 300,00 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1432,62 грн., 3 % річних у розмірі 542,75 грн
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність суми боргу в розмірі 19 300 грн, сума заборгованості підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України.
Отже, позов підлягає задоволенню, зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стяненню за договором зберігання транспортного засобу сума заборгованості в розмірі - 19 300 грн, пеня в розмірі - 19 300 грн. 00 коп., інфляційні витрати в розмірі 1 1432,62 грн., 3 % річних в розмірі 542,75 грн., а всього в розмірі: 22 254 (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 38 коп.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З огляду на зазначене також з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Спільного підприємства "Партнер" витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн. та згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2270 грн. сплачений при подачі позову.
Керуючись: ст.ст. 322, 509, 527, 529, 530, 611, 625, 901, 903, 936, 977 ЦК України, ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних, внаслідок невиконання зобов'язання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер», що знаходиться за адресою: 02148, м.Київ, вул.Жмеринська, 1-А, заборгованість за Договором №4607 від 04.02.2008р. у розмірі 19 300,00 грн., пені 19 300,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1432,62 грн., 3% річних - 542,75 грн., а всього 40 575,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер», що знаходиться за адресою: 02148, м.Київ, вул.Жмеринська, 1-А, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1945,39 грн.
В іншій частині відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.О. Горбенко