печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10163/21-ц
"25" жовтня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Ситику Р.В.,
за участю:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляції та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про визнання договору позики недійсним.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2020 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликои) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляції та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
23.06.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження, оскільки 26.04.2021 року Господарським судом м. Києва відкрито провадження за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність.
В судове засідання позивач та відповідач не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Перевіривши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляції та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання.
При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб'єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб'єкта владних повноважень.
Визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб'єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2021 року у справі № 910/5269/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , де серед іншого введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Крім того, позивач як кредитором може заявити грошові вимоги до боржника в господарському суді при розгляді справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
Отже, цей спір має вирішуватися за правилами ГПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляції та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання, слід задовольнити.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 255, 256, 259-261, 268, 352-355, п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляції та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання - задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляції та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання - закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 25.10.2021 року.
Суддя І.В. Григоренко