печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49744/21-к
27 вересня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою ОСОБА_3 щодо скасування постанови слідчого від 28.08.2021 року в рамках кримінального провадження №42021000000001503, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з скаргою в порядку ст. 303 КПК України на постанову слідчого Державного бюро розслідувань від 28.08.2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42021000000001503. В судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги у відсутність. Слідчий в судове засідання не з'явився. Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Державного бюро розслідування з клопотанням про визнання потерпілим та надання пам'ятки права та обов'язки потерпілого в кримінальному провадженні №42021000000001503 від 19.07.2021 року. Постановою слідчого Державного бюро розслідувань від 28.08.2021 р. було відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42021000000001503 від 19.07.2021 року. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою. Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. За змістом цієї норми,слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим. Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим було відмовлено у визнанні заявника потерпілим у зв'язку з тим, що не підтверджено факту завдання ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням будь-якої шкоди. Разом з тим, висновок слідчого, що на момент винесення постанови про відмову у визнанні потерпілим заявником не було доказів заподіяння будь-якої шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя вважає передчасним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Системний аналіз наведених положень закону та змісту оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова винесена передчасно, без дотримання вимог КПК України та не вмотивована належним чином, тому враховуючи вище зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 55, 93,94,303, 305-307,309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу - задовольнити. Скасувати постанову слідчого Державного бюро розслідувань від 28.08.2021 року про відмову у визнанні потерпілим. Зобов'язати компетентних посадових осіб Державного бюро розслідування розглянути заяву ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42021000000001503 від 19.07.2021 року, відповідно до ст. 55 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1