СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22835/21
пр. № 3/759/8547/21
04 листопада 2021 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Святошинського управління поліції ГУНП України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Святошинським РУ ГУМВС 06.12.2007, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу серії ВАБ №569100 від 06.09.2021 року, 11.08.2021 близько о 18 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру, а саме сварку на побутовому ґрунті відносно свого чоловіка гр. ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила, з огляду на, що Суд, виходячи з вище зазначених правових норм та беручи до уваги те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. у т.ч. постанову ВС від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, сама по собі сварка не формує собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
До протоколу про адміністративне додано рапорт ДОП Святошинського ГУ НП у м. Києві Рубана В. з якого вбачається, що 06.09.2021 звернувся з повідомленням гр. ОСОБА_2 про те, що 11.08.2021 о 18 год. 30 хв. за місцем мешкання: АДРЕСА_1 його дружтна ОСОБА_1 вчинила відносно нього сімейну сварку на побутовому ґрунті і висловлювала на його адресу образи нецензурною лайкою, тобто вчинила психологічне насильство в сім'ї.
З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 11.08.2021 у неї та її чоловіка ОСОБА_2 виникла сімейна сварка на побутовому ґрунті, яка переросла у штовханину, а саме: зайшовши до кухні у вказаній квартирі чоловік, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння сильно штовхнув її, після чого вона вдарилась об стіл та відлетіла до стінки, вдарившись об неї. Після чого 11.08.2021 вона звернулась до лікарів та пройшла медичне обстеження.
Відповідно до пояснень ОСОБА_2 11.08.2021 о 18:20 год. він вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 нецензурну лайку, сварку на побутовому ґрунті, штовхнув її, після чого вона впала, але наразі попросив у неї вибачення.
Відтак, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено не лише про характер вчиненого психологічного насильства відносно а й про можливість завдання чи завдання внаслідок цього шкоди його психічному здоров'ю.
При цьому, конфліктна ситуація між чоловіком та дружиною за відсутності доказів на підтвердження завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення в цей конкретний день, відносно якого складено адміністративний протокол, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 173-2, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Войтенко