Справа № 560/6168/21
04 листопада 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до Хмельницького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державна казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання невиплати суддівської винагороди протиправною та стягнення коштів, -
Позивачі звернулись в суд з позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державна судова адміністрація України, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, у якій позивачі просять:
- визнати протиправною невиплату Хмельницьким окружним адміністративним судом суддівської винагороди у зв'язку із застосуванням обмеження відповідно до ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" в період з 18.04.2020 по 31.05.2020;
- стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь позивачів невиплачену в період з 18.04.2020 по 31.05.2020, у зв'язку із застосуванням обмеження відповідно до ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік", суддівську винагороду із врахуванням податків та зборів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі працюють на посадах суддів Хмельницького окружного адміністративного суду та мають право на отримання суддівської винагороди відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII. Позивачі вказують, що з 18.04.2020 по 31.05.2020 ними отримано суддівську винагороду у зменшеному розмірі, що не відповідає розміру установленому Законом та порушує їх право на належне матеріальне забезпечення.
Так, причиною зменшення розміру суддівської винагороди стало застосування відповідачем при її нарахуванні та виплаті норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ, яким Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено статтею 29, за змістом якої передбачено запровадження з квітня 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, обмеження в тому числі і суддівської винагороди 10 розмірами мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020.
Позивачами зазначено, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ щодо зменшення розміру виплати суддівської винагороди не відповідає нормам Конституції України, що підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 №10-р/2020.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.05.2021 справу №560/6168/21 направлено до Сьомого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Підставою для передачі цієї справи визначено те, що позивачами у даній справі є судді Хмельницького окружного адміністративного суду, а відповідачем - Хмельницький окружний адміністративний суд, до якого і надійшов позов судді.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 справу №560/6168/21, - передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 12.08.2021.
04.08.2021, на адресу суду найшов відзив представника відповідача - Хмельницького окружного адміністративного суду з додатками (арк. справи 131-145, том 1).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначив, що обмеження суддівської винагороди встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 №553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020 та підлягав застосуванню до 28.08.2020 включно (дата ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними його окремих норм).
З огляду на що, у період з 18.04.2020 до 28.08.2020 виплата суддівської винагороди здійснювалася з урахуванням обмежень, передбачених вищезазначеним законом, зокрема: у розмірі 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020.
Відповідачем зазначено, що він є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. У період з 18.04.2020 до 28.08.2020, зважаючи на встановлені обмеження Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX, - Державною судовою адміністрацією України, як розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, - не виділялись Хмельницькому окружному адміністративному суду кошти для виплати суддівської винагороди суддям у повному обсязі без встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX обмежень, тобто з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, Відповідач - Хмельницький окружний адміністративний суд, вважає, що не порушував прав позивачів, а його дії ґрунтуються на законі та є правомірними.
Підготовче засідання у справі, призначене на 12.08.2021, не відбулось з підстав перебування головуючої судді в основній щорічній відпустці, про що складено відповідну довідку (арк. справи 112, том 1), з огляду на що, ухвалою від 30.08.2021, суд призначив підготовче засідання у справі №560/6168/21 на 08.09.2021.
12.08.2021, на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної судової адміністрації України, у яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відповідач як розпорядник коштів нижчого рівня не мав правових підстав для нарахування та виплати суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету та без застосування обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (у редакції Закону №553-ІХ). Третя особа також зазначила, що збалансованість бюджету України та соціально-економічні права громадян не є абсолютними, а тому можуть обмежуватись, про що зазначено у рішеннях Конституційного Суду України від 27.11.2018 № 26-рп/2008, від 25.01.2012 №3-рп/2012, від 26.12.2011 №20-рп/2011 (арк. справи 113-127, том 1).
В підготовче засідання, призначене на 08.09.2021 сторони не прибули, разом з тим в матеріалах справи на дату проведення судового засідання були відсутні докази отримання сторонами повідомлення про дату, час та місце підготовчого засідання, тому суд ухвалою від 08.09.2021 відклав підготовче засідання у справі на 15.09.2021.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 відкладено підготовче засідання у справі на 22.09.2021, змінено процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної судової адміністрації України та залучено її до участі в даній справі в якості співвідповідача. Встановлено для Державної судової адміністрації України 15-денний строк, з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву; для позивачів - 5-денний строк, з дня отримання відзиву на позов, для подання відповіді на відзив, а в разі подання відповіді на відзив, відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для надання своїх заперечень.
Окрім цього, зазначеною ухвалою судом витребувано в Хмельницького окружного адміністративного суд та Державної судової адміністрації України належним чином засвідчену копію Кошторису на 2020-тий рік по Хмельницькому окружному адміністративному суду з планом асигнувань за 2020 рік.
В підготовче засідання призначене на 22.09.2021, сторони не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
Водночас, з матеріалів судової справи слідує, що з моменту вручення ухвали від 15.09.2021 про залучення Державної судової адміністрації України в якості співвідповідача у справі, не сплинув встановлений 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, 5-денний строк, з дня отримання відзиву на позов, для подання відповіді на відзив, а також 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив - для надання заперечень.
За наведених обставин, суд ухвалою від 22.09.2021 відклав підготовче засідання у даній справі на 05.10.2021, з метою надання учасникам справи часу обмінятися усіма заявами по суті справи.
Водночас, 20.09.2021, на адресу суду від представника відповідача - Хмельницького окружного адміністративного суду, надійшла заява про розгляд адміністративної справи №560/6168/21 без участі представника Хмельницького окружного адміністративного суду (арк. справи 218, том 1), а також витребувані судом докази у справі.
Також, на виконання вимог суду, відповідачем - Державною судовою адміністрацією України, надано витребувані копії документів (арк. справи 248-253, том 1).
05.10.2021, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача - Державної судової адміністрації України, у якому відповідачем - Державною судовою адміністрацією - викладено аналогічну позицію, яку було зазначено у поясненнях третьої особи, однак додатково заявлено клопотання про розгляд даної справи без участі представника Державної судової адміністрації України (арк. справи 1-15, том 2).
Третьою особою, без самостійних вимог на предмет спору - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, пояснень щодо предмету спору до суду не подано.
В підготовче засідання призначене на 05.10.2021 сторони не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
Зважаючи на те, що судом всі підготовчі дії виконані в повному обсязі, сторони обмінялись заявами по суті справи, то суд ухвалою від 05.10.2021 закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду на 19.10.2021.
У судове засідання, призначене на 19.10.2021, учасники справи та їх представники не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Водночас, на адресу суду від представника відповідача - Хмельницького окружного адміністративного суду, надійшла заява про розгляд адміністративної справи №560/6168/21 без участі представника Хмельницького окружного адміністративного суду (арк. справи 218, том 1).
05.10.2021, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача - Державної судової адміністрації України, у якому, з-поміж іншого, заявлено клопотання про розгляд даної справи без участі представника Державної судової адміністрації України .
Позивачу у позовній заяви просили розгляд даної справи здійснювати за їх відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, в жодне підготовче засідання не прибула, причин своєї неявку суду не повідомляла, пояснень щодо суті спору не подала.
З огляду на викладене, суд ухвалою від 19.10.2021, перейшов до розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як слідує з матеріалів судової справи, позивачі працюють на посадах суддів Хмельницького окружного адміністративного суду, зокрема:
1. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 11.11.2002 №1001/2002, позивача ОСОБА_1 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 22.05.2008 №300-VII «Про обрання суддів» позивача обрано безстроково на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_1 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 70430,14 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 29572,88 грн та за травень 2020 року - в розмірі 40857,26 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №144/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 12, том 1).
2. Указом Президента України №704/2019 від 18.09.2019 позивача - ОСОБА_2 , призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_2 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 49726,99 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 13717,79 грн та за травень 2020 року - в розмірі 36009,20 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №150/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 17, том 1).
3. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13.05.2009 №317/2009, позивача ОСОБА_3 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 02.11.2017 №350/2017 позивача призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_3 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 57452,00 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 25609,10 грн та за травень 2020 року - в розмірі 31842,90 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №140/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 22, том 1).
4. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 12.03.2012 №193/2012, позивача - ОСОБА_4 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 26.05.2020 №198/2020 позивача призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_4 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 24197,39 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 13237,33 грн та за травень 2020 року - в розмірі 10870,66 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №140/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 27, том 1).
5. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 12.03.2008 №362/2008, позивача - ОСОБА_5 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 18.04.2013 №208-VII «Про обрання суддів» позивача обрано безстроково на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_5 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 62837,01 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 26930,36 грн та за травень 2020 року - в розмірі 35906,65 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №138/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 31, том 1).
6. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 10.12.2012 №83/2012, позивача - ОСОБА_13 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 19.12.2018 №431/2018 позивача призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_13 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 39752,43 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 8180,15 грн та за травень 2020 року - в розмірі 31644,28 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №146/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 36, том 1).
7. Постановою Верховної Ради України від 27.06.2007 №1237-V «Про обрання суддів» позивача ОСОБА_6 обрано безстроково на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_6 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 103036,94 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 33536,65 грн та за травень 2020 року - в розмірі 69500,29 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №139/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 41, том 1).
8. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13.05.2009 №317/2009, позивача - ОСОБА_7 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 21.05.2015 №479-VIIІ «Про обрання суддів» позивача обрано безстроково на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_7 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 76723,50 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 32215,39 грн та за травень 2020 року - в розмірі 44508,11 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №148/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 45, том 1).
9. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 10.12.2012 №83/2012, позивача - ОСОБА_8 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 19.12.2018 №431/2018 позивача призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_8 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 59306,10 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 16360,30 грн та за травень 2020 року - в розмірі 42945,80 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №141/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 49, том 1).
10. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13.05.2009 №321/2009, позивача - ОСОБА_9 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 02.11.2017 №350/2017 позивача призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_9 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 40005,93 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 19002,82 грн та за травень 2020 року - в розмірі 21003,11 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №142/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 54, том 1).
11. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 15.04.2008 №362/2008, позивача - ОСОБА_10 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 08.10.2009 №1633-VII «Про обрання суддів» позивача обрано безстроково на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_10 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 97622,56 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 26930,36 грн та за травень 2020 року - в розмірі 70692,20 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №143/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 59, том 1).
12. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 12.03.2012 №193/2012, позивача - ОСОБА_11 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 17.04.2019 №148/2019 позивача призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_11 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 37706,50 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 15243,05 грн та за травень 2020 року - в розмірі 22463,45 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №82/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 63, том 1).
13. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 17.06.2008 №552/2008, позивача - ОСОБА_12 призначено на посаду судді строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 23.05.2013 №304-VII «Про обрання суддів» позивача обрано безстроково на посаду судді Хмельницького окружного адміністративного суду.
Із врахуванням обмежень, встановлених у статті 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», за період «з 18.04.2020» ОСОБА_12 не було виплачено суддівську винагороду у розмірі 68885,22 грн, в тому числі: за квітень 2020 року- в розмірі 19002,82 грн та за травень 2020 року - в розмірі 49882,40 грн, що підтверджується Довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду №145/20/04-12 від 06.10.2020 (арк. справи 68, том 1).
Не погодившись із застосуванням обмежень суддівської винагороди, визначених Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», - позивачі звернулась до суду з даною позовною заявою.
Визначаючись щодо позовних вимог та надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, в частині що стосується виплати суддівської винагороди, врегульовано Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402).
Приписами статті 130 Конституції України та частини другої статті 135 Закону №1402 регламентовано, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Так, 12 березня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", якою з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин, кінцева дата якого з урахуванням внесених до вказаної Постанови змін неодноразово змінювалася, збільшуючи строк дії карантину.
Водночас, 13 квітня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон №553-ІХ (далі - Закон №553-ІХ), яким Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнено статтею 29, а саме: "Установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.
Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті) ".
Зазначений Закон №553-ІХ набрав чинності 18 квітня 2020 року, після опублікування його у газеті Голос України від 17.04.2020 - №68.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. (стаття 126)
Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Відповідно до статті 130 Конституції України розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Зокрема, 11 березня 2020 року Конституційним Судом України було розглянуто конституційне поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року № 193-IX, "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII у п. 4.1. рішення в чергове зазначив, що:
"Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України:
- від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002,
- від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005,
- від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008,
- від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року №11-р/2018,
- від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.
Конституційний Суд України послідовно вказував: однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід'ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, перше речення абзацу шостого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, друге речення абзацу шостого підпункту 3.2, абзаци двадцять сьомий, тридцять третій, тридцять четвертий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018).
Відповідно до пункту 62 Висновку Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів від 1 січня 2001 року №1 (2001) у цілому важливо (особливо стосовно нових демократичних країн) передбачити спеціальні юридичні приписи щодо убезпечення суддів від зменшення винагороди суддів, а також щодо гарантування збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя.
Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) наголосила, що зменшення винагороди суддів за своєю суттю не є несумісним із суддівською незалежністю; зменшення винагороди лише для певної категорії суддів, безсумнівно, порушить суддівську незалежність (пункт 77 Висновку щодо внесення змін до законодавства [України], яке регулює діяльність Верховного Суду та органів суддівського врядування, від 9 грудня 2019 року №969/2019 (далі - Висновок).
Гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя (частина перша статті 124 Основного Закону України).
Наведені положення Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України дають підстави стверджувати, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу".
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово висловлювався щодо зупинення законами про Державний бюджет України на відповідний рік дії інших чинних законів України: "Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин." (абзаци третій-сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007); "Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України." (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини рішення КСУ від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007); "Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин." (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини рішення КСУ від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007); "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони." (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини рішення КСУ від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008); словосполучення "держава прагне", на думку Конституційного Суду України, означає намагання i обов'язок держави спрямовувати свою діяльність на виконання певного, визначеного Конституцією України завдання.
Аналіз термінів "баланс", "збалансувати", "бюджет збалансований" свідчить, що збалансованість бюджету (держави, регіону) передбачає рівномірне (паритетне) співвідношення між його видатковою і доходною частинами, дотримання відповідності видатків доходам, проте не виключає при цьому можливостi прийняття бюджету з перевищенням видаткiв над доходами i навпаки (з дефіцитом або профіцитом). У той же час правова природа бюджету не може обмежуватися лише фiнансово-економiчною складовою. Бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсiв для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходiв та видаткiв на загальносуспiльнi потреби), створює належні умови для реалізації законів України, iнших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами i територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної i правової." (абзаци другий, третій підпункту 3.2, абзац другий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 27 листопада 2008 року №26-рп/2008).
Отже, зазначений Закон України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо зменшення розміру виплати суддівської винагороди не відповідає нормам Конституції України, а тому не може бути застосований до визначення розміру виплати суддівської винагороди.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, будь-яке порушення процедури, незалежно від того чи нанесло воно прямі збитки особи, є порушенням права особи на встановлений процес та забезпечення принципу визначеності права, який дозволяє особі передбачити наслідки існування та застосування певної норми.
Разом з тим суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, які неодноразово висловлені у його постановах, зокрема від 13.10.2021 у справі №520/11205/2020, від 09.09.2021 у справі №120/5243/20-а, від 03.03.2021 у справі №340/1916/20, за змістом яких Верховний Суд вказує, що з метою правильного визначення відповідача за позовом та обрання належного способу захисту порушеного права позивачів, потрібно з'ясувати обставини щодо обсягу фінансування потреб на виплату суддівської винагороди протягом спірного періоду, зокрема чи вносилися зміни до кошторису суду в цій частині і які, яким чином відбулось розпорядження цими коштами.
Так, за правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону №1402-VIII, ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.
Відповідно до статті 149 Закону №1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону №1402-VIII у їх співставленні з положеннями частин першої, другої, п'ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України, а Хмельницький окружний адміністративний суд, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).
Згадане правове регулювання у поєднанні з тим, що виплата суддівської винагороди в межах видатків державного бюджету (на ці потреби), дає підстави вважати, що застосування обмежень, передбачених статтею 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) при виплаті позивачам суддівської винагороди, могло бути обумовлено, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань Хмельницькому окружному адміністративному суду на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що, своєю чергою, передбачає безпосередню участь ДСА України у цьому процесі (мається на увазі виділення відповідному суду бюджетних коштів на виплату суддівської винагороди).
Причиною невиплати позивачам суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених Хмельницькому окружному адміністративному суду коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов'язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду).
Разом з тим, суд зауважує, що не можна виключати існування обставин, за яких ДСА України виділила суду достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачам) з урахуванням вимог статті 135 Закону №1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але натомість суд розпорядився цими коштами з урахуванням обмежень, які встановлені статтею 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ).
За таких умов є підстави стверджувати, що невиплата суддівської винагороди в повному обсязі, і як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачами), є результатом дій/рішень саме суду, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов'язуватися з цими діями та їх наслідками.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що бюджетні асигнування Хмельницького окружного адміністративного суду, передбачені Кошторисом на 2020 ДСА у Хмельницькій області (арк. справи 234, том 1).
Кошторисні призначення Хмельницького окружного адміністративного суду за кодом економічної класифікації видатків 2111 "Заробітна плата" становили 23262,3 тис. грн.
Зазначений Кошторис на 2020 Хмельницького окружного адміністративного суду затверджено 09.01.2021, тобто до набрання чинності Законом №553-ІХ.
Будь-яких доказів зменшення обсягу асигнувань Державною судовою адміністрацією - Хмельницького окружного адміністративного суду після набрання чинності Законом №553-ІХ, - сторонами не представлено, а судом не здобуто.
За наведених обставин, суд дійшов переконання, що Хмельницький окружний адміністративний суд, після набрання чинності Законом №553-ІХ, був належним чином забезпечений достатнім обсягом асигнувань за кодом економічної класифікації видатків 2111 "Заробітна плата", однак розпорядився цими коштами з урахуванням обмежень, які встановлені статтею 29 Закону №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ), що свідчить про те, що невиплата позивачам суддівської винагороди в повному обсязі, і, як наслідок, виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачами), є результатом дій/рішень Хмельницького окружного адміністративного суду.
Доводи відповідача - Хмельницького окружного адміністративного суду про те, що він може проводити нарахування і виплати суддівської винагороди лише в рамках бюджетного законодавства та в межах бюджетних асигнувань на поточний фінансовий рік не спростовують висновки суду про необхідність застосування при нарахуванні і виплаті суддівської винагороди норм Конституції України та спеціального закону, яким є Закон № 1402-VIII.
Суд вважає, що обмежуючи розмір суддівської винагороди позивачів шляхом застосування Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами, внесеними на підставі Закону України № 553-ІХ, Хмельницький окружний адміністративний суд, як розпорядник бюджетних коштів, допустив невиплату суддівської винагороди в належному розмірі чим порушив права та гарантії незалежності судді.
Оцінюючи позовні вимоги зобов'язального характеру, суд насамперед зауважує, що такі вимоги є похідними від основних, які стосуються визнання протиправною невиплату в спірний період суддівської винагороди у неналежному розмірі.
Як слідує з матеріалів справи, за період з 18 квітня 2020 року (у квітні та травні 2020 року) суддівську винагороду позивачам нараховано та виплачено не відповідно до положень статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а в обмеженому розмірі згідно зі статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» - у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.
Жодних належних та допустимих доказів того, що розмір бюджетних видатків на суддівську винагороду не дозволив суду виплатити суддівську винагороду в повному обсязі, до суду не надано.
З огляду на встановлене, суд погоджується із твердженнями позивачів, що всупереч вимогам частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону № 1402-VIII, обмеживши розмір суддівської винагороди, шляхом внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік, законодавець зумовив ситуацію, з огляду на яку розпорядники бюджетних коштів, серед яких і відповідач у цій справі, виконуючи вимоги Бюджетного кодексу України та Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік, були вимушені вчиняти дії, що порушують права та конституційні гарантії суддів. Отже, в силу своїх повноважень, відповідач виконував приписи закону.
З дати ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-р/2020, тобто, з 28 серпня 2020 року, таке порушення припинено та положення Закону № 294-ІХ зі змінами, Закону № 553-ІХ, визнані неконституційними, втратили чинність.
З огляду на встановлення судом факту порушення прав позивачів на одержання суддівської винагороди у визначеному статтею 135 Закону №1402 розмірі, ефективним способом відновлення порушеного права є стягнення саме із Хмельницького окружного адміністративного суду заборгованості суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 31.05.2020:
- на користь ОСОБА_1 в сумі 70430,14 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_2 в сумі 49726,99 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_3 в сумі 57452,00 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_4 в сумі 24197,39 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_5 в сумі 62837,01 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_13 в сумі 39752,43 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_6 в сумі 103036,94 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_7 в сумі 76723,50 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_8 в сумі 59306,10 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_9 в сумі 40005,93 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_10 в сумі 97622,56 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_11 в сумі 37706,50 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- на користь ОСОБА_12 в сумі 68885,22 грн із утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
При цьому, суд вважає за можливе визначити конкретний розмір недоотриманої позивачами частини суддівської винагороди з огляду на те, що розрахунок такої - самостійно здійснений Хмельницьким окружним адміністративному судом у наданих позивачам довідках від 06.10.2020, які містяться в матеріалах судової справи.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки предметом спору є невиплата частини суддівської винагороди, то суд дійшов переконання про відсутність підстав для негайного виконання рішення суду у частині виплати позивачам недоотриманої суддівської винагороди у межах суми стягнення за один місяць.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктами владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову з мотивів, що вищезазначені, частково.
Дана позиція суду узгоджується з рішеннями Восьмого апеляційного адміністративного суду в подібних правовідносинах у справах № 260/3580/20, 260/3581/20, 260/3861/20.
Враховуючи те, що позивачі звільнені від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, суд дійшов висновку, що підстави для розподілу судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , - задовольнити частково.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 70430 (сімдесят тисяч чотириста тридцять) гривень 14 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_2 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 49726 (сорок дев'ять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 99 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_3 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 57452 (п'ятдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят дві) гривні 00 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_4 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 24197 (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто сім) гривень 39 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_5 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 62837 (шістдесят дві тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 01 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_13 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 39752 (тридцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривні 43 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_6 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 103036 (сто три тисячі тридцять шість) гривень 94 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_7 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 76723 (сімдесят шість тисяч сімсот двадцять три) гривні 50 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_8 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 59306 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста шість) гривень 10 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_9 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 40005 (сорок тисяч п'ять) гривень 93 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_10 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 97622 (дев'яносто сім тисяч шістсот двадцять дві) гривні 56 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_11 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 37706 (тридцять сім тисяч сімсот шість) гривень 50 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_12 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 68885 (шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 22 коп., у зв'язку із застосуванням в період з 18.04.2020 по 31.05.2020 встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивачі:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
- ОСОБА_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
- ОСОБА_3 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );
- ОСОБА_4 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
- ОСОБА_5 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );
- ОСОБА_6 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
- ОСОБА_7 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 );
- ОСОБА_8 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 );
- ОСОБА_9 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 );
- ОСОБА_10 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 );
- ОСОБА_11 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 );
- ОСОБА_12 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_12 );
- ОСОБА_13 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_13 );
відповідачі:
- Хмельницький окружний адміністративний суд (місцезнаходження/місце проживання: вул. Козацька, 42, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29009, код ЄДРПОУ: 35173158);
- Державна судова адміністрація України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Липська, 18/5, м. Київ 21, 01601, код ЄДРПОУ: 26255795);
третя особа:
- Головне управління Державна казначейської служби України у Хмельницькій області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Свободи, 70, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ: 37971775) .
Головуючий суддя Мірінович У.А.