СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23387/20
пр. № 2-др/759/88/21
05 листопада 2021 року
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О. за участю секретаря Савіцькій Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Яни Костянтинівни про ухвалення додаткового рішення стосовно судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом вселення, -
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06.10.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом вселення, позовні вимоги задоволено.
Після ухвалення заочного рішення, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ткаченко Я.К. була подана заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки заочним рішенням суду від 06.10.2021 року не було вирішено питання про витрати позивача на професійну правничу допомогу, а разом з позовною заявою 22.12.2020 року надавалася копія договору № 07-10/20 про надання АО «А-Адвокат» правової допомоги від 07.10.2020 року, копія додатку №1 від 07.10.2020 року, копія акту виконаних робіт №1 від 22.12.2020 року, копія платіжного доручення від 20.10.2020 року, окрім того до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі додано копію додатку №3 від 24.03.2021 року, копію акту виконаних робіт №3 від 06.10.2021 року, копію додатку №4 від 15.09.2021 року, копію акта виконаних робіт №3 від 22.09.2021 року, тому представник позивача вважає, що є підстави для стягнення з відповідача у справі на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день і час судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, в матеріалах справи наявні докази про отримання судових повісток. Представником позивача в заяві про ухвалення додаткового судового рішення, зазначено про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України не прибуття осіб у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.
Вивчивши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що при ухваленні по справі заочного рішення суду від 06 жовтня 2021 року судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки під час розгляду справи адвокат Ткаченко Я.К. вказала, що докази на підтвердження таких витрат будуть надані до суду в строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України, тобто, впродовж п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно викладеного у заяві розрахунку вартості наданої правової допомоги адвокатом Ткаченко Я.К. за Договором про надання правничої допомоги №07-10/20 від 07.10.2020 року, додатків до договору 1,3,4, актів виконаних робіт №1,3 від 22.09.2021 року та 06.10.2021 року, платіжного доручення від 20.10.2020 року, всього було виконано правничої допомоги на загальну суму 11 000 грн., той же час, з зазначеної суми представник позивача вважає за необхідне стягнути 9000 грн.00 коп..
Фактично понесені позивачем витрати на правничу допомогу пов'язані з розглядом справи та підтверджуються: Договором про надання правничої допомоги №07-10/20 від 07.10.2020 року, Додатками до договору №1,3,4, Актами виконаних робіт №1,3 від 22.09.2021 року та 06.10.2021 року, платіжним дорученням від 20.10.2020 року.
Акти виконаних робіт №1,3,4 до Договору про надання правничої допомоги містять детальний опис витрат на правничу допомогу. Правова допомога здійснювалась шляхом аналізу правової позиції, збору доказів, складання проектів позовної заяви, юридичному супроводі по написанню, формуванню та направленню клопотання про виклик свідків, юридичному супроводу в судових засіданнях по справі.
Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу здійснений адвокатом позивача на суму 9000 грн. 00 коп. суд вважає співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, ціною позову та значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що позовні вимоги було задоволено повністю, доказів неспівмірності витрат на правову допомогу до суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Яни Костянтинівни про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №759/23387/20 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди ( Святошинський районний суд м. Києва).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Горбенко