СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22805/21
пр. № 3/759/8519/21
04 листопада 2021 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючо го за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Святошинського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №678183 від 10.08.2021 року, 10.08.2021 приблизно о 14 год. 25 хв. на перетині вул. Григоровича-Барського та Кільцевої дороги, ОСОБА_1 чинив злісну непокору законному розпорядженню працівнику поліції, а саме: на неодноразові вимоги пред'явити та передати для перевірки посвідчення водія, згідно з п.2.4 Правил дорожнього руху, не виконував зазначену вимогу. Водій ОСОБА_1 керував вантажним транспортним засобом «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 .
В судовому засіданні адвокат Овчінніков А.А. заперечував проти обставин, викладених в протоколі, заявив клопотання про направлення протоколу на доопрацювання, оскільки до протоколу не було додано відеозапису. Заявив клопотання про огляд відеозапису розмови між поліцейським, ОСОБА_1 та його представником, яка збереглась на мобільному телефоні. Заявив клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 . Просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адмінправопорушення. Наголошував, на відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол складено за невиконання вимог п.2.4, а не п.2.4.1
Гр. ОСОБА_1 зазначив, що продемонстрував на вимогу поліцейського своє посвідчення, проте не передавав його поліцейському, вимагаючи поліцейського представитись. Наголошував на відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
За змістом ст. 279,280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, відтак, підстави для направлення протоколу н адооформлення у даному випадку відсутні, у зв'язку з чим, судом було залишено без задоволення подане клопотання.
При цьому, задля забезпечення повного та об'єктивного судового розгляду, судом було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про огляд відеозапису вказаної події, з якої вбачається, що ОСОБА_1 показував поліцейському посвідчення водія, шляхом демонстрації вказаного посвідчення, при цьому,він відмовився надати вказане посвідчення на вимогу поліцейського.
З огляду на те, що в судовому засіданні було переглянуто відео вказаної події, вказаного свідка не було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судовим розглядом встановлено, що 10.08.2021 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ««Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 був зупинений працівниками поліції.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується злісна непокора законній вимозі інспектора патрульної поліції, що виразилось у непред'явленні документів.
З протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 118512 встановлено, що 10.08.2021 о 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, для з'ясування особи та складення адміністративних матеріалів правопорушення був затриманий і доставлений до ТВП Святошинського УП ГУНП у м. Києві.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Об'єктом правопорушення, передбаченого диспозицією статті 185 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, в тому числі, у сфері безпеки дорожнього руху, які регулюються нормами Законів України «Про правила дорожнього руху», «Про Національну поліцію» тощо.
Згідно зі статті 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, і сприяє їх реалізації. Норми статті 8 зазначеного Закону покладають на поліцію обов'язок діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань, в тому числі, відповідно до вимог підпункту 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням «Правил дорожнього руху» його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 був зупинений на на перетині вул. Григоровича-Барського та Кільцевої дороги. До ОСОБА_1 були застосовані такі превентивні поліцейські заходи як: зупинення транспортного засобу, перевірка документів, а у подальшому заходи примусу.
Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), ці Правила, згідно із Законом України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативно-правові акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з пунктом 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4. ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Крім того, слід зазначити, що 16.02.2021 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набув чинності 17.03.2021, яким, серед іншого, уносяться зміни до частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до яких водій зобов'язаний: «мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством».
Пунктами 2, 6 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Пунктом 2.1 «б» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
При цьому, під злісною непокорою слід розуміти відмову від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
З урахуванням подій, які відбулися між водієм та поліцейськими, які були встановлені за результатами дослідження відеозапису, суд приходить до висновку, що вимога поліцейського при вищезазначених обставинах була законною, з оглянутого відео вбачається, що поліцейський декілька разів попросив надати посвідчення водія, при цьому, водій демонстрував дане посвідчення у футлярі для зберігання документів, відкриваючи даний документ, при цьому, відмовлявся надати документ поліцейському у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія. Також з відео вбачається, що ОСОБА_1 вів себе досить грубо, спілкувався на підвищених тонах тощо.
Відтак, вина ОСОБА_1 підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №678183 від 10.08.2021, оглянутим у судовому засіданні відеозаписом, поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ст. 185 КУпАП, а саме у виді штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 , до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, не відноситься, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. 9, 23, 40-1, 124, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Войтенко