Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 листопада 2021 року Справа № 520/15212/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Єгупенка В.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 04058806) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд: визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області які полягають у: поданні до суду довідки №3350 від 25.09.2009 року про середній заробіток, до якої внесено завідома недостовірну інформацію про суми виплаченої заробітної плати за червень та липень 2008 року без зазначення складових заробітної плати, які підлягають врахуванню при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; умисному введенні суду в оману, шляхом подання звіту про виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області, до якого включено, за твердженням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, завідома недостовірну інформацію, з зазначенням суми виплаченої середньої заробітної плати, до якої включено виплати, котрі не є середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу, за виплату яких не сплачується єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; привласненні повноважень суду та самостійного, без звернення до суду, визнання судових рішень неправомірними і здійсненні повороту виконання судових рішень, котрі не є скасованими, шляхом проведення перерахунку та утримання частини раніше виплаченої на виконання судового рішення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, з неврахуванням при проведенні перерахунку середньої заробітної плати щомісячної премії та індексації заробітної плати, котрі на підставі приписів Територіальної державної інспекції праці у Харківській області та судових рішень були враховані при виплаті на виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 : частину середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 12 вересня 2008 року по 21 вересня 2015 року у сумі 122093,21 гри. (сто двадцять дві тисячі дев'яносто три грн. 21 коп.), право на отримання якої встановлено постановою від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12, не нарахованої та не виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, внаслідок введення в оману суду, шляхом включення до звіту №1101 від 31.03.2017 року про виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області суми виплат, котрі, за твердженням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченко В.В., не є середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу та за які не сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також самостійного (без будь-якого судового рішення) здійснення повороту виконання судових рішень (постанови від 18.12.2012 року та ухвали від 24.03.2016 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12) шляхом неправомірного проведення у грудні 2017 року перерахунку раніше виплаченої середньої заробітної плати та не врахування при перерахунку середньої заробітної плати щомісячної премії та індексації заробітної плати, котрі на підставі приписів Територіальної державної інспекції праці у Харківській області та судових рішень були враховані при виплаті на виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; компенсацію втрати частини заробітної плати у сумі 108965,48 грн. (сто вісім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять грн. 48 коп.), в зв'язку з не нарахуванням та не виплатою до цього часу частини середньої заробітної плати у сумі 122093,21 грн., право на отримання якої встановлено постановою від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12, умисно не нарахованої та не виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, внаслідок введення в оману суду, шляхом включення до звіту №1101 від 31.03.2017 року про виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області суми виплат, котрі, за твердженням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченко В.В., не є середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу та за які не сплачується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також самостійного (без будь-якого судового рішення) здійснення повороту виконання судових рішень (постанови від 18.12.2012 року та ухвали від 24.03.2016 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12) шляхом неправомірного проведення у грудні 2017 року перерахунку раніше виплаченої середньої заробітної плати та не врахування при перерахунку середньої заробітної плати щомісячної премії та індексації заробітної плати, котрі на підставі приписів Територіальної державної інспекції праці у Харківській області та судових рішень були враховані при виплаті на виконання постанови від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу; винести окрему ухвалу про наявність підстав розгляду питання щодо притягнення до відповідальності, за вчинення Ізюмським міським головою ОСОБА_2 , як керівником Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, кримінального правопорушення, яке полягає в організації введення суду в оману, шляхом внесення до звіту завідома недостовірної інформації та привласнення повноважень суду в частині вчинення повороту виконання судових рішень, шляхом проведення у грудні 2017 року неправомірного перерахунку раніше виплаченої середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу на виконання постанови від 18.12.2012 року ухвали від 24.03.2016 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 року клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволено.
Закрито провадження у справі №520/15212/2020 за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 520/15212/2020 скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021, головуючим у справі визначено суддю Єгупенка В.В.
Ухвалою судді від 09.08.2021 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
01.11.2021 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він просив розгляд справи провести в судовому засіданні з повідомленням сторін.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідачем до документів, котрі видаються для пред'явлення до інших держаних установ або направляються відповідачем до інших держаних установ, в тому числі до суду, систематично вноситься завідомо недостовірна інформація, тобто вчиняються службові підроблення, що стало підставою для подачі адміністративного позову. Враховуючи викладене, позивач не виключає, що відповідачем може бути надано для долучення до матеріалів справи, будь-які документи, до яких може бути внесена завідомо недостовірна інформація. На підставі наведеного, позивач просив розглядати справу в судовому засіданні для сприйняття повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи та забезпечення права надання клопотання про виключення з числа доказів документів, що можуть викликати сумнів у його достовірності.
Суд дослідивши клопотання та матеріали справи дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (ч.4 ст.12 КАС України).
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З аналізу наведених вище норм права слідує, що питання розгляду справи за правилами загального або спрощеного провадження вирішується саме судом під час відкриття провадження у справі, враховуючи складність справи та інші обставини, які є підставою для визначення форми адміністративного судочинства.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд виходив з положень статті 12 КАС України.
При цьому, враховуючи предмет даного адміністративного позову, суд не встановив обставин, передбачених ч.4 ст.12 КАС України для призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Будь-яких інших обставин для розгляду справи за правилами загального позовного провадження судом, також, не встановлено.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. (ч.ч.5, 7 ст.262 КАС України).
За правилами ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Судом не встановлено обставин, які вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які є незначної складності.
Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі письмових пояснень щодо змісту позовних вимог та наданих доказів до справи, з посиланням на обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а також подавати письмові клопотання відповідно до ч.3 ст.180 КАС України.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 44, 47, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 04058806) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя В.В. Єгупенко