Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
04 листопада 2021 р. № 520/17630/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківської області щодо відмови призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 11.11.1997 р. Солоницівським ВМ Дергачівського РВ УМВСУ у Харківській області, проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 - протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківської області, зарахувати факт трудової діяльності, а саме період навчання з 01.09.1976 року по 26.06.1979 року згідно диплому серії НОМЕР_3 в Харківському технікумі радянської торгівлі - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_4 виданий 11.11.1997 р. Солоницівським ВМ Дергачівського РВ УМВСУ у Харківській області, проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, відповідачем протиправно не призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки період навчання з 01.09.1976 року по 26.06.1979 року згідно диплому серії НОМЕР_3 в Харківському технікумі радянської торгівлі - ОСОБА_1 повинен був зарахований до стажу позивача.
Від представника відповідача - Кузівої О., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час виникнення спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
З 21.10.2021 року по 31.10.2021 року суддя перебувала у відпустці.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
25.08.2021 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо призначення пенсії за вікон відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'".
Рішенням від 30.08.2021 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії (а.с.4), зазначено, що вік заявниці становить 60 років, необхідний страховий стаж для призначення пенсії становить 28 років, проте страховий стаж заявниці - 27 років 03 місяці 19 днів, тобто, до загального страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1976 року по 26.06.1979 року згідно диплому серії НОМЕР_3 , оскільки зазначене прізвище « ОСОБА_2 » відрізняється від написання прізвища у витязі з Державного реєстру цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища “ ОСОБА_3 ”.
Позивач не погодившись із вищевказаним рішенням звернулась до суду.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі Положення № 280) - Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 1 Закон №1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частина 3 статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
В статті 5 Закону №1058-IV зазначено, що даний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 2 ст. 7 Закону №1058-IV).
Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV).
Таким чином, положення Закону №1058-IV регулюють відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати гідний рівень життя.
Згідно з ч. 2, ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії мають особи, після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу починаючи з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років.
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до загального стажу позивача період навчання з 01.09.1976 року по 26.06.1979 року згідно диплому серії НОМЕР_3 в Харківському технікумі радянської торгівлі, оскільки відповідачем встановлена невідповідність прізвищ, вказаних в наданих позивачем документах («Дядюшка», « ОСОБА_2 », « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 »).
Суд зазначає, що для вирішення питання щодо зарахування до загального стажу вказаного період, позивач повинен був встановити факт належності документів.
Оскільки прізвища " ОСОБА_4 ", " ОСОБА_2 ", " ОСОБА_5 " (Дядюшка), у юридичному розумінні є різними особами, а тому, з урахуванням приписів ЦПК України, позивач має право звернутися безпосередньо до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема щодо належності диплому серії НОМЕР_3 саме позивачу.
Суд зазначає, що згідно із пунктом 6 частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Посилання позивача на експертний висновок №056/1010-а від 30.07.2021 року у межах спірних правовідносин не може бути належним обґрунтуванням для призначення пенсії позивачу.
Таким чином, законодавством встановлено порядок подання до органів Пенсійного фонду документів про призначення та/або перерахунок, перехід на інший вид пенсії та вимоги до таких документів, які не допускають зазначення даних у них, які не збігаються із даними паспорту особи, яка звернулася щодо її прізвища, ім'я та по батькові. Підтвердження факту приналежності документів, що містять суперечності певній особі здійснюється в рамках цивільного окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення. Суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав.
У зв'язку із розбіжностями в написанні прізвища позивача в наданих документах, суд зазначає про необхідність встановлення фактів належності документів позивачу, що дає право останній у подальшому звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для призначення пенсії за віком.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, позовні вимоги не знайшли свого обгрунтування в ході розгляду справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мар'єнко Л.М.