Рішення від 05.11.2021 по справі 520/13528/21

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року № 520/13528/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Раднаркомівська, б. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 08592313), Головного управління Національної поліції України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, який було уточнено. Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 108 о/с від 29 червня 2021 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 , командира оперативної роти № 2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області. Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 червня 2021 року по день ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 29 червня 2021 року наказом №108,о/с ОСОБА_1 було звільнено на підставі п.64 «Г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС у запас Збройних сил(скорочення штатів), вважає дії відповідача протиправними яки порушують його трудові права, у зв'язку із чим наявні підстави для його скасування та поновлення позивача на роботі, а також просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Від представника відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надійшов відзив на адміністративний позов в якому останній також зазначив, що 29.06.2021 було видано наказ № 108 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 «Г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (через скорочення штатів).Поновлений з 26.04.2021р. ОСОБА_1 працівник міліції на неіснуючий посаді не проходив службу як особа начальницкого і рядового складу органів внутрішніх справ, а також не міг виконувати службові обов'язки за посадою, оскільки з 07.11.2015р. Закон України «Про міліцію» втратив чинність, ліквідовані територіальні органи МВС не забезпечували виконання визначених законом функцій, та ліквідовано посади у цих органах. На теперішній час питання щодо прийняття на службу в поліцію осіб, які виявили бажання набути статусу поліцейського, урегульовано розділом VІ Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015р. та Типовим порядком проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.12.2015р. №1631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.01.2016року за № 50/28180. Проте позивач із заявою щодо участі в конкурсі не звертався. Спірним наказом його звільнено у зв'язку з неможливістю використання на службі в міліції. Отже, вимога про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу і по дату ухвалення судового рішення є такою, що не має правового підґрунтя. Відповідач просить в позові відмовити у повному обсязі.

Від представника відповідача - Головного управління Національної поліції України в Харківській області надійшов відзив на адміністративний позов в якому останній зазначив, що позивач не скористався наданим Законом України "Про Національну поліцію" правом на участь у конкурсі на зайняття посади в органах поліції. Спірним наказом ОСОБА_1 звільнено у зв'язку з неможливістю використання на службі в міліції. Отже, вимога про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу і по дату ухвалення судового рішення є такою, що не має правового підґрунтя. Відповідач просить в позові відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено,що наказом ГУ МВС України у Харківській області від 04.12.2020року за № 97о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області.

Наказом ГУ МВС України у Харківській області від 07.12.2020 року за № 98 о/с ОСОБА_1 звільнено з посаді командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області згідно з п.64 «г» Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України у запас Збройних сил України. Листом від 07.12.2020року Головного управління Національної поліції України в Харківській області позивача було повідомлено про те, що призначення на посаду в органах поліції можливе лише на умовах проходження конкурсу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2021року скасовано наказ ГУМВС України в Харківській області №98 о/с від 07.12.2020 року та поновлено ОСОБА_1 на посаді командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області. Рішення в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання.

Крім того, під особистий підпис позивача було попереджено за два місяця про наступне звільнення зі служби у зв'язку з тим,що постановою КМУ від 16.09.2015року за № 730 ліквідовані територіальні органи МВС України як юридичні особи публічного права, у тому числі ГУМВС України у Харківській області, посаду командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України скорочено. Позивачу було запропоновано взяти участь у конкурсі на вакантні посади у підрозділах Національної поліції України, відповідно до вимог Закону України «Про національну поліцію України».

Відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області від 29.06.2021року за №108 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади командира оперативної роти №2 батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, згідно з п.64 «г»(через скорочення штатів) Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особами рядового і начальницького складу.

Підпунктом «г» пункту 64 Положення №114 визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

29.06.2021року позивач отримав трудову книжку та витяг з наказу про звільнення, про що власноручно склав розписку.

З наданого до суду листа Національної поліції України Головного управління національної поліції у Харківській області за № Ш-399/2/119/05/12-20921 від 06.05.2021р. вбачається , що ОСОБА_1 було запропоновано взяти участь у конкурсі на вакансії підрозділів на які оголошено конкурс та зазначено, що правила подачи документів проходження етапів конкурсу знаходяться на офіційному сайті Національної поліції України та вказані номера телефонів для отримання необхідної інформації.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Водночас питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством.

При цьому суд зазначає, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIІI (далі Закон № 580-VІІІ) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі Положення №114).

Відповідно до статті 1 Закону № 580-VІІІ Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Закон № 580-VIІI було опубліковано 06.08.2015 в газеті "Голос України", а тому позивач був попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу Закону.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону (пункт 11 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VІІІ).

Згідно з пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VІІІ працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VІІІ працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі Головне управління МВС України у Харківській області, та утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з переліком змін у штатах МВС.

Законом України «Про Національну поліцію» передбачено тримісячний термін з дня його опублікування для прийняття на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення, за згодою працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Суд звертає увагу на те, що вказані приписи чинного законодавства жодним чином не вказують на наявність обов'язку відповідного органу МВС України чи новоствореного органу Національної поліції прийняти на службу до поліції працівника міліції саме шляхом видання наказу про його призначення за згодою такого працівника.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що, на думку позивача, для подальшого працевлаштування на службі в органах Національної поліції достатньо лише його власного бажання та волевиявлення шляхом подання рапорту про звільнення за пунктом 64 «з» Положення № 114, у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) та заяви про прийом до Національної поліції.

На переконання суду така позиція позивача є помилковою у зв'язку з наступним.

Виходячи з наведених вище норм законодавства, працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.

У першому випадку формою волевиявлення особи є надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва.

Така ініціатива є обов'язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення №114.

У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).

З наданого до суду листа Національної поліції України Головного управління національної поліції у Харківській області за № Ш-399/2/119/05/12-20921 від 06.05.2021р. вбачається , що ОСОБА_1 було запропоновано взяти участь у конкурсі на вакансії підрозділів на які оголошено конкурс та зазначено,що правила подачи документів проходження етапів конкурсу знаходяться на офіційному сайті Національної поліції України та вказані номера телефонів для отримання необхідної інформації.

Виходячи з наведеного, лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування пункту 10 Розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» щодо звільнення особи за скороченням штатів.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією судів Верховного Суду у постанові від 27.02.2020 року у справі № 826/27239/15.

Підсумовуючи, суд зазначає, що самого лише бажання працівника міліції продовжити службу в органах поліції, відповідно до приписів чинного законодавства України не достатньо, оскільки питання реалізації одного з двох способів (видання наказу за згодою чи шляхом проведення конкурсу) прийняття працівника міліції на службу до органів поліції належало до виключної дискреції керівництва такого працівника міліції.

При цьому, помилковими є позиція позивача на те, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Як встановлено судом, позивач був повідомлений про те, що прийом на службу в Національну поліцію здійснюється виключно за результатами конкурсу.

Оскільки міліція припинила свою діяльність як правоохоронний орган України, позивач не перейшов у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації (через відсутність ініціативи керівництва), а також не взяв участь в конкурсі на зайняття посади в органах поліції, спірним наказом його звільнено у зв'язку з неможливістю використання на службі в міліції.

При цьому, суд вважає, що відповідачем обов'язок щодо попередження позивача про майбутнє звільнення через скорочення штатів виконано у повному обсязі.

Так, відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України та Положення № 114 стосовно позивача проведено заходи з попередження про наступне його вивільнення через скорочення штатів; проведена роз'яснювальна робота щодо неможливості подальшого використання на службі (роботі) в органах внутрішніх справ, роз'яснено його право взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», за результатами якого щодо особи, яка визнана переможцем конкурсу, приймається рішення про звільнення у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації).

Позивач не скористався правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом України «Про Національну поліцію» порядку - шляхом проходження конкурсу.

Суд також враховує і те, що позивач об'єктивно мав можливість реалізувати своє право на працю в органах поліції шляхом участі у конкурсах на заміщення посад. Натомість, позивач помилково вважає, що новостворена Національна поліція є правонаступником міліції і зобов'язана прийняти позивача на службу лише на підставі його бажання про це.

Небажання особи брати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад для служби у лавах Національної поліції за умови, що такий порядок вступу на службу в органах поліції передбачений нормами чинного законодавства, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та, відповідно, його поновлення на посаді.

Такі правові висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 28.02.2020 (справа №0540/5961/18-а), постанові від 11.06.2020 (справа № 821/303/17), постанові від 09.07.2020 (справа № 640/6271/19).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що наказ ГУ МВС у Харківській області від 29.06.2021 № 108 о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 командира оперативної роти №2 батальону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України у Харківській області, на підставі пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, виданий правомірно, а тому відсутні правові підстави для його скасування, у зв'язку з чим відсутні правові підстави й для задоволення похідних позовних вимов щодо поновлення позивача на зазначеній посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без задоволення з викладених вище підстав.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Раднаркомівська, б. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 08592313), Головного управління Національної поліції України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.

Попередній документ
100850634
Наступний документ
100850636
Інформація про рішення:
№ рішення: 100850635
№ справи: 520/13528/21
Дата рішення: 05.11.2021
Дата публікації: 29.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (23.07.2021)
Дата надходження: 23.07.2021
Предмет позову: визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії