Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
26 жовтня 2021 р. справа № 520/4820/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Турко А.В.,
представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) - Ригіна О.В. ,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми, -
встановив:
Позивач, Харківський апеляційний суд (далі за текстом - позивач за первісним позовом, Первісний позивач), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу (з урахуванням заяви про збільшення) про стягнення з ОСОБА_2 на користь Харківського апеляційного суду заборгованості у сумі 247.469,47грн.
Аргументуючи цю вимогу зазначив, що у зв'язку із знаходженням судді ОСОБА_2 під час відпустки на лікарняному, перенесенням з ініціативи ОСОБА_2 днів вже наданої відпустки на інший період, відкликанням ОСОБА_2 із частини відпустки у зв'язку із звільненням з посади судді Харківського апеляційного суду у відставку, а також із рахунковими помилками в оплаті часу роботи професійного судді за квітень 2020р. був здійснений остаточний розрахунок, який виявив заборгованість працівника перед судом у сумі 409.087,16грн. Після утримання з ОСОБА_2 нарахованої компенсації за невикористану відпустку в розмірі 161.617,69грн. (сума складала показник 200.767,32грн. до утримання належних податків і зборів), загальна сума заборгованості ОСОБА_2 зменшилася до 247.469,47 грн. Стверджував, що за ініціативою та згодою ОСОБА_2 . Харківським апеляційним судом початку було утримано 61.341,49грн. із складу вихідної допомоги судді у відставці, але потім на виконання рішення суду було проведено виплату цієї суми. Тому остаточно наголошував на тому, що залишок заборгованості судді у відставці по оплаті часу знаходження на посаді складає - 247.469,47 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021р. у межах справи №520/4820/21 було прийнято до провадження зустрічний позов ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач за зустрічним позовом, Зустрічний позивач) до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними щодо утримання нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 200.767,22грн. та стягнення з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану відпустку (з урахуванням уточнень позовних вимог) у сумі 308.205,72грн. для спільного розгляду з первісним позовом Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. (а.с.14-16 т.2).
Вимога за зустрічним позовом обґрунтована тим, що суд протиправно не виплатив правильно обчислену грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки в сумі 308.205,72грн. із розрахунку 8.561,27грн. середньоденного заробітку помноженого на 36 днів невикористаної відпустки.
Матеріали первісного позову були отримані Харківським окружним адміністративним судом - 24.03.2021р.
29.03.2021р. за вхідною кореспонденцією Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано клопотання ОСОБА_2 про визнання причин пропуску Харківським апеляційним судом строку на звернення до адміністративного суду неповажними та про повернення позову Харківського апеляційного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021р. позов було залишено без руху через відсутність доказів оплати судового збору.
Обставини дотримання Харківським апеляційним судом строку звернення до адміністративного суду не слугували підставами для залишення позову без руху, адже у тексті позову було викладено клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду, що узгоджується із вимогами ч.6 ст.161 КАС України.
13.04.2021р. до Харківського окружного адміністративного суду надійшли докази виправлення Харківським апеляційним судом недоліків в оформленні позову у вигляді доказів оплати судового збору разом із додатковими поясненнями стосовно причин поважності несвоєчасного подання адміністративного позову.
30.04.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було постановлену письмову ухвалу про визнання поважними причин несвоєчасного подання адміністративного позову у межах справи №520/4820/21, про поновлення строку на звернення до суду у межах справи №520/4820/21, про відмову у задоволенні отриманого 29.03.2021р. клопотання ОСОБА_2 .
Також 30.04.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було постановлено письмову ухвалу по справі №520/4820/21 про прийняття позову до розгляду та вирішення справи у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб.
17.05.2021р. за вхідною кореспонденцією Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано клопотання ОСОБА_2 про залишення без розгляду позову Харківського апеляційного суду у справі №520/4820/21.
20.05.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було постановлену письмову ухвалу про залишення без задоволення згаданого вище клопотання ОСОБА_2
21.05.2021р. за вхідною кореспонденцією Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано зустрічний позов ОСОБА_2 у справі №520/4820/21.
25.05.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було постановлену письмову ухвалу про прийняття до розгляду зустрічного позову, вирішення справи у порядку загального позовного провадження, призначення підготовчого судового засідання на 11:00год. 24.06.2021р.
24.06.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було проведено відкрите підготовче засідання за участю представника Харківського апеляційного суду та ОСОБА_2 (у режимі відеоконференцзв'язку).
Чергове судове засідання у підготовчому провадженні було призначено на 12:00год. 22.07.2021р.
У зв'язку із перебуванням судді Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцевої О.В. у нарадчій кімнаті чергове судове засідання у підготовчому провадженні було призначено на 11:30 год. 28.07.2021р.
28.07.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було проведено відкрите підготовче засідання за участю представника Харківського апеляційного суду та ОСОБА_2 (у режимі відеоконференцзв'язку).
Усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів.
Чергове судове засідання у підготовчому провадженні було призначено на 11:00год. 11.08.2021р.
11.08.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було проведено відкрите підготовче засідання за участю представника Харківського апеляційного суду та ОСОБА_2 (у режимі відеоконференцзв'язку).
Чергове судове засідання у підготовчому провадженні було призначено на 09:30год. 25.08.2021р.
20.08.2021р. за обліками вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано заяву ОСОБА_2 про збільшення вимог зустрічного позову.
Також, 20.08.2021р. за обліками вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано клопотання ОСОБА_2 про відкладення призначеного на 25.08.2021р. судового засідання за сімейними обставинами.
Тому чергове судове засідання у підготовчому провадженні було призначено на 11:30год. 02.09.2021р.
01.02.2021р. за обліками вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано клопотання ОСОБА_2 про відкладення призначеного на 02.09.2021р. судового засідання у зв'язку із проходженням курсу реабілітації.
Тому чергове судове засідання у підготовчому провадженні було призначено на 09:00год. 29.09.2021р.
27.09.2021р. за обліками вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано заяву ОСОБА_2 про відвід судді.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.20210р. згаданий процесуальний документ був залишений без задоволення.
27.09.2021р. за обліками вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано заяву Харківського апеляційного суду про збільшення вимог.
29.07.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було проведено відкрите підготовче засідання за участю представника Харківського апеляційного суду та ОСОБА_2 (у режимі відеоконференцзв'язку).
Чергове судове засідання у підготовчому провадженні було призначено на 09:00год. 05.10.2021р.
04.10.2021р. за обліками вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано заяву ОСОБА_2 про дослідження питання дотримання строків заявлення вимог про збільшення розміру первісного позову.
05.10.2021р. у відкритому підготовчому судовому засіданні Харківським окружним адміністративним судом було постановлено письмову ухвалу за цим процесуальним документом.
Судове засідання 05.10.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було проведено за участю представника Харківського апеляційного суду та ОСОБА_2 (у режимі відеоконференцзв'язку).
Чергове судове засідання у підготовчому провадженні було призначено на 09:00год. 12.10.2021р.
08.10.2021р. за обліками вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано заяву ОСОБА_2 про відвід судді.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.20210р. згаданий процесуальний документ був залишений без задоволення.
11.10.2021р. за обліками вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду було зареєстровано заяву ОСОБА_2 про витребування доказів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.20210р. згаданий процесуальний документ був залишений без задоволення.
12.10.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було проведено відкрите підготовче засідання за участю представника Харківського апеляційного суду та ОСОБА_2 (у режимі відеоконференцзв'язку).
У зв'язку із настанням події раптового переривання відеоконференцзв'язку із ОСОБА_2 чергове судове засідання було призначено на 15:45год. 19.10.2021р.
19.10.2021р. Харківським окружним адміністративним судом було проведено відкрите підготовче засідання за участю представника Харківського апеляційного суду та ОСОБА_2 (у режимі відеоконференцзв'язку), у якому було постановлену усну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 15:00год. 25.10.2021р.
Розгляд справи по суті відбувся у відкритому судовому засіданні Харківського окружного адміністративного суду за участю представника Харківського апеляційного суду та ОСОБА_2 (у режимі відеоконференцзв'язку), проголошення скороченого судового рішення відбулось 26.10.2021р.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, зустріного позову та відзиву на зустрічний позов, ретельно вислухавши представника Харківського апеляційного суду та ОСОБА_2 , повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
З матеріалів справи судом встановлено, відповідно до Указу Президента України від 28.09.2018р. №297/2018 ОСОБА_2 було переведено на роботу на посаді судді Харківського апеляційного суду.
Наказом голови Харківського апеляційного суду № 04-03/13-ос від 02.10.2018р. ОСОБА_2 було зараховано до штату Харківського апеляційного суду.
16.12.2019р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було подано власноручно складену письмову заяву про надання частини невикористаної щорічної відпустки тривалістю 5 робочих днів з 13.01.2020р. (а.с.23 т.1).
Наказом Голови Харківського апеляційного суду від 16.12.2019р. №04-04/200-в судді ОСОБА_2 було надано частину невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. на 01 робочий день (01 календарний день) - 13 січня 2020 року; на 02 робочих дні (02 календарних дні) з 14 січня 2020 року по 15 січня 2020 року включно; на 02 робочих дні (02 календарних дні) з 16 січня 2020 року по 17 січня 2020 року включно. (а.с.13 т.1).
Отже, судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було надано 5 робочих днів відпустки.
Згідно з відомостями табелю обліку робочого часу у січні 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 первісно були проставлені відмітки про роботу - 02.01.2020р., 03.01.2020р., 08.01.2020р., 09.01.2020р.
У подальшому за відомостями зміненого табелю обліку робочого часу у січні 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 остаточно були проставлені відмітки про роботу - 02.01.2020р., 03.01.2020р., 08.01.2020р., оскільки календарна дата - 09.01.2020р. припала на початок тривалого та безперервного захворювання судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 (а.с.3 т.2).
При цьому, 09.01.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було подано власноручно складену письмову заяву про надання частини невикористаної щорічної відпустки тривалістю 2 робочих днів з 10.01.2020р.
Наказом Голови Харківського апеляційного суду від 09.01.2020р. № 05-05/4-в ОСОБА_2 було надано частину невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2018 рік на 01 робочий день (01 календарний день) - 10 січня 2020 року; на 01 робочий день (01 календарний день) за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. - 11 січня 2020 року. (а.с.14 т.1).
Отже, судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було надано 2 робочі дні відпустки.
15.01.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було подано власноручно складену письмову заяву про надання частини щорічної основної відпустки тривалістю 15 робочих днів з 20.01.2020р. (а.с.25 т.1).
Наказом Голови Харківського апеляційного суду від 15.01.2020р. №05-05/11-в судді ОСОБА_2 було надано частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. на 15 робочих днів (21 календарний день) з 20 січня 2020 року по 09 лютого 2020 року включно. (а.с.15 т.1).
Отже, судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було надано 15 робочих днів відпустки.
06.02.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було подано власноручно складену письмову заяву про надання щорічної додаткової відпустки за 2020р. тривалістю 15 календарних днів з 10.02.2020р. (а.с.26 т.1).
Наказом в.о. Голови Харківського апеляційного суду від 06.02.2020р. №05-05/29-в судді ОСОБА_2 було надано щорічну додаткову відпустку за 2020 рік на 11 робочих днів (15 календарних днів) з 10 лютого 2020 року по 24 лютого 2020 року включно. (а.с.16 т.1).
Отже, судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було надано 11 робочих днів відпустки.
24.02.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було подано власноручно складену письмову заяву про надання частини основної щорічної відпустки тривалістю 15 робочих днів з 25.02.2020р. (а.с.27 т.1).
Наказом в.о. Голови Харківського апеляційного суду від 24.02.2020р. №05-05/35-в судді ОСОБА_2 було надано частину щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2019р.-01.10.2020р. на 15 робочих днів (21 календарний день) з 25 лютого 2020 року по 17 березня 2020 року включно (враховано, що 08 березня 2020 року - свято). (а.с.17 т.1).
Отже, судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було надано 15 робочих днів відпустки.
Таким чином, судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 у спірних правовідносинах було надано загалом 48 робочих днів відпустки (що еквівалентно 69 календарним дням відпустки).
Згідно з відомостями табелю обліку робочого часу у квітні 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 первісно були проставлені відмітки про роботу - 01.04.2020р.-03.04.2020р., 06.04.2020р.-10.04.2020р., 13.04.2020р.-15.04.2020р., тобто за 11 робочих днів у період часу 01.04.2020р.-15.04.2020р. (а.с.4 т.2).
Наказом в.о. Голови Харківського апеляційного суду від 17.04.2020р. №05-03/25-1-од до табелю обліку використання робочого часу суддів Харківського апеляційного суду були внесені зміни стосовно судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 щодо відсутності на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. (а.с.6 т.2).
Доказів оскарження згаданого наказу або втрати ним юридичної сили з будь-яких причин матеріали справи не містять.
Згідно з відомостями виправленого табелю обліку робочого часу у квітні 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 остаточно за період 01.04.2020р.-30.04.2020р. проставлені позначки про тимчасову непрацездатність. (а.с.7 т.2).
Відтак, суд відмічає, що матеріали справи не містять об"єктивних даних та підстав для визнання вказаних документів неналежним, недопустимим та недостовірним доказом.
До того ж Харківський окружний адміністративний суд відмічає, що обставини відсутності факту виконання суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 роботи за штатною посадою судді у квітні 2020р. учасниками спору не заперечуються.
Як з'ясовано у ході розгляду справи, первісний розрахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_2 за час знаходження у відпустці був проведений Харківським апеляційним судом у порядку ст.136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із врахуванням приписів Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а саме: посадовий оклад - 131.375,00грн., доплата за вислугу років у розмірі 60 % - 78.825,00грн., доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 10% посадового окладу - 13.137,50грн., а загалом - 223.337,50грн. за місяць.
Таким чином, у період січень-березень 2020р. (10.01.2020р.-17.03.2020р.) Харківським апеляційним судом на користь судді ОСОБА_2 було нараховано і виплачено суддівської винагороди у розмірі - 419.502,30 грн. за час знаходження у відпустці протягом 48 робочих днів (з них за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. - за 7 робочих днів, а за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р.- за 41 робочий день).
За твердженням Харківського апеляційного суду під час первісного розрахунку суми суддівської винагороди за час відпочинку у вигляді відпустки було застосовано наступний алгоритм розрахункових дій: 223.337:21 (планова кількість робочих днів у січні 2020р.)*17(кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2020р.) = 180.797,03-19,5%=145.541,61 грн.; 223.337:20 (планова кількість робочих днів у лютому 2020р.) *5 (кількість фактично відпрацьованих днів у лютому 2020р.) = 55.834,38-19,5%= 44.946,67 грн.; 223.337:20 (планова кількість робочих днів у лютому 2020р.)*15 (кількість фактично відпрацьованих днів у лютому 2020р.) = 167.503,13-19,5%= 134.840,02 грн.; 223.337:21 (планова кількість робочих днів у березні 2020р.)*11 (кількість фактично відпрацьованих днів у березні 2020р.) = 116.986,33-19,5% = 94.174,00грн.
Отже, під час обчислення суддівської винагороди за час знаходження професійного судді у відпустці Харківським апеляційним судом були застосовані виключно норми ст.ст.135 і 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - загальна сума суддівської винагороди за повністю відпрацьовану кількість робочих днів у місяці - 223.337,50 ":" на планову кількість робочих днів у місяці * на кількість фактично відпрацьованих днів у місяці.
14.04.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР №700868 за період непрацездатності 09.01.2020р.-16.01.2020р. (а.с.39 т.1).
14.04.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР № 700872 за період непрацездатності 17.01.2020р.-09.02.2020р. (санаторно- курортне лікування). (а.с.35 т.1).
04.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР № 561903 за період непрацездатності 10.02.2020р.-20.03.2020р. (а.с.36 т.1).
04.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР №523722 за період непрацездатності 21.03.2020р.-29.04.2020р. (а.с.38 т.1).
13.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду був наданий листок непрацездатності серії АДР №816135 за період непрацездатності 30.04.2020р.-05.05.2020р., де указано про визнання особи з 06.05.2020р. інвалідом 3 групи. (а.с.37 т.1).
21.04.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було подано умотивовану тривалою хворобою у період відпустки власноручно складену письмову заяву про перенесення 48 робочих днів раніше наданої відпустки на період з 05.05.2020р. (а.с.28 т.1).
21.04.2020р. В.о. Голови Харківського апеляційного суду було видано наказ від 21.04.2020р. 05-05/78-1-в, яким частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. у кількості 15 робочих днів (21 календарний день) перенесно на період з 05 травня 2020 року по 26 травня 2020 року включно (враховано, що 09 травня 2020 року - свято); частину щорічної додаткової відпустки за 2019 рік у кількості 01 робочого дня (01 календарний день) перенесено на 27 травня 2020 року; частину відпуски за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. у кількості 01 робочого дня (01 календарний день) перенесено на 28 травня 2020 року; частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. у кількості 15 робочих днів (21 календарний день) перенесено на період з 29 травня 2020 року по 19 червня 2020 року (враховано, що 7 червня 2020 року-свято); частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. у кількості 05 робочих днів (05 календарних днів) перенесено на період з 22 червня 2020 року по 26 червня 2020 року; частину щорічної додаткової відпустки за 2020 рік у кількості 11 робочих днів (15 календарних днів) перенесено на період з 30 червня 2020 року по 14 липня 2020 року. (а.с.18 т.1).
13.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було подано власноручно складену письмову заяву про перенесення раніше наданої відпустки з 30.04.2020р. по 07.05.2020р. у кількості 3 робочих днів на період з 15.07.2020р.
13.05.2020р. Головою Харківського апеляційного суду у зв'язку із збігом часу тимчасової непрацездатності та часом раніше наданої відпустки відносно судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було видано наказ від 13.05.2020р. 05-05/93-в, яким частину щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. у кількості 3 робочих днів (3 календарних днів), що припали на період раніше наданої відпустки з 05.05.2020р. по 26.05.2020р. включно були перенесені на період 15.07.2020р.-17.07.2020р. включно. (а.с.19 т.1).
Згідно з копією розрахункового листа за січень 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було нараховано суддівської винагороди за 4 дні роботи (25.023,81грн. окладу + 15.014,29грн. доплати за вислугу років + 2.502,38грн. доплати за секретність) та за 22 дні відпустки (180.797,03грн. + 55.834,38грн.). (а.с.33 т.1).
Згідно з копією розрахункового листа за лютий 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було нараховано суддівської винагороди за 15 днів відпустки (167.503,13грн.). (а.с.33 т.1).
Згідно з копією розрахункового листа за березень 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було нараховано суддівської винагороди за 11 днів відпустки (116.986,33грн.). (а.с.33 т.1).
Згідно з копією розрахункового листа за квітень 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було нараховано суддівської винагороди за 4 дні роботи (25.023,81грн. + 15.014,29грн. + 2.502,38грн.) та за 22 дні відпустки (180.797,03грн. + 55.834,38грн.). (а.с.33 т.1).
Згідно з копією розрахункового листа за квітень 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було нараховано суддівської винагороди за "-1" день роботи (6.255,95грн. окладу + 3.753,58грн. доплати за вислугу років + 625,60грн. доплати за секретність, всі нарахування позначені знаком "-") та за "-17" днів відпустки (180.797,03грн.), за "-20" днів відпустки (223.337,51грн.), за "-11" днів відпустки (116.986,31грн.), за 5 днів тимчасової непрацездатності (10.281,70грн.), за 18 днів відпустки (211.582,91грн.), за 20 днів відпустки (223.337,51грн.), за 10 днів відпустки (97.103,26грн.). (а.с.33 т.1).
Таким чином, у квітні 2020р. Харківський апеляційним судом за обліком установи були проведені розрахункові операції із сторнування раніше проведених нарахувань за 48 днів відпустки та нового нарахування оплати за 48 днів відпустки, хоча усі ці платежі вже були фізично проведені раніше.
Згідно з копією розрахункового листа за квітень 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було нараховано платежів із позначкою "лікарняні ФС" за 20, 31, 30, 5 днів (41.126,80грн. + 62.595,00грн. + 61.690,20грн. + 10.281,70грн. відповідно). (а.с.34 т.1).
Згідно з копією розрахункового листа за травень 2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було нараховано платежів із позначкою "лікарняні ФС" за 18 та 9 днів (37.014,12грн. + 18.507,06грн. відповідно). (а.с.34 т.1).
Із перелічених вище 48 робочих днів відпустки наказом голови Харківського апеляційного суду від 13.05.2020р. 05-05/93 3 робочі дні відпустки судді ОСОБА_2 за його власною заявою (за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р.) були перенесені на період 15.07.2020р.-17.07.2020р. включно.
Досліджені судом докази достовірно та беззаперечно показують на те, що починаючи з 09.01.2020р. суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 подавав на ім"я Голови Харківського апеляційного суду власноручно складені письмові заяви про надання відпусток, попри знаходження у стані тимчасової непрацездатності.
Водночас із цим, Харківський окружний адміністративний суд констатує, що саме ці вчинки та відкликання з відпусток у зв'язку із звільненням з посади судді зумовили виникнення даного спору як такого, оскільки розмір суддівської винагороди судді Харківського апеляційного суду об'єктвино значно перевищує розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та грошової компенсації за невикористані дні відпустки.
З матеріалів справи вбачається, що максимальна база, з якої сплачувались внески у розрахунку на місяць у 2020 році складала 62.595 грн., показник розміру суддівської винагороди відповідача за первісним позовом - 223.337,50 грн., показник середньоденного заробітку за 12 календарних місяців з урахування часу тимчасової непрацездатності - 5.576,865803грн. за 1 календарний день відповідно до Порядку №100.
27.04.2020р. суддею Харківського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 було подано заяву про відставку.
19.05.2020 року Вищою радою правосуддя було прийнято рішення № 1402/0/15-20 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Харківського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
19.05.2020 року суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 подав до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду заяву про відкликання з відпустки з 21.05.2020р.
Наказом Голови Харківського апеляційного суду від 20.05.2020р. №05-05/98-в суддю ОСОБА_2 відкликано: - з частини щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. тривалістю 04 робочих дні (06 календарних днів) з 21 травня 2020 року по 26 травня 2020 року включно (в період відпустки з 08 травня 2020 року по 26 травня 2020 року наказ в.о. голови суду від 21.04.2020р. № 05-05/78-1); - з частини щорічної додаткової відпустки за 2019 рік тривалістю 01 робочий день (01 календарний день) - 27.05.2020р.; - з частини щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. тривалістю 01 робочий день (01 календарний день) - 28 травня 2020 року; з частини щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р. тривалістю 15 робочих днів (21 календарний день) - з 29.05.2020р.-19.06.2020 року; - з частини щорічної основної відпустки за період роботи з 02.10.2018р.-01.10.2019р. тривалістю 05 робочих (05 календарних днів) - з 22.06.2020р. по 26.06.2020р.; - з частини щорічної додаткової відпустки за 2020 рік на 11 робочих днів (15 календарних днів) з 30.06.2020р. по 14.07.2020р. (наказ в.о. голови суду від 21.04.2020р. №05-05/78-1); - з частини щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2020р. тривалістю 03 робочих дні (03 календарних дні) - з 15.07.2020р. по 17.07.2020р. включно (наказ голови суду від 13.05.2020р №05-05/93-в). (а.с.20 т.1).
Отже, за рішенням органу публічної адміністрації суддю Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було відкликано з 40 робочих днів відпустки виключно унаслідок подання суддею власноручно складеної письмової заяви .
20.05.2020р. Головою Харківського апеляційного суду було видано наказ № 05-04/69-ос про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Харківського апеляційного суду (а.с.21 т.1).
Одночасно згаданим наказом було зобов'язано фінансово-економічний відділ Харківського апеляційного суду виплатити судді ОСОБА_2 вихідну допомогу у зв'язку з відставкою у розмірі трьох місячних суддівських винагород та виплатити судді грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток:
- щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-20.05.2020р. у кількості 11 робочих (14 календарних) днів;
- щорічної додаткової відпустки за 2019 рік у кількості 01 робочого (01 календарного) дня;
- щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р. у кількості 06 робочих (06 календарних) днів;
- щорічної додаткової відпустки за 2020 рік у кількості 11 робочих (15 календарних) днів і провести кінцевий розрахунок належної судді суддівської винагороди.
На виконання наказу Голови Харківського апеляційного суду від 20.05.2020р. №05-04/69-ос фінансово-економічним відділом Харківського апеляційного суду: 1) були проведені облікові операції із сторнування раніше вже нарахованої і виплаченої станом на 31.03.2020р. суддівської винагороди за 40 робочих днів відпустки судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 (з урахуванням події фізичного використання суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 8 робочих днів наданої відпустки) у сумі 352.579,41грн.; 2) установлено, що станом на 20.05.2020р. суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 не набув права на отримання 11 робочих днів щорічної календарної відпустки (позаяк з періоду 02.10.2019р.-01.10.2020р. був фактично відпрацьований лише період 02.10.2019р.-20.05.2020р.), за які судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 раніше вже були нараховані і станом на 31.03.2020р. виплачені суми суддівської винагороди; 3) 29 робочих днів відпустки судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 були трансформовані у 36 календарних днів відпустки; 4) обчислена сума грошової компенсації за 36 календарних днів невикористаної (але раніше вже оплаченої) відпустки у розмірі 200.767,32 грн. (161.617,69 грн. з відрахуванням податків); 5) обчислено суму зайво/помилково/безпідставно отриманих суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 коштів за період 10.01.2020р.-20.05.2020р. у розмірі 409.087,16грн.
Окремо Харківський окружний адміністративний суд звертає увагу на ту обставину, що Фінансово-економічним відділом Харківського апеляційного суду на виконання наказу Голови Харківського апеляційного суду від 20.05.2020р. №05-04/69-ос було новий проведено розрахунок грошової компенсації за невикористані суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 дні відпустки у кількості 36 календарних днів (29 робочих) днів у сумі 200.767,32 грн. (161.617,69 грн. з відрахуванням податків).
У ході розгляду справи Харківським окружним адміністративним судом достеменно з'ясовано, що розрахунок суми грошової компенсації за частину невикористаної відпустки судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 був проведений Харківським апеляційним судом не на підставі ст.ст.135 і 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а на підставі ст.24 Закону України "Про відпустки" та згідно з п.2 розділу 2, п. 7, 10 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (затверджено постановою КМУ від 08.02.1995р. №100; далі за текстом - Порядок №100).
Тому застосований Харківським апеляційним судом алгоритм розрахункових дій полягав в обчисленні показника заробітку судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 за період 01.05.2019р.-30.04.2020р. у розмірі 1.979.787,36грн. (як добуток суми 210.199,96грн. за травень 2019р., 210.199,97грн. за червень 2019р., 210.214,77грн. за липень 2019р., 210.272,91грн. за серпень 2019р., 210.285,07грн. за вересень 2019р., 218.645,29грн. за жовтень 2019р., 223.422,57грн. за листопад 2019р., 223.426,59грн. за грудень 2019р., 79.201,17грн. за січень 2020р., 59.633,86грн. за лютий 2020р., 62.595,00грн. за березень 2020р., 61.690,20грн. за квітень 2020р. із діленням на 355 днів (як добуток суми 29 днів травня 2019р., 28 днів червня 2019р., 31 дня липня 2019р., 30 днів серпня 2019р.-грудня 2019р. за кожен місяць, 29 днів січня 2020р.-лютого2020р. за кожен місяць, 30 днів березня 2020р., 29 днів квітня), що склало - 5.576,865803грн. за день. Розрахунок компенсації за невикористану відпустку проводиться в календарних днях. Тому 29 робочих днів було переведено в 36 календарних днів.(а.с.34 т.1).
Унаслідок таких розрахунків, попри використання Харківським апеляційним судом у тексті наказу від 20.05.2020р. №05-04/69-ос дієслова "виплатити", суми коштів, котрі належали до передання у власність судді у відставці Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , не виявилось, позаяк увесь період відпочинку у вигляді відпустки тривалістю 36 календарних днів (29 робочих) днів раніше вже був оплачений у складі суми 409.087,16 грн. (із утриманням належних податків і зборів) у той час як за новим розрахунком цей же самий період часу підлягав оплаті у сумі 161.617,69грн. (із утриманням належних податків і зборів).
При цьому, 20.05.2020р. суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було подано власноручно складену письмову заяву про утримання суми відпускних за період 21.05.2020р.-17.07.2020р. із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності 186127,97грн. та залишок із суми вихідної допомоги при звільненні та. (а.с.31 т.1).
В матеріалах справи з ініціативи ОСОБА_2 знаходиться датована січнем 2020р. власноручно складена заява ОСОБА_2 про проведення повторного автоматичного перерозподілу справ у зв'язку із тривалим (понад 100 днів) лікуванням. (а.с.126 т.1).
На вимогу Харківського окружного адміністративного суду Позивачем за первісним позовом було подано довідку від 27.05.2021р. №05-62/237, де визнані обставини наявності у судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 станом на 20.05.2020р. права на 06 робочих (06 календарних) днів щорічної основної відпустки за період роботи 02.10.2018р.-01.10.2019р., 11 робочих (14 календарних) днів основної щорічної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-20.05.2020р., 01 робочого (01 календарного) дня щорічної додаткової відпустки за 2019р., 11 робочих (15 календарних) днів щорічної додаткової відпустки за 2020р. (а.с.146 т.1).
Отже, момент звільнення ОСОБА_2 мав право лише на 29 робочих днів або 36 календарних днів відпустки.
Також на вимогу Харківського окружного адміністративного суду Позивачем за первісним позовом було подано лист від 09.06.2021р. №04-34/78/2021, де визнані обставини невиплати грошової компенсації за днів невикористаної відпустки судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 .
На вимогу Харківського окружного адміністративного суду Позивачем за первісним позовом було подано письмові пояснення стосовно оплати праці судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 за період 01.01.2020р.-20.05.2020р., де указано, що за січень було проведено оплату 4 робочих днів (01.01.2020р.-09.01.2020р.) у загальній сумі 34.245,09грн. та оплату 17 днів відпустки за період 10.01.2020р.-31.01.2020р. у сумі 145.541,61грн. і оплату 5 днів відпустки за період 01.02.2020р.-09.02.2020р. у сумі 44.946,67грн.; за лютий було проведено оплату 15 днів відпустки за період 10.02.2020р.-29.02.2020р. у сумі 134.840,02грн.; у березні 2020р. було проведено оплату 11 днів відпустки за період 01.03.2020р.-17.03.2020р. у сумі 94.174,00грн.
Отже, станом на 31.03.2020р. судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 фактично була проведена оплата 48 робочих днів відпустки у загальному розмірі 419.502,30грн.
Згідно із змістом означених пояснень за квітень 2020р. Харківським апеляційним судом у зв'язку із поданням суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 14.04.2020р. документів про хворобу з 09.01.2020р. було проведено оплату 5 днів тимчасової непрацездатності за період 09.01.2020р.-13.01.2020р. у сумі 8.276,78грн., а також проведено операцію з обліку оплати робочого дня 09.01.2020р. як помилкового, надмірного та безпідставного платежу у сумі 8.561,28грн.
13.04.2020р. мала місце подія виплати Харківським апеляційним судом на користь судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 авансу на квітень 2020р. у сумі 65.000,00грн. (а.с.9 т.2, а.с.12 т.2). З цієї суми Харківським апеляційним судом заявлено до стягнення у межах справи №520/4820/21 лише 56.507,75грн, як остаточна після проведення перерахунку.
У травні 2020р. Харківським апеляційним судом у розрахунках з суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було за даними обліку (тобто без проведення фактичних вчинків): утримано за 3 робочі дні відпустки у зв'язку з перенесенням з 05.05.2020 по 07.05.2020 -28387,37 та перенесено у зв'язку з хворобою 3 робочі дні та нараховані відпускні з 15.07.2020р. по 17.07.2020р. 23.450,43 грн., у подальшому утримано: 66.237,21грн. за 7 робочих днів відпустки за період 21.05.2020р.-31.05.2020р.; утримано 179.786,69грн. за 20 робочих днів відпустки за період 01.06.2020р.-30.06.2020р.; утримано 101.618,57грн. за 13 робочих днів відпустки за період 01.07.2020р.-17.07.2020р. Отже, остаточно утримано оплату отриманих ОСОБА_2 коштів за 40 робочих днів не використаної відпустки у суму 352.579,41 та утримано 56.507,75грн. виплаченого унаслідок розрахункової помилки авансу за квітень 2020р. Усього на суму 409.087,16грн.
Відтак, за розрахунками та твердженнями Харківського апеляційного суду загалом сума надмірно та безпідставно отриманих професійним суддею у власність коштів у якості суддівської винагороди за період 01.01.2020р.-20.05.2020р. (оплата часу роботи у квітні 2020р. у сумі 56.507,75грн., оплата 40 робочих днів відпустки) склала - 409.087,16грн. у той час як грошовий еквівалент оплати 29 робочих днів (36 календарних) невикористаної відпустки складає - 161.617,69грн. (а.с.187-189 т.1).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021р. у справі №520/16501/2020 було визнано протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання з вихідної допомоги ОСОБА_2 грошових коштів; Зобов'язано Харківський апеляційний суд виплатити на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу в сумі 61341 (шістдесят одна тисяча триста сорок одна) грн 50 коп.
З тексту даного судового акту вбачається, що предметом спору є правомірність дій роботодавця щодо утримання суми заборгованості працівника із вихідної допомоги професійного судді. У тексті означеного судового акту указано, що відсутнє судове рішення про стягнення з позивача коштів на користь відповідача.
Подія виплати судді у відставці Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 вихідної допомоги у сумі 61.341,50грн. припала на - 13.09.2021 року.
Харківський окружний адміністративний суд зауважує, що предметом спору у справі №520/4820/21 є питання розміру винагороди/оплати праці професійного судді за період 10.01.2020р.-21.05.2020р. з урахуванням обставин знаходження професійного судді у період 10.01.2020р.-17.03.2020р. у відпустках, під час яких (з 09.01.2020р.) мала місце подія безперервного розладу здоров'я початково до стану тимчасової непрацездатності та остаточно до настання інвалідності 3 групи (06.05.2020р.); перенесення у зв'язку із цим раніше наданих відпусток на період 05.05.2020р.-17.07.2020р.; прийняттям Вищою радою правосуддя за інціативою ОСОБА_2 рішення від 19.05.2020р. №1402/0/15-20 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Харківського апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку; поданням ОСОБА_2 до відділу кадрового забезпечення та державної служби Харківського апеляційного суду заяви про відкликання з відпустки з 21.05.2020р.
Відтак, предметом доказування у зазначеному спорі є обставини: 1) тривалості часового проміжку обіймання громадянином України штатної посади професійного судді в органі судової влади України; 2) розміру фактично отриманої суддівської винагороди; 3) настання події тимчасової непрацездатності під час знаходження професійного судді у стані відпочинку у вигляді відпустки; 4) звільнення професійного судді у відставку; 5) набуття професійним суддею права на використання відпустки (та відповідно отримання винагороди за час відпустки) за фізично невідпрацьований період часу; 6) порядку обчислення показника середньоденного заробітку/винагороди/суддівської винагороди/оплати за працю у випадку проведення грошових платежів з оплати часу відпустки, перенесення відпустки у зв'язку із хворобою, припиненням відносин із проходження публічної служби на посаді професійного судді; 7) наявності або відсутності факту надмірної оплати праці професійного судді; 8) наявності або відсутності факту недоплати винагороди професійного судді; 9) календарної дати виникнення у органу публічної адміністрації права вимоги відносно повернення у власність Держави надмірної оплати праці професійного судді - у разі підтвердження існування факту надмірної оплати праці професійного судді.
Даний спір виник між Державою Україна в особі Харківського апеляційного суду у якості розпорядника бюджетних коштів у відносинах з фінансового забезпечення проходження особою професійної суддівської кар'єри та професійним суддею, котрий у спірних правовідносинах за жодним із параметрів чи критеріїв не може бути прирівняний до приватної особи.
Для оплати праці професійного судді використовуються кошти Державного бюджету України, а тому спір склався з приводу балансу між пріоритетом власних інтересів професійного судді на отримання більшого розміру суддівської винагороди та публічним інтересом суспільства на підставне витрачання фінансових ресурсів.
Норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року поширюються на спірні правовідносини, адже предметом первісного позову є вимога органу публічної адміністрації про повернення з приватної власності громадянина - судді Харківського апеляційного суду у відставці безпідставно та необґрунтовано набутих (за твердженням Харківського апеляційного суду) коштів у вигляді суддівської винагороди, виплаченої через розрахункові помилки, спричинені власною правовою поведінкою професійного судді під час співпадіння у часі подій настання хвороби із подією відпочинку у вигляді відпустки.
Тому вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, котрі склались на підставі установлених обставин, підлягають застосуванню наступні норми права.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Захист права людини на отримання винагороди за працю підпадає під гарантії ст.43 Конституції України.
Водночас із цим, у силу ст.ст.126 та 130 Конституції України правовий режим захисту права професійного судді на оплату праці є гарантією незалежності судової влади (Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013р. №3-рп/2013).
Приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не унормовані ані правовідносини з приводу повернення професійним суддею надмірно отриманої суддівської винагороди, ані правовідносини з приводу обчислення грошової компенсації за дні невикористаної відпустки.
Тому ці відносини підлягають регламентуванню не приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" як спеціальною нормою права, а відповідними приписами Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці" та Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст.127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).
Отже, положеннями ст.127 Кодексу законів про працю України чітко передбачено, що підлягає поверненню безпідставно виплачені працівнику аванс; суми, безпідставно виплачені у наслідок лічильних помилок; суми, безпідставно одержані за невідпрацьовані відпустки.
Існування застережень стосовно непоширення приписів цієї норми кодексу на відносини за участю професійних суддів не вбачається, адже професійні судді не наділені законом привілеями на легітимне неповернення у власність Держави як учасника суспільних відносин надмірно виплаченої суддівської винагороди; а гарантії суддівської незалежності ані за власним змістом, ані за призначенням не є перепоною у такому поверненні.
При цьому, суд вважає, що за відсутності прямої вказівки про інше під згаданим у приписах ст.127 Кодексу законів про працю України наказом роботодавця може бути будь-який правовий акт індивідуальної дії органу публічної адміністрації з приводу проведення остаточного розрахунку із звільненим публічним службовцем.
Сам лише зміст такого наказу з огляду на приписи ст.ст.6, 8, 19, 124 Конституції України не має суттєвого та істотного юридичного значення, позаяк спір про повернення коштів з власності безпідставного набувача-громадянина у власність Держави як роботодавця підлягає вирішенню судом.
За приписами ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
За матеріалами справи судом достеменно установлені обставини отримання суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 65.000,00 (56.507,75)грн. як авансу суддівської винагороди за квітень 2020р.
Оскільки у ці проміжки часу суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 функцій професійного судді за штатною посадою в органу судової влади України не виконував, на роботі не знаходився, а натомість хворів, перебуваючи на перманентно триваючих лікарняних через тимчасову непрацездатність, то ці суми коштів підлягають поверненню у власність Держави як безпідставно набуті професійним суддею.
У якості причини проведення таких виплат з боку Харківського апеляційного суду слід визнати лічильні помилки, допущені через те, що лише 14.04.2020р. суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 вперше офіційно та письмово повідомив орган за місцем служби - Харківський апеляційний суд про тривалу хворобу з 09.01.2020р. (а.с. 39 т. 1).
Стосовно кількості днів невикористаної суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 відпустки 29 робочих (36 календарних) днів між сторонами справи відсутній спір, тому ці обставини не входять до предмету доказування за епізодом обчислення розміру грошової винагороди за дні невикористаної відпустки.
Продовжуючи вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд зазначає, що відповідно до ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.135); Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч.2 ст.135); Базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (ч.3 ст.135); До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду (ч.4 ст.135); Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (ч.5 ст.135); Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду (ч.6 ст.135); Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду (ч.7 ст.135); Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду (ч.8 ст.135); Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків. 10. Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу (ч.9 ст.135).
Згідно з ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Суд зважає, що згідно з ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Правила виплати грошової компенсації за невикористану відпустку регламентовані приписами ст.24 Закону України від 15.11.1996р. №504/96-ВР "Про відпустки" та приписами ст.83 Кодексу законів про працю України.
Так, згідно з ч.1 ст.24 Закону України від 15.11.1996р. №504/96-ВР "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України від 15.11.1996р. №504/96-ВР "Про відпустки" за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Аналогічні за змістом положення включені законодавцем і до тексті ст.83 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України від 15.11.1996р. №504/96-ВР Про відпустки" порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв'язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та компенсації за невикористані відпустки, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згаданий Порядок обчислення середньої заробітної плати був затверджений постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 (далі за текстом - Порядок №100).
Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 08.07.2020р. у справі №817/20/17 та постанови Верховного Суду від 11.02.2021р. у справі №802/3928/15-а постанова КМУ від 08.02.1995р. №100 поширюється на відносини за участі професійного судді. Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 08.07.2020р. по справі №817/20/17 «п. 48. При цьому судом апеляційної інстанції правильно визначено, що Закон № 2453-VI не встановлює особливостей регулювання грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки суддям, які звільняються за власним бажанням, а тому такі правовідносини слід вирішувати виходячи з загальних норм чинного трудового законодавства. 49. Так, за змістом пунктом 2 Порядку № 100 обчислення компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи саме з виплат за останні 12 календарних місяців роботи. 50. Отже, компенсація за невикористані дні відпустки повинна була розраховуватися з суддівської винагороди позивача, за останні 12 календарних місяців роботи.»
У силу положень ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верхового Суду.
Суд звертає увагу, що у ході розгляду справи ОСОБА_2 не подав жодних конкретних заперечень проти проведених Харківським апеляційним судом розрахунків або контррозрахунків з обчислення розміру грошової компенсації за 36 днів невикористаної календарної відпустки (29 робочих днів).
На підставі вищенаведеного, суд вважає необґрунтованим твердження про неправомірне застосування Харківським апеляційним судом Порядку № 100 при нарахуванні компенсації за невикористані дні відпустки.
З цих підстав слід кваліфікувати у якості недоведених доводи ОСОБА_2 з приводу збільшення зустрічних позовних вимог.
Стосовно доводів ОСОБА_2 про неправильність застосування норм Порядку №100 у зв'ку із тим, що до розрахунку середнього заробітку включається допомога в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, якщо її розмір дорівнює середньому заробітку працівника, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.1 п.2 Порядку № 100 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Згідно абз.3 п.3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Отже, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю включається при обчислені середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки.
З матеріалів справи вбачається, що обраний Харківським апеляційним судом розрахунковий період для нарахування ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні відпустки становив попередні 12 місяців з травня 2019 по квітень 2020р., що відповідає вимогам Порядку №100.
З приводу не застосування Харківський апеляційним судом під час проведеного розрахунку абз.7 п.2 розд.2 Порядку № 100 суд зазначає, що згідно з абз.7 п.2 розд.2 Порядку № 100 (в редакції чинній на момент проведення остаточного розрахунку) у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
В обґрунтування правомірності застосування абз.7 п.2 розд.2 Порядку № 100 до спірних правовідносин відповідач за первісним позовом зазначає, що оскільки надбавки встановлюється у відсотках до посадового окладу і в разі збільшення посадового окладу відповідно і збільшується надбавка, суд зазначає наступне.
Однак, умовами для застосування абз.7 п.2 розд.2 Порядку № 100 є одночасна наявність таких подій як: 1) зміна структури заробітної плати; 2) підвищення посадових окладів.
З 01 січня 2020р. на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» було збільшено посадові оклади судів апеляційних судів.
Проте, будь-яких змін складових суддівської винагороди взагалі не відбулося.
Зокрема, залишився не змінним встановлений коефіцієнт посадового окладу, розмір відсотків за вислугу років, доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, доплата за науковий ступінь, тощо.
Таким чином, загальна структура заробітної плати судді апеляційного суду з 01 січня 2020р. змін не зазнала.
Отже, Харківський апеляційний суд як орган публічної адміністрації не мав правовоих підстав для застосування у спірних правовідносинах положень абз.7 п.2 розд.2 Порядку №100.
Суд повторює, що за період 02.10.2019р.-01.10.2020р., за який суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було отримано 30 робочих днів щорічної відпустки та кошти в оплату цього періоду часу, фактично було відпрацьовано період 02.10.2019р.-21.05.2020р., тобто 7 місяців та 19 днів, у той час як отримано оплату суддівської винагороди за 30 робочих днів.
Співвідношення реально відпрацьованого часу до нормативно запровадженого складає 63,56% (365 днів - 100%, а 232 дня (як добуток суми 91 календарних днів 2019р. та 141 календарного дня 2020р.) - х %).
Таким чином, за період 02.10.2019р.-21.05.2020р. суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 набув право на 19 робочих днів щорічної відпустки (30 робочих днів * 63,56%).
Тому, показник робочих днів щорічної відпустки за період роботи 02.10.2019р.-01.10.2020р., на які суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 не набув права, але отримав суддівську винагороду за 11 робочих днів відпустки.
У спірних відносинах Харківським апеляційним судом було застосовано інший алгоритм обчислення часу права публічного службовця на щорічну основну відпустку, набутого у співмірності до проміжку реального відпрацьованого періоду роботи, а саме: за твердженням Харківського апеляційного суду на момент відрахування зі штату Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 (20.05.2020р./21.05.2020р.) набув право на щорічну основну відпустку тривалістю лише 19 робочих днів (26 календарних днів), оскільки відпрацював з 02.10.2019 по 20.05.2020р. - 7 повних місяців та 20 днів, відповідно 30 робочих днів відпустки: 12 місяців * 7 відпрацьованих місяців +17,5 днів; 2,5 робочих днів відпустки : 31 днів у травні *19 кількість відпрацьованих днів у травні + 1.5 робочих днів; 17,5 + 1,5+ 19 робочих днів відпустки набутих за відпрацьований період.
Між тим, оскільки наведені розрахункові дії зумовлюють отримання одного і того ж арифметичного результату, то застосування будь-якого з них не призводить до погіршення правового становища судді Харківського апеляційного суду у відставці - ОСОБА_2 .
При цьому, судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 у зв'язку із неодноразовим поданням заяв про надання відпусток була фактично надана і оплачена відпустка повної тривалості 30 робочих днів (42 календарних дня), хоча фактично він набув право тільки на 19 робочих днів, а відтак сума оплати за 11 робочих днів, яка розрахована на підставі ст.ст.135 і 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та отримана ОСОБА_2 у розмірі 94.174,00 грн. підлягає поверненню, як сума оплати часу безпідставно одержана за невідпрацьовані відпустки.
Таким чином, на момент звільнення із штату Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 було отримано оплату за 48 робочих днів у сумі 419.502,30грн., розрахованої на підставі ст.ст.135 і 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
З цих днів суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 фактично було використано 8 робочих днів.
Отже, 40 робочих днів не використаної відпустки у суму 352.579,41грн. були оплачені, але невикористані відповідачем за первісним позовом.
При цьому на 11 із 40 робочих днів щорічної основної відпустки суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 не набув права.
Таким чином, сума безпідставно виплачених на користь судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 коштів складає 352.579,41грн. (оплата часу наданих відпусток унаслідок подання працівником заяв під час знаходження у стані тимчасової непрацездатності і лікування) + 56.507,75грн. (оплата авансу за квітень 2020р., оскільки листки тимчасової непрацездатності вперше були подані до апарату Харківського апеляційного суду лише 14.04.2021р.), а загалом - 409.087,16грн.
За невикористані дні відпустки у кількості 29 робочих днів (36 календарних) Харківським апеляційним судом було нараховано на підставі Постанови №100 грошову компенсацію за дні невикористаної відпусти у сумі 200.767,32грн. (161.617,69грн. з утриманням податків та зборів).
Зазначена сума не підлягала повторній виплаті, адже оплата часу цих відпусток станом на 31.03.2020р. вже була проведена у розмірі 419.502,30грн. (з якої 352.579,41грн. припадають на час оплати 40 робочих днів відпустки).
У ході розгляду справи Харківський окружний адміністративний суд змушений дійти до висновку про те, що саме подання професійним суддею, починаючи з 09.01.2020р. заяв про надання відпусток під час перебування у стані непрацездатності через безперервне лікування хвороби, зумовило оплату часу відпочинку у вигляді цих відпусток у більшому розмірі ніж розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Тому у якості причини проведення таких виплат з боку Харківського апеляційного суду слід визнати лічильні помилки, допущені через те, що лише 14.04.2020р. суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 вперше офіційно та письмово повідомив орган за місцем служби - Харківський апеляційний суд про тривалу хворобу з 09.01.2020р., у той час як кошти за ці відпустки вже були отримані у власність до настання календарного дня - 31.03.2020р.
Харківський окружний адміністративний суд доходить до переконання про те, що суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 станом на 20.05.2020р. мав право на 36 календарних днів відпустки, оплата за які була проведена до 31.03.2020р. у сумі 258.405,41грн. (із утриманням належних податків і зборів) у той час як за новим розрахунком цей же самий період часу з урахуванням тимчасової непрацездатності публічного службовця підлягав оплаті у сумі 161.617,69грн. (із утриманням належних податків і зборів).
У зв'язку з цим, Харківським апеляційним судом було утримано кошти у сумі 61.341,5 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_2 за рахунок зменшення заборгованості, за його власним бажанням.
В подальшому за результатами оскарження ОСОБА_2 цих дій Харківського апеляційного суду у межах справи №520/16501/2020 Харківським апеляційним судом 13.09.2021р. частина вихідної допомоги судді у відставці у розмірі 61.341,5грн. була виплачена ОСОБА_2 .
Відтак, на момент вирішення даного спору по суті заборгованість ОСОБА_2 перед Харківським апеляційним судом унаслідок безпідставного отримання суддівської винагороди через отримання коштів в оплату часу роботи та часу відпусток - 247.469,47 грн. (як добуток різниці між 409.087,16грн. реально отриманих коштів - 161.617,69грн. коштів як правильно остаточно обчисленої суми грошової компенсації днів невикористаної суддею Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 відпустки за період 02.10.2019р.-20.05.2020р.).
Стосовно доводу ОСОБА_4 про неможливість проведення будь-яких перерахунків у зв'язку з виходом на пенсію, то суд відзначає, що дане правило не може бути застосовано до випадку звільнення судді у відставку, так як вихід судді у відставку професійного судді не є звільненням у працівника зв'язку з виходом на пенсію.
З приводу доводу ОСОБА_2 з приводу максимального показника утримань із заробітної плати, котрий не може перевищувати 20% заробітної плати, суд зазначає, що предметом спору за Первісним позовом є не вимоги про визнання неправомірними дій Харківського апеляційного суду з приводу утримань виплат з судді Харківського апеляційного суду, а вимога органу публічної адміністрації про повернення у власність Держави безпідставно отриманої професійним суддею суддівської винагороди через отримання коштів за невиконану роботу та подвійну оплату одного і того ж самого проміжку часу як часу відпустки та часу перебування працівника на тимчасовій непрацездатності.
Предметом позову за зустрічним позовом є вимога про проведення додаткової оплати часу роботи професійного судді у якості грошової компенсації днів за невикористані відпустки.
Відтак, цей довід слід визнати юридично неспроможним.
Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.
У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що заявлена Харківським апеляційним судом вимога є юридично обґрунтованою, документально доведеною, не створює порушення права громадянина у сфері публічних правовідносин, а тому підлягає до задоволення.
У зв'язку із цим вимога зустрічного позову підлягає відхиленню.
Стосовно викладеного у тексті уточненого зустрічного позову доводу про зарахування зустрічних вимог у порядку ст.601 Цивільного кодексу України Харківський окружний адміністративний суд зазначає, що приписи цієї норм права не поширюються на спірні відносини, адже у сфері трудових відносин законодавцем не передбачено застосування інституту заліку зустрічних однорідних вимог.
До того ж проведений розгляд справи показав на відсутність у судді ОСОБА_2 обґрунтованих та доведених матеріалами справи грошових вимог до Харківського апеляційного суду з приводу оплати праці за період 09.01.2020р.-21.05.2020р.
Додатково суд відзначає, що повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, а суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін (аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).
При цьому суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019р. у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з"ясування об'єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Харківського апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42261368, адреса: вул. Полтавський шлях, буд. 181, кв. 21, м. Харків, 61034) заборгованість у сумі 247.469,47 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що судове рішення у повному обсязі виготовлено 04.11.2021р. у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).
Суддя О.В. Старосєльцева