Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про залишення позовної заяви без руху
01 листопада 2021 р. Справа № 520/21079/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ХАРКІВ" про стягнення податкового боргу,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ХАРКІВ", в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків у розмірі 786 572,87 грн. в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 40757626, податкова адреса: вул. Ковтуна, буд. 52, м. Харків, 61036).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.
З приводу строку звернення позивача до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Спеціальним нормативно-правовим актом у сфері справляння податків і зборів є Податковий кодекс України (далі ПК України).
За визначенням п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 102 Податкового кодексу України регламентовано строки давності у податкових правовідносинах та питання щодо їх застосування.
Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Водночас пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, законом України, а саме Податковим кодексом, визначено спеціальний строк для звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою про стягнення податкової заборгованості, а саме протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/8231/15, від 06.10.2020 у справі №1.380.2019.006990 та від 17.11.2020 у справі №809/1086/16.
Предметом позову є стягнення з розрахункових рахунків ТОВ «Айрон Харків» кошти у розмірі 786 572,87 грн. в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
В позовній заяві представник позивача зазначив, що за ТОВ «Айрон Харків» обліковується податковий борг з ПДВ в загальному розмірі 786 572,87 грн., який складається з:
1) податкових зобов'язань на суму 614 397,00 грн. згідно:
- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2018 № 28317 на загальну на суму 2 984,00 грн. (термін сплати 30.06.2018);
- податкового повідомлення-рішення від 18.10.2017 № 0067161215 на суму 611 413,00 грн. (термін сплати 10.11.2017);
2) штрафних санкцій на суму 172 175,87 грн., нарахованих контролюючим органом згідно:
- податкового повідомлення - рішення від 18.10.2017 №0067161215 на суму 152 853,25 грн. (термін сплати 10.11.2017);
- податкового повідомлення - рішення від 20.12.2017 №0105221215 на суму 19 322,62 грн. (термін сплати 04.02.2018).
Як встановлено судом з матеріалів справи та підтверджено в позовній заяві позивачем, строк звернення що суду щодо стягнення суми податкового боргу за податковою декларацією з ПДВ від 20.06.2018 № 28317 на суму 2 984,00 грн. (термін сплати 30.06.2018) закінчився 30.06.2021, щодо стягнення суми податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 18.10.2017 №0067161215 на суму 152 853,25 грн. (термін сплати 10.11.2017) закінчився 10.11.2020, щодо стягнення суми податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 20.12.2017 №0105221215 на суму 19 322,62 грн. (термін сплати 04.02.2018) закінчився 04.02.2021.
Проте, позивач звернувся до суду 25.10.2021 року, тобто з пропущенням спеціального строку звернення до суду 1095 днів, встановленого положеннями статті 102 ПК України.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Щодо строку звернення до суду представник позивача в позовній заяві зазначив, що 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким встановлено, що на строк дії карантину продовжуються усі основні процесуальні строки, встановлені як для учасників справи, так і для самого суду.
Сплив строку позовної давності щодо стягнення вищевказаних сум податкового боргу припав на період дії карантину, який діє на момент подачі даного позову. Оте позовна заява подана до суду в межах строку позовної давності, передбаченої п.102.4 ст. 102 ПК України.
Суд з цим не погоджується виходячи з наступного.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 04.05.2020 р. № 343) установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Дія карантину постановами КМУ неодноразово продовжувалася.
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на території України карантин з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р., продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, від 20 травня 2020 р. № 392 та від 22 липня 2020 р. № 641.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX внесено ряд змін до законодавчих актів України, зокрема, внесено доповнення до ст. 195 та розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.
В пункті 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (з урахуванням доповнень) зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, строки, визначені статтею 122 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суд зазначає, що 17.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, яким пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Отже, з 17.07.2020 року процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, продовжуються на строк дії карантину не автоматично, як це було до 17.07.2020 року, а за заявою учасників справи з обґрунтуванням такого пропуску строку.
Проте, жодних змістовних та обґрунтованих причин пропуску спеціального строку звернення до суду з даним позовом, визначеного статтею 102 ПК України, які б могли бути визнані судом поважними та такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, представником позивача в позовній заяві не зазначено, судом таких також не встановлено.
Таким чином, твердження представника позивача щодо непропущення строку звернення у зв'язку зі встановленням карантинних обмежень на території України є помилковими.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, разом з позовною заявою позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь - яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч.6 ст. 161 КАС України.
Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду в частині стягнення податкового боргу за податковою декларацією з ПДВ від 20.06.2018 № 28317 на суму 2 984,00 грн., стягнення податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 18.10.2017 №0067161215 на суму 152 853,25 грн., а також стягнення суми податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 20.12.2017 №0105221215 на суму 19 322,62 грн., у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме:
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом разом з доказами поважності причин його пропуску або
- вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів або
- зазначити законодавчий акт, який встановлює інші строки звернення до суду з аналогічним позовом.
Суд зазначає, що згідно положень ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙРОН ХАРКІВ" про стягнення податкового боргу - залишити без руху.
Надати позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Шевченко