печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6016/20-ц
05 листопада 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали заяви Державної казначейської служби України про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Мостиського районного відділу Держаної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями,
29 жовтня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява, для розгляду якої у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами Цивільного процесуального кодексу, заява про перегляд заочного рішення за формою та змістом повинна відповідати ст. 285 цього Кодексу.
Частиною шостою ст. 285 ЦПК України передбачено, що за подання заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подачу юридичною особою заяви про перегляд заочного рішення становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року становить суму у розмірі 2 270, 00 грн.
Заявник просив звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату до ухвалення судового рішення.
Згідно з частиною першою, третьою ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд, у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Аналогічні вимоги зазначені і у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто даними нормами законодавства визначена виключна підстава для звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору - незадовільний майновий стан сторони.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було.
Саме такий правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Правовими нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Суддя, вивчивши заяву у частині питання щодо сплати судового збору, не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки жодного мотивування не вказано, й могли б зумовити вчинення таких процесуальних дій.
Крім цього, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Законодавство України, яке регулює питання звільнення від сплати судового збору, передбачає чітко визначені категорії справ, у яких суд може розглядати питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору, а отже, і давати оцінку її майнового стану та доказів, наданих на його підтвердження, в інших категоріях справ законодавство такого дискреційного повноваження суду не надає.
Відтак, при зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн заявнику слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030101; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації заявника), Печерський районний суд міста Києва.
Заявнику необхідно сплатити суму судового збору і надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України.
Оскільки, заявником не виконано вимоги ст. 177 ЦПК України, судом застосовуються норма, передбачена ст. 185 цього Кодексу - заява залишається без руху, про що повідомляється заявник і йому надається строк для усунення недоліків. У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-20, 177, 182, 293, 294, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення.
Заяву Державної казначейської служби України про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Мостиського районного відділу Держаної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, залишити без руху, надавши заявнику строк у десять днів для усунення зазначених недоліків, який починає перебіг з дня отримання заявником ухвали.
Ухвала не підлягає оскарженню, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. В. Литвинова