Справа № 500/4913/21
05 листопада 2021 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення від 01.11.21 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №500/4913/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії по інвалідності в результаті загального захворювання;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 01.01.2011 по 29.02.2012 на підставі укладеного Договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування №02019189100009 від 30.06.2020;
- призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в результаті загального захворювання з 21.07.2020.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 позов задоволено, однак не вирішено питання щодо стягнення понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, представником позивача у позовній заяві було повідомлено суд, що докази їх понесення буде надано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшло 01.11.2021 клопотання представника позивача про долучення доказів для вирішення питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі у розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою суду від 02.11.2021 призначено судове засідання для розгляду клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №500/4913/21 на 05.11.2021.
Заперечень щодо судових витрат до су не надходило від відповідача.
В судове засідання учасники справи не прибули. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи положення частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 та частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для ухвалення додаткового рішення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України, основними засадами адміністративного судочинства є зокрема відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат, враховуються:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу положень статті 134 КАС слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано суду наступні документи: копію акта виконаних робіт, копію квитанції №115 про сплату 3000,00 грн, копію квитанції №8 про сплату 3000,00 грн, копію договору про надання правової допомоги №42/1 від 20.05.2021.
Як вбачається з наведених документів, розмір заявлених до відшкодування судових витрат позивача на оплату гонорару його представникові за надання правової (правничої) допомоги становить 6000,00 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку та вважає за необхідне стягнути на користь позивача 6000,00 грн.
Статтями 9, 77 КАС визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 5 статті 143 КАС України регламентовано, що у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до пункту3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 252 КАС України).
Отже, з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача в розмірі 6000,00 грн.
Таким чином, клопотання позивача щодо стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 252 КАС України, суд,
1. Заяву представника позивача, адвоката - Алексенка Сергія Леонтійовича про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №500/4913/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
третя особа:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637) .
Головуючий суддя Осташ А.В.