Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
16.06.2010 р. № 2-а- 6700/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Свіргун О.О.
за участю:
представника позивача - Білоус В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дергачівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_3 про видворення у примусовому порядку за межі України, -
Дергачівський РВ ГУМВС України в Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить видворити в примусовому порядку за межі України громадянку Російської Федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що остання перебуває на території Україні без належної реєстрації, чим порушує положення Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд видворити відповідача за межі України в примусовому порядку.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, але надала заяву до суду про розгляд справи за її відсутністю у зв'язку з хворобою та позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.
Громадянка Російської Федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджененка д. Захарово, Солнцевського району, Курської області, прибула на територію України 20.08.2009 року разом із своїми дітьми - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 перетнула державний кордон України через КПП "Козача Лопань" по приватних справах: для оформлення права на спадщину після смерті матері - ОСОБА_6, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1. В теперішній час громадянка Російської Федерації ОСОБА_3 знаходиться на території України по свідоцтву на в'їзд (повернення) до Російської Федерації серії СНВ № 0068765, видане Генеральним консулом Російської Федерації в м. Харкові 10.03.2010 року. З 20.11.2009 року громадянка ОСОБА_3 реєстрації на території України не має.
Відповідно до п.19 Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995р. № 1074 відповідач мав законні підстави для перебування на території України впродовж 90 днів з дати в'їзду. Після закінчення терміну дії реєстрації відповідач з території України не виїхав, до правоохоронних органів з питань реєстрації не зверталась. Жодних дій з метою набуття законної підстави для знаходження на території України, зокрема за правилами Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009р. №322, не вчинила. Чим порушила правила проживання іноземних громадян на території України.
В теперішній час тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстрації на території України не має, живе за кошти від випадкових заробітків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на території України без державної реєстрації і документів на право проживання в Україні була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 203 ч. 1 КУпАП постановою Дергачівським районним судом Харківської області від 24.02.2010 року та 15.04.2010 року, на неї накладені адміністративні стягнення - штрафи в сумі по 340 грн. (а.с.9-10).
17.03.2010 року ГУМВС України в Харківській області у відношенні відповідача та її малолітніх дітей прийнято рішення про видворення його з території України та заборону в'їзду строком на шість місяців з зобов'язанням покинути територію України до 31.03.2010 року. Відповідач повідомлена про прийняття вказаного рішення, згідно пояснення (а.с. 5). У встановлений термін ОСОБА_3 не виїхала, що свідчить про її ухилення від виїзду з території України після прийняття рішення про видворення з території України.
Згідно пункту 44 Постанови Кабінету Міністрів України "Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію" № 1074 від 29.12.1995 р. та ч. 3 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3929-ХІІ від 04.02.1994 р., іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3929-ХІІ від 04.02.1994 р., іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Також, суд зазначає, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 112 та ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково протягом всього часу судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши заяву відповідача, вислухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про прийняття визнання адміністративного позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту наявності законної підстави для знаходження на території України і ним не здійснено жодних дій на набуття такої підстави, то він підлягає примусовому видворенню з України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 256 КАСУ передбачені підстави для негайного виконання постанови суду, одна із яких є заява осіб, що беруть участь у справі. Останнє має місце в даному випадку.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 44 Постанови Кабінету Міністрів України "Про правила в'їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію" № 1074 від 29.12.1995 року, ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” ст. 8, ст. 9, ст. 11, ст. 94, ч. 1 ст. 112, ст. 160-164, ст. 167, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Дергачівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_3 про видворення у примусовому порядку за межі України задовольнити.
Видворити в примусовому порядку за межі України громадянку Російської Федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, малолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 21.06.2010 року.