02 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 172/560/21 (2-а/172/16/21)
Суддя І інстанції Битяк І.Г.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Васильківського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Відділення поліції №1 Синельниківського районного управління поліції в Дніпропетровській області Кублицького Артема Дмитровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення БАБ №111826 від 19.06.2021 року за ч.6 ст. 121, ч.2 ст.122 КУпАП, складену відповідачем Кублицьким А. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу - 850 грн.
Рішенням Васильківського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове по суті рішення.
Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду відсутність вини позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 19 червня 2021 року інспектором СРПП ВП№1 СРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Кублицьким Артемом Дмитровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №111826 згідно з якою позивач 19 червня 2021 року о 01:50 с. Васильківка водій ОСОБА_1 виїжджаючи на автомобілі ЗАЗ 1102 н.з. НОМЕР_1 на вул. Об'їзну ввімкну правий покажчик повороту ближче ніж 50 м. в населеному пункті, на ТЗ був неосвітлений номерний знак задній в темну пору доби, чим порушив п.п. 9.4, 2.9 «в» ПДР України.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із п. 9.4 ПДР України Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.
Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
Відповідно до п.2.9. «в» ПДР України керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
В свою чергу, згідно із ч.6 ст. 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В даному випадку, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є встановлення факту ввімкнення водієм покажчика повороту відповідного напрямку ближче ніж 50 м. в населеному пункті та неосвітлення номерного знаку в темну пору доби.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з статтею 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
При цьому вказані норми не містять застережень щодо використанням патрульним поліцейським телефону, що має функцію фото- і відеозйомки, для фіксування правопорушення.
З наданих на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відеозаписів, здійснених патрульним поліцейським з телефону, який має функцію фото- і відеозйомки та нагрудної камери вбачається, що в момент руху транспортного засобу, яким керував позивач, на зустріч автомобілю патрульних поліцейських, на ньому був ввімкнений світловий покажчик правового повороту.
При цьому, з наданого відеозапису неможливо встановити факт порушення позивачем відстані, визначеної п.9.4 ПДР України, на якій водій повинен увімкнути світловий покажчик повороту відповідного напрямку.
Зазначеним відеозаписом також не підтверджується факт того, що номерний знак транспортного засобу, яким керував позивач, був неосвітлений у темну пору доби.
Колегія суддів зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, з огляду на те, що доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 та ч.2 ст.122 КУпАП матеріали справи не містять, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
Водночас, за наслідками розгляду справи колегія суддів не вбачає підстав для винесення окремої ухвали, в порядку ст. 249 КАС України, стосовно поліцейського СРПП Відділення поліції №1 Синельниківського районного управління поліції в Дніпропетровській області Кублицького Артема Дмитровича.
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1135,00 грн., що підтверджується квитанціями №0.0.2173187521.1 від 23.06.2021 року та №0.0.2227860515.1 від 12.08.2021 року.
Враховуючи те, що поліцейський СРПП Відділення поліції №1 Синельниківського районного управління поліції в Дніпропетровській області Кублицький Артем Дмитрович є посадовою особою Відділення поліції №1 Синельниківського районного управління поліції в Дніпропетровській області, яке є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області то зазначені судові витрати підлягають стягненню з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Васильківського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2021 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №111826 від 19.06.2021 року винесену інспектором СРПП ВП№1 СРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Кублицьким Артемом Дмитровичем про накладення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу - 850 грн. за порушення ч.6 ст. 121, ч.2 ст.122 КУпАП.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській областій за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1135,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанова складена 02 листопада 2021 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя В.Є. Чередниченко