Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 листопада 2021 року № 520/17373/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 27 серпня 2021 року №2 викладену у листі Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства від 01.09.2021 року № 908;
- зобов'язати Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 27 серпня 2021 року №2 (реєстраційний вхідний номер № 833 від 27.08.2021 Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 27 серпня 2021 року №2 викладену у листі Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства від 01.09.2021 року № 908, на думку позивача, є протиправною.
Відповідач, Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Комунального підприємства “Благоустрій міста Ізюма” із запитом на отримання публічної інформації №2 від 27.08.2021 року (реєстраційний вхідний номер № 833 від 27.08.2021), в якому просив надати копії договорі з додатками, які укладено Ізюмським КВ ВКП з КЗ Ізюмська радіокомпанія «Радіо - Ізюм» (код ЄДРПОУ 31165468) протягом 2018-2021 років, копії платіжних доручень, актів виконаних робіт інших фінансових документів на виконання договорів, які укладено Ізюмськиим КВ ВКП з КЗ Ізюмська радіокомпанія «Радіо - Ізюм» (код ЄДРПОУ 31165468) протягом 2018-2021 років.
Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство листом від 01.09.2021 року № 908 на вищевказаний запит повідомило позивача, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про доступ до публічної інформації” комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство визнаєте» розпорядником інформації щодо умов постачання товарів, послуг та пін на них, як суб'єкт господарювання, який займає домінуюче положення на ринку, зокрема в сфері надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Зазначено, що ІКВВКП є розпорядником інформації стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів (у випадку їх надання та використання). Також, вказано, що у Ізюмського комунального виробничого водопровідно- каналізаційного підприємства відсутні підстави для надання запитуваної вами інформації.
Тобто, відповідачем фактично відмовлено у надані інформації за запитом позивача.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації визначено у Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI ).
Відповідно до статей 1 і 5 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно зі статтею 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 Закону №2939-VI, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону №2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Статтею 12 Закону №2939-VI передбачено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Частиною першої статті 13 №2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
За правилами статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з частиною третьою статті 8 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.
Частиною сьомою статті 78 ГК України визначено, що органами управління комунального унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).
Відповідно до частини першої статті 140 ГК України джерелами формування майна суб'єктів господарювання є, грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи за фінансовими інструментами; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань встановлено, що засновником Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства є Ізюмська міська рада.
Відповідно до пункту 3.1. статті 3 статуту Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства основною метою діяльності підприємства є задоволення потреб громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності в наданні комунальних послуг, в сфері забезпечення надійної експлуатації комунальних систем, а саме - централізоване водопостачання та водовідведення, централізоване постачання холодної води та водовідведення споживачам м. Ізюм та Ізюмського району.
Правовий статус комунального підприємства, особливості його створення і джерел формування його майна дають підстави для висновку, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності, є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Отже, у розумінні викладених положень Закону №2939-VI, запитувана позивачем інформація є публічною, тобто такою, що створена під час діяльності органу місцевого самоврядування та стосується розпорядження державним чи комунальним майном, доступ до якої не може бути обмеженим.
Аналогічна правова позиція у тотожних за змістом правовідносинах була неодноразово викладена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №815/1216/16, від 19 вересня 2019 року у справі №804/4781/17, від 27 травня 2020 року у справі №813/2793/18, від 22 липня 2020 року у справі №524/9076/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, відмова Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 27 серпня 2021 року №2 викладену у листі Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства від 01.09.2021 року № 908 є протиправною.
Враховуючи вищевикладене, суд для ефективного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 27 серпня 2021 року №2 (реєстраційний вхідний номер № 833 від 27.08.2021 Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (64303, Харківська обл., місто Ізюм, вул. Чумацька, будинок 11) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 27 серпня 2021 року №2 викладену у листі Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства від 01.09.2021 року № 908.
Зобов'язати Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 27 серпня 2021 року №2 (реєстраційний вхідний номер № 833 від 27.08.2021 Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.