12 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8977/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В.)
в адміністративній справі №160/8977/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 04.08.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем по орендній платі на земельну ділянку:
- від 25.05.2016 №2450-1303 на суму 45 526,35 грн., яка зменшено за рахунок переплати на суму 1057,44 грн. та становить - 44 468,91 грн.;
- донараховано податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 29.06.2017 №139266-13 на суму 48 257,10 грн.;
- донараховано податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 №92811 8-1314-0403 на суму 48 257,10 грн.
Та про нарахування пені:
- на суму 16 742,02 грн. за заборгованість минулих років (податкове повідомлення-рішення № 43943 від 09.09.2014, період з 07.02.2015 по 28.08.2018);
- на суму 8 311,90 грн. (ППР №2690-17 від 05.10.2015, період з 04.03.2016 по 28.08.2018);
- на суму 249,64 грн. (ППР №2450-1303 від 18.08.2016, період з 16.01.2017 по 28.08.2018).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ОСОБА_1 та Дніпродзержинською міською радою укладено Договір оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року (зареєстрований за №04077 від 18.01.2007), строк дії договору закінчився 27.06.2011. Позивач неодноразово звертався до міської ради з листами про продовження договору оренди земельної ділянки, однак договір оренди землі продовжено не було. В 2016, 2017 та в 2018 роках відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення, якими податковим органом визначені податкові зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку. Вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки права позивача як орендаря земельної ділянки завершені 27.06.2011 та не поновлені Дніпродзержинською міською радою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлена необхідність витребування доказів та пояснень у учасників справи з приводу таких обставин:
1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 04.08.2020 року, при цьому оскаржує податкові повідомлення-рішення 2016, 2017 та 2018 років.
- Які поважні причини покладені позивачем в основу пропуску строку звернення до адміністративного суду?
2. Позивач зазначає про неодноразове звернення до Дніпродзержинської міської ради з заявами про продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року (зареєстрований за №04077 від 18.01.2007), однак вказаний договір не був продовжений.
- Якими доказами підтверджуються або спростовуються зазначені обставини?
3. Чи складався акт повернення земельної ділянки при припиненні Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року (зареєстрований за №04077 від 18.01.2007)?
4. Якщо позивач не використовував (або використовував) вказану земельну ділянку після 27.06.2011 року - надати докази.
5. Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
При цьому, Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- Чи подавалася інформація, необхідна для обчислення і справляння плати за землю, щодо земельної ділянки за Договором оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року (зареєстрований за №04077 від 18.01.2007) починаючи з 27.06.2011 року до 04.08.2020?
Частинами 1 та 4 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи.
При цьому, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів з власної ініціативи або заклопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.
З урахуванням зазначених обставин, а також з метою з'ясування всіх обставин у справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне витребувати докази, які мають значення для справи.
Слід зазначити, що частиною 5 ст. 44 КАС України перебачено, що учасники справи зобов'язані (серед іншого):
- подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
- надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
- виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
- виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказана норма зазначає про обов'язки саме учасників справи.
Водночас, Дніпродзержинська міська рада не є учасником справи № 160/8977/20.
Однак, вказаний орган має докази, які можуть допомоги суду встановити істину у справі №160/8977/20 та прийняти правильне рішення.
Слід також зазначити, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 6-9 ст. 80 КАС України).
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Частиною 2 статті 195 КАС України передбачено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Отже учасники справи можуть скористатися своїм правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 195 КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
Державна судова адміністрація України наказом від 23.04.2020 року №196 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі Порядок).
Пунктом 2 Розділу 1 Порядку передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі, у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Відповідно до п. 5 Розділу 1 Порядку, ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Згідно з п. 2 Розділу 2 Порядку, система відеоконференцзв'язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення(за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України https://vkz.court.gov.ua - «EasyCon»), що забезпечує проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку та відповідають вимогам законодавства.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що учасники процесу також можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon" (тобто з використанням власних технічних засобів).
Отже, сторони, що беруть участь у справі можуть скористатися своїм правом та подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (подавши заяву не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 205, 223 КАС України, суд-
Витребувати у учасників справи ( ОСОБА_1 та ГУ Державної податкової служби у Дніпропетровській області), а також у Кам'янської (Дніпродзержинської) міської ради докази та пояснення з приводу таких обставин:
1. Які поважні причини покладені позивачем в основу пропуску строку звернення до адміністративного суду?
2. Якими доказами підтверджуються або спростовуються доводи позивача про неодноразове звернення до Дніпродзержинської міської ради з заявами про продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року (зареєстрований за №04077 від 18.01.2007), та не продовження зазначеного договору?
3. Чи складався акт повернення земельної ділянки при припиненні Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року (зареєстрований за №04077 від 18.01.2007)?
4. Якими доказами підтверджується або спростовується, що позивач не використовував (або використовував) вказану земельну ділянку після 27.06.2011 року?
5. Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- Чи подавалася інформація, необхідна для обчислення і справляння плати за землю, щодо земельної ділянки за Договором оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року (зареєстрований за №04077 від 18.01.2007) після 27.06.2011 року?
Витребувані докази та пояснення надати на адресу Третього апеляційного адміністративного суду до 14.12.2021 року.
Розгляд даної справи призначити в судовому засіданні 15.12.2021 на 12:00.
Судове засідання відбудеться в приміщенні Третього апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, 23.
Повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи, а також Кам'янської (Дніпродзержинської) міської ради.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова