< для копії >
Справа № 2-а-3606/10/2270
15 червня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіШевчука О.П.
при секретаріЗаїці О.В.
за участі:позивача
представника позивача
представника відповідачаОСОБА_3
ОСОБА_4
Куцоконь О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 < 3-тя особа > до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції , Старосинявського відділення Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції < 3-тя особа > про визнання неправомірними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
в поданій до суду позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової виїзної перевірки та скасувати рішення Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції (Старосинявського відділення) від 28 квітня 2010 року №0000352333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1280,00 грн., прийняте на підставі акту перевірки від 26.04.2010 року.
На думку позивача, позапланова виїзна перевірка, за результатами якої прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 квітня 2010 року №0000352333, проведена відповідачем з систематичними порушеннями вимог чинного законодавства України та з перевищенням своїх повноважень, оскільки:
перед перевіркою позивачу не вручено під розписку копію наказу про проведення позапланової перевірки, із зазначенням підстав проведення позапланової виїзної перевірки, дати її початку та дати закінчення;
відсутнє рішення суду про призначення позапланової виїзної перевірки.
Крім того, позивач вважає, що штрафні санкції за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та п.5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого пстановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1269 застосовано безпідставно, так як згідно законодавства до книги обліку доходів і витрат заноситься сума виручки з підсумком за день однією сумою, що позивачем і було зроблено. На підставі зазначеного, ОСОБА_3, просить рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій визнати протиправними та скасувати.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечила, вважає проведену позапланову виїзну перевірку та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.04.2010року №0000352333 прийняте за її результатом, правомірним та обґрунтованим, оскільки:
за змістом ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( надалі Закон про РРО), є позаплановими і призначаються наказом керівника;
обов'язок платника єдиного податку щодо внесення відповідного запису до Книги обліку доходів та витрат про суму виручки від продажу товарів (надання послуг) з підсумком за день ( а не підсумком за день) передбачено пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ведення книги обліку доходів і витрат».
Крім того представник відповідача зазначила, що згідно Порядку ведення книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) за формою №10, підготовленого ДПА України на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20.10.97 №43, за погодженням з Федерацією профспілок робітників кооперації та інших форм підприємництва України, визначено, що у графах 4, 5, 6 (4. Кількість проданої продукції (наданих послуг) в одиницях виміру, 5. Ціна продажу продукції(послуг), 6.Сума виручки(доходу)) показники заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.
Заслухавши позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з урахуванням наведеного нижче.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, 18.07.2003 року зареєстрована Старосинявською районною державною адміністрацією Хмельницької області (Свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1), є платником єдиного податку відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку від 15.12.2009 року НОМЕР_2.
Видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.
Відповідно до наказу № 95 від 26.04.2010 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки», виданого на підставі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та направлень на проведення перевірки від 26.04.2010 №№ 43,44 ( направлення отримані під розписку позивачем 26.04.2010 року), відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".
На підставі акту(довідки) перевірки дотримання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 26.04.2010 року відповідачем прийняте рішення №0000352333 від 28.04.2010 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1280,00 грн., за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та п.5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого пстановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1269.
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого проводити державну регуляторну політику.
Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1269 книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Як було встановлено в ході розгляду справи, відомості про суму виручки від продажу товарів позивачем заносилися не після здійснення кожного факту продажу, а одним записом - з підсумком за день. Даних обставин сторони не оспорювали.
Суть спору зводилася до обов'язковості (чи необов'язковості) заповнення показників суми виручки від продажу товарів після кожного факту продажу. Представник відповідача вважає, що даний показник повинен заповнюватися підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу. В обгрунтування від посилається на лист ДПА України від 5.11.97 р. № 17-0117/10-8886 “Про порядок ведення книги ф. № 10”за підписом заступника Голови ДПА, яким доводиться підготовлений Порядок ведення книги обліку доходів і витрат громадян -суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф. № 10 за підписом заступника начальника Головного управління оподаткування фізичних осіб. Позивач та представник позивача вважають, що відомості про суму виручки від продажу товарів повинні заноситися не після здійснення кожного факту продажу, а одним записом -з підсумком за день.
За таких обставин суд вважає, що сума виручки від продажу товарів (надання послуг) повинна заноситися суб'єктом підприємницької діяльності з підсумком за день, як це визначено пунктом 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269. Тому при здійсненні підприємницької діяльності суб'єкти підприємницької діяльності повинні керуватися цим Порядком, так як іншого нормативного акта, який би змінював цей порядок, на даний час не існує.
Що стосується листа ДПА України від 5.11.97 р. № 17-0117/10-8886 “Про порядок ведення книги ф. № 10”за підписом заступника Голови ДПА, яким доводиться підготовлений Порядок ведення книги обліку доходів і витрат громадян -суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф. № 10 за підписом заступника начальника Головного управління оподаткування фізичних осіб, то він судом до уваги не прийнятий, так як він фактично змінює Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269, і вчинений особою без відповідних на те повноважень щодо зміни Порядку.
Крім того, у відповідності до п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Таким чином, позивачем не було допущено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та п.5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого пстановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1269.
Досліджуючи правомірність призначення та проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки, суд встановив.
Відповідно до ст.15 Закону України про РРО контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. При цьому, статтею 16 цього Закону визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства.
Частиною 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі якої виданий наказ № 1392 від 16.10.2008 року про проведення позапланової виїзної перевірки позивачки, встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Таким чином, обставинами, існування яких є підставою для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки за наказом керівника податкового органу, є:
обставини, вичерпний перелік яких вказаний в п.п. 1-9 частини шостої ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»;
здійснення перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (частина сьома ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Судом встановлено, що посадові особами відповідача не виконали зазначені умови Закону України «Про державну податкову службу в Україні», вручили лише направлення на проведення перевірки від 26.04.2010 року №№ 43,44 позивачу, а копію наказу Летичівської МДПІ у Хмельницькій області №95 від 26.04.2010 року про проведення позапланової виїзної перевірки не вручили, при цьому були допущені позивачем до проведення позапланової виїзної перевірки. Позивач не скористався своїм правом на не допуск та допустив працівників відповідача до проведення позапланової перевірки.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, відповідачем не доведена правомірність дій щодо вручення позивачу копії наказу про проведення позапланової виїзної перевірки №95 від 26.04.2010 року та правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 квітня 2010 року №0000352333, а відтак позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.
Керуючись Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», п.п. 1, 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 ст.ст. 158-163, 181,186,254 КАС України, суд,
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області щодо ненадання під розписку копії наказу №95 від 26 квітня 2010 року про проведення позапланової виїзної перевірки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, а також визнати протиправним та скасувати рішення Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (Старосинявське відділення) від 28.04.2010 року №0000352333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 16 червня 2010 року
< чи набрала законної сили > < Дата набрання законної сили >
Суддя< для копії >О.П. Шевчук
< для копії >< для копії >