Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И < Текст >
"07" червня 2010 р. № 2а- 44762/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Курило Л.В.,
за участі секретарів - Воронкової К.П., Козар Т .А.,
за участі: представника позивача -Гребенюка В.В.,
представників відповідача - Малахової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Груп» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення ,
Позивач - ТОВ «Техно Груп» - звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0004012302/0 від 01.12.2009р., в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 38408,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 27434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10974,00 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.01.2008р. між ТОВ «Техно групо» та ФО-П ОСОБА_3 було укладено угоду №3, за якою останній здійснював пошук покупців наступних товарів: меблі, плитки, будматеріалів, світильників та ковдр на ринку України, узгоджував умови договорів поставки вказаних товарів, чим сприяв укладенню договорів між покупцями товарів та ТОВ «Техно груп», а також сприяв розміщенню замовлень з продажу товарів. Про виконання умов агентської угоди ТОВ «Техно груп» та ФО-П ОСОБА_3 підписали Акт здачі-прийомки виконаних робіт від 31.10.2008р. із вартістю виконаних робіт у сумі 280000,00 грн.
Відповідно до п.п.9.1 - 9.2 агентської угоди ФО-П ОСОБА_3 за виконання робіт встановлюється винагорода, право на яку виникає після підписання Акту здавання-приймання робіт. Відповідно, після закінчення виконання робіт (послуг) за Угодою і про їх виконання та результати згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» складено і підписано первинний документ - Акт здачі - приймання виконаних робіт від 31.10.2008р. на суму 280000,00 грн., який містить усі необхідні реквізити, зокрема, назву документа - акт здачі-приймання виконаних робіт; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також відбитки печаток кожної з юридичних осіб.
Факт здійснення поставок, а, отже, використання ТОВ «Техно Груп» у своїй господарській діяльності результатів робіт (послуг) ФО-П ОСОБА_3, наданих за угодою, встановлено і підтверджено додатком 1 до довідки про загальну інформацію щодо ТОВ «Техно груп» та результати його діяльності за період з 01.07.2007р. по 30.06.2009 р. ( згідно додатку 2 до Акту №7447/23-506/32947643 від 18.11.2009р.).
Позивач зазначає, що ним правомірно включено до складу валових витрат підприємства у 4 кварталі 2008 року суми, які сплачувалися ФО-П ОСОБА_3 за надані послуги відповідно до агентської угоди, а тому визначення податковим органом зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 27434,00 грн. є помилковим і не ґрунтується на законодавстві, а відповідно, незаконним є нарахування штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Предстаник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та зазначили, що ДПІ у Київському районі м.Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Техно Груп». Під час проведення перевірки встановлено, що 05.01.2008 року між ТОВ «Техно Груп» (Принципал) та СПД ФО ОСОБА_3 (Агент) укладено агентську угоду № 3. У наданому до перевірки акті здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.08 року зазначено, що агентом надано посередницькі послуги відповідно до агентської угоди №3 від 05.01.2008 року із зазначенням лише переліку договорів, назв підприємств та сумами договорів.
Відповідач вказує, що з вищезазначеного акту здачі-приймання виконаних робіт не вбачається, що предметом укладених договорів є купівля-продаж саме меблів, плитки, будматеріалів, світильників, ковдри на ринку України (що обумовлено агентською угодою між сторонами). В акті здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.08 року зазначено, що Агентом здійснено вплив на розміщення поставок по контрактам по Україні до кінця 2008 року, але ж у порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у акті не зазначено зміст та обсяг зазначеної господарської операції, одиницю її виміру.
Позивачем до перевірки не надано звітів про хід виконання своїх обов'язків СПД ФО-П ОСОБА_3 по агентській угоді від 05.01.2008 року, які підтверджують безпосередню участь СПД ФО ОСОБА_3 у виконанні робіт, визначених нею.
Відповідач зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тому ТОВ «Техно Груп» неправомірно віднесено до валових витрат у 4 кварталі 2008 року сплачені суми у розмірі 109734 грн.
Представники відповідача зазначили, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства та відповідає фактичним обставинам справи, а тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Техно Груп» (код ЄДРПОУ 32947643) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, про що складений акт перевірки №7447/23-506/32947643 від 18.11.2009 року.
У висновках акту зазначено про встановлення, крім інших, порушення п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4 з урахуванням п.1.25 ст.1, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 39860 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року - 1715 грн., за 4 квартал 2008 року - 27434 грн.
На підставі висновків акту перевірки №7447/23-506/32947643 від 18.11.2009р., ДПІ у Київському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0004012302/0 від 01.12.2009р. про визначення ТОВ «Техно Груп» зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 59635,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 39860,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19775,00 грн.).
Суд зазначає, що позивач вважає неправомірним висновки контролюючого органу щодо встановленого порушення ТОВ «Техно Груп» п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та оскаржує податкове повідомлення-рішення №0004012302/0 від 01.12.2009р., в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 38408,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 27434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10974,00 грн.).
Судом встановлено, що згідно агентської угоди №3 від 05.01.2008р., укладеної між ТОВ «Техно Групп» (у подальшому “Принципал”) та ФО-П ОСОБА_3 (у подальшому “Агент”), відповідно до якої Агент, як представник Принципала, здійснює за його дорученням, за рахунок та від його імені пошук покупців наступних товарів: меблів, плитки, будматеріалів, світильників, килимів на ринку України, дослідження запропонованих ними умов закупівлі, здійснює узгодження умов договорів поставки вказаних товарів, чим сприяє укладенню договорів поставки покупців з Принципалом. Агент як представник Принципала здійснює за його дорученням, за рахунок та від його імені допомогу із розміщення замовлень з продажу меблів на території України.
Умовами угоди визначено, що Агент набуває права на отримання винагароди після підписання Принципалом та Агентом актів приймання-передачі виконаних робіт не пізніше 31.10.2008р. За результатами виконананих робіт Агенту встановлено винагороду у розмірі 280 000,00 грн. Вказану угоду укладено на строк: з дати підписання сторонами по 31.12.2008р. ( т. 1 а.с.19-21).
Положеннями статті 295 Господарського кодексу України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.
Відповідно до статті 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.
Крім того суд зазначає, що частиною 1 статті 301 ГК України встановлено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.
Положеннями частини 2 статті 301 ГК України визначено, що агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.
Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі. ТОВ «Техно Груп» сплачено на користь ФОП ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 280000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №147 від 10.10.2008р. №149 від 13.10.2008р., №407 від 13.10.2008р., №157 від 14.10.2008р. (т.1 а.с.23-26).
Відповідно до листа ФО-П ОСОБА_3 №11 від 31.10.2008 року, наданого керівнику ТОВ «Техногруп», зазначено, що в жовтні 2008 року ТОВ «Техно груп» було перераховано ФО-П ОСОБА_3 згідно рахунків - фактур №13/10-08 від 13.10.2008, №02/10-08 від 10.10.2008, №14/10-08с від 14.10.2008, №13/10-08-1 від 13.10.2008 суми у розмірі 250000 грн., 66000 грн., 10000 грн., 150000 грн. з підставою платежу: за товар. В листі зазначено, що товар по вказаним рахункам-фактур не постачався, а надавались послуги на суму 280000 грн. (т.1 а.с.27).
Листом №27 від 31.10.2008 року, наданим на адресу ФО-П ОСОБА_3, керівник ТОВ «Техно груп» надав згоду на залік запропонований листом №11 від 31.10.2008 року. (т.1 а.с. 28).
Сплачені кошти на користь ФО-П ОСОБА_3 були віднесені ТОВ «Техно-Груп» до складу валових витрат в декларації з податку на прибуток за ІV квартал 2008р. у сумі 109734,00 грн.
Положеннями п.п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що продаж результатів робіт (послуг) це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що надання посередницьких послуг за агентським договором є продажем результатів робіт (послуг) в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому виплата винагороди комерційному агенту оподатковується за загальними правилами, визначеними податковим законодавством.
Суд зазначає, що положеннями пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» N283/97-ВР від 22.05.1997р., (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Правила податкового обліку визначені статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якої (п.п.11.2.1) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Також відповідно до вимог п.п.11.2.3 вказаного Закону датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які звільненими від сплати цього податку, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
Зазначені норми Закону свідчить про те, що підставою для включення витрат, в тому числі витрат на сплату посередницьких послуг, до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.
Пунктом 1.32 Закону України N283/97-ВР передбачено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Також, наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
Відповідно до пункту 19 цього Положення витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), у тому числі: на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут та інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
Згідно акту виконаних робіт від 31.10.2008р. Агентом надано посередницькі послуги відповідно до агентської угоди №3 від 05.01.2008р. та здійснено сприяння в розміщенні поставок по контрактам по Україні.
При цьому, у вказаному Акті сторонами визначено, що Агентом надано посередницькі послуги ТОВ «Техно Групп» при укладені наступних договорів: договір купівлі-продажу від 30.01.2008р. з ТОВ «Антанта» (м.Луганськ), договір купівлі-продажу від 04.02.2008р. з ТОВ «Мир Стройки» (м.Херсон), договір поставки від 07.02.2008р. з ТОВ «Дафі Строй Плюс» (м.Дніпропетровськ), договір поставки від 25.02.2008р. з ТОВ «Полідромос» (м.Київ) на суму 150000,00 грн., договір купівлі-продажу від 11.03.2008р. з ПП «Постачальник» (м.Черкаси), договір купівлі-продажу від 27.03.2008р. з ТОВ «ДТР» (м.Луганськ), договір купівлі-продажу від 20.03.2008р. з ТОВ «АРС-Будівельні системи» (м.Київ), договір поставки від 15.09.2008р. ТОВ Фірма «Каскад» (смт. Володарське, м.Маріуполь), договір поставки від 17.10.2008р. з ПП «ПЬЕР+» (м.Євпаторія).
Враховучи той факт, що отримані ТОВ «Техно груп» суми виручки від реалізації товарів за вказаними договорами, які укладені за посередництвом ФО-П ОСОБА_3, значно перевищують суми агентської винагароди виплаченої вказаній особі, суд приходить до висновку про пов'язаність понесених витрат із господарською діяльністю підприємства, їх економічну доцільність, направлення таких витрат на максимізацію доходів та відповідно отримання прибутку підприємством вцілому.
Вказані обставини підтверджуються копіями первинних документів, а саме: договорами, укладеними між ТОВ «Техно груп» та покупцями товарів, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківськими виписками, що підтверджують отримання оплати за проданий товар (т.1 а.с.110-247, т.2 а.с.1-20).
Суд зазначає, що положеннями статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV вiд 16.07.1999р. визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Тобто, законом визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, може бути акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Такими документами в даному випадку є Акт здачі-прийому виконаних робіт позивача за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містять зміст господарської операції, а саме: пошук покупців товарів Принципала, дослідження запропонованих ними умов закупівлі, здійснення узгодження умов договорів поставки вказаних товарів.
Вказаний Акт виконаних робіт від 31.10.2008р. підписано особами, що є відповідальними за здійснення господарської діяльності і брали участь при складенні вказаного первинного документу. Обсягом господарської операції в даному випадку є вартість виконаних робіт (наданих послуг). Зазначений акт повністю узгоджується з вимогами п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.8 ст.19 Господарського кодексу України забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.
Враховуючи викладене, обов'язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій, чинним законодавством не передбачена. Суд зазначає, що посилання контролюючого органу в обґрунтування своєї правової позиції на не надання ТОВ «Техно Груп» до перевірки інших документів (в т.ч. звітів виконавця), які б підтверджували безпосередню участь ФО-П ОСОБА_3 у виконанні робіт за агентською угодою, є безпідставним та неправомірним.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до п.2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень покладається саме на відповідачів.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0004012302/0 від 01.12.2009р., в частині визначення ТОВ «Техно Груп» зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 38408,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 27434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10974,00 грн.).
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 17, 86, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Груп» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення -задовольнити у повному обсязі..
Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004012302/0 від 01.12.2009 року Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Груп» ( код 32947643) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 11.06.2010 року.
Суддя Курило Л.В.