11 жовтня 2021 року м. Полтава Справа № 440/7996/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
19 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування пункту 4 Протоколу №61 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 15.04.2021 щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"; зобов'язання Міністерства оборони України призначити одноразову грошову допомогу, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, як інваліду ІІ групи з 23.11.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до пункту "б" статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та вжиття заходів до її виплати.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що він звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, проте за результатами розгляду документів позивача відповідачем відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової, у зв'язку з не поданням позивачем документу, що свідчить про причини та обставини травми, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975. Водночас позивач вважає відмову відповідача протиправною, оскільки ні вказаним Порядком ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не визначено форму такого документу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
13.08.2021 до суду третьою особою надано письмові пояснення на позов в яких указано, що Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду направлено висновок до Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 23.02.2021 №9/1/688 щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої постановою КМУ від 25.12.2013 №975. Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.04.2021 №61 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги про що листом від 17.06.2021 повідомлено позивачу. За доводами Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки з часу звільнення позивача зі строкової військової служби минуло понад три місяці. Крім того, зазначено, що відповідно до пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975 не подав копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження /а.с. 28-29/.
27 серпня 2021 року від відповідача надійшов до суду відзив, в якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування зазначає, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, за результатами розгляду документів позивача з приводу призначення та виплати йому одноразової допомоги у зв'язку з встановленням йому 23.11.2016 року ІІ групи інвалідності, було прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, яке оформлене у вигляді пункту 7 Протоколу Комісії №2 від 18.01.2019. Таким чином всі подані позивачем документи щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, крім доданих ним на підтвердження причин та обставин поранення копій заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які навіть не проходили військову службу разом з ОСОБА_1 (всі проходили службу в різних військових частинах), вже розглядались Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, та за розглядом вже було прийняте відповідне рішення у вигляді пункту 7 Протоколу засідання Комісії №2 від 18.01.2019, яке судами не скасоване, набрало законної сили є чинним.
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з серпня 1988 року по лютий 1989 року у складі діючої армії під час бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується військовим квитком, копія витягу з якого наявна у матеріалах справи /а.с. 49-15/.
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України №4614 від 07.11.2016 по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №4614 від 07.11.2016) зазначено, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, спини, передньої черевної стінки, обох рук (контузія головного мозку - 1988р.), старшого сержанта у відставці ОСОБА_1 , 1969 року народження, наслідком яких рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №2629/Ж від 03.11.2016, Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, що в подальшому призвело до розвитку: "Стійких залишкових явищ, перенесеної ЗЧМТ у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ -ІІІ ст., прогресуючого перебігу, з вираженим церебростенічним синдромом, вестибуло-координаторними розладами, емоційно0вольовою нестійкістю, мнестичним зниженням, вегето-судинною дисфункцією, частими лікворо-динамічними кризами, стійко вираженим цефалгічним синдромом. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з розсіяною симптоматикою, вираженими ліворо-динамічними порушеннями, центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ст. Двобічної хронічної сенсоневральної туговухості І ст", що передбачено медичними та військово-обліковими документами, - ПОРАНЕННЯ (КОНТУЗІЯ) та ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК. ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРИ ПЕРЕБУВАННІ В КРАЇНАХ, ДЕ ВЕЛИСЬ БОЙОВІ ДІЇ /а.с. 11/.
Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 03.11.2016 №2629/ж, лінійний рубець довжиною 0,8 см - в тім'яній ділянці зліва, білого кольору , м'який рухомий; подібних властивостей рубці невизначеної та лінійної форми розташовані - лівій лопатковій ділянці розмірами 2х1 см, в епігастральній ділянці довжиною 5,5 см, на тильній поверхні правового зап'ястку (неоднорідний) розмірами 2х1 см, долонній поверхні лівої кисті в проекції 1-щї п'ясної кисті довжиною 4 см. Описані рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1988 році /а.с.12/.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджено посвідченням Серія НОМЕР_1 /а.с.38/.
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначеннями і виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум, за результатами розгляду документів позивача з приводу призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому з 23.11.2016 року ІІ групи інвалідності, було прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, яке оформлено у вигляді пункту 7 Протоколу засіданні комісії №2 від 18.01.2019 року.
Не погодившись з рішенням Комісії Міністерства оборони України від 23.11.2016, Батка звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський окружний адміністративний суд ( справа №440/745/19).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 по в справі 440/745/19 встановлено наступні обставини:
ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок від 25.10.2018 №12/2578 щодо можливості виплатити одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який з 23.11.2016 визнаний інвалідом ІІ групи, до якого додано документи, та зазначено, що командування вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
До вказаного висновку Полтавського ОВК додано: копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 816/1240/18; копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018; копію довідки МСЕК про встановлення інвалідності серія АВ 0554950; копію витягу з протоколу ВЛК про встановлення причинного зв'язку поранення (травми, контузії, каліцтва); копію висновку судово-медичного експерта; копію архівної довідки ВМД; копію військового квитка; довідку про призов (проходження військової служби); копію паспорта ; копію довідки із зазначенням ідентифікаційного номеру.
Розглянувши подані документи комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), якого 19.10.1989 звільнено зі строкової військової служби та 23.11.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серія АВ № 0554950 від 29.12.2016), оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги…, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975. Висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 03.11.2016 № 2629/ж, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 03.11.2016 № 4614, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення. Висновок про причинний зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, які не подано на розгляд комісії.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.02.2019 №12/419 позивача повідомлено, що відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол № 2 від 18.01.2019, пункт 7), розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової допомоги ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом від 18.01.2019 № 2 в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи дану справу, Полтавський окружний адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково. Судом визнано протиправним та скасовано пункт 7 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 2 від 18 січня 2019 року щодо відмови в призначені одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .. Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи з 23 листопада 2016 року, відповідно до статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, з урахуванням висновків суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 по справі 440/745/19 апеляційну скаргу оборони України було задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 року по справі ;440/745/19 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Приймаючи рішення про скасування рішення першої інстанції, апеляційний суд у постанові зазначив, що Комісією Міністерства оборони відмовлено позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги оскільки, що він не подав документ про причини та обставини поранення, який передбачено п. 11 Порядку № 975. Висновок суду першої інстанції про те, що рішення засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 4614 від 07.11.2016), яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія) і захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, - засвідчило в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (травми) та є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення (травми) є безпідставним, оскільки вказаним рішенням лише підтверджується обставина про причини поранення та захворювання позивача, але вказане рішення жодним чином не підтверджує той факт, що поранення (контузія, травма, каліцтво) та захворювання не пов'язані з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, тобто не свідчить про обставини поранення та захворювання.
У подальшому 05 лютого 2020 року позивач подав до Полтавського ОВК оновлений пакет документів для направлення до Міністерства оборони України з метою вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.
06 лютого 2020 року Полтавський ОВК направив зазначені документи до Міністерства оборони України супровідним листом № 12/3.
За результатами розгляду зазначених документів Департамент фінансів Міністерства оборони України супровідним листом від 11 березня 2020 року № 248/312/oгд повернув останні без реалізації з тих підстав, що нових обставин з аналізу поданих документів для призначення одноразової грошової допомоги не виявлено.
Не визнаючи правомірним оформлене листом від 11 березня 2020 року № 248/312/oгд рішення відповідача, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року справа №440/2079/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання відмови протиправною, її скасування та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково. Визнано бездіяльність Міністерства оборони України щодо розгляду поданих ОСОБА_1 та направлених Полтавським обласним військовим комісаріатом листом № 12/386 від 06 лютого 2020 року документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 протиправною.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 05 лютого 2020 року про призначення одноразової грошової допомоги.
18 грудня 2020 року Постановою Другого апеляційного адміністративного суду залишено Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 по справі 440/2079/20 без змін.
На виконання Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №440/2079/20 Полтавський обласний ТЦК та СП направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України 23 лютого 2021 року направив висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 / а.с.30/, до якого додані наступні документи:
- заява ОСОБА_1 ;
- Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 справа 440/2079/20;
- копія довідки МСЕК про встановлення інвалідності серія АВ №0554950 від 28.12.2016;
- копія довідки МСЕК про встановлення інвалідності серія АВ №0554950 від 28.12.2019;
- копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертиза від 03.11.2016;
- копія військового квитка;
- копія посвідчення інваліда війни;
- заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- копія паспорта та копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ;
- згода на обробку персональних даних.
Розглянувши подані документи Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Відповідно до протоколу засідання комісії від 15.04.2021 №61, на виконання Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі 440/2079/20 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1 , якого 1989 звільнено з зі строкової військової служби та 23.11.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (довідка МСЕК серія АВ №0554950 від 29.12.2016), оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975. Витяг Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 07.11.2016 №4614 та висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 03.11.2016 №2629/ж, які подано разом з іншими документами, не є документом, що свідчить про обставини поранення/ а.с.40/.
Листом Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.06.2021 № 9/1/3200 /а.с. 41/ повідомлено позивача про рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.03.2021 №44.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), у статті 1 якого встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975).
Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Аналіз зазначених норм права діє підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону № 2011-XII.
Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
При цьому, Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Водночас, подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов'язку щодо їх витребовування.
У зазначеній справі, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відтак, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, суд зазначає, що рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони від 07.11.2016 №4614 та висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 03.11.2016 №2629/ж, не є документами що свідчать про обставини поранення, а вказують лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення рубців на тілі пораненням, яке могло мати місце під час проходження служби в Афганістані.
Варто зазначити, що рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони від 07.11.2016 №4614 та висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 03.11.2016 №2629/ж, які надані для комісії для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги вже розглядалися.
Додатково до документів, які надавалися позивачем раніше на розгляд Комісії Міністерства оборони, позивачем й якості документів, що свідчить про причини та обставини його поранення були надані нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Зі змісту заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що вони підтверджують той факт, що ОСОБА_1 отримав поранення при виконанні обов'язків військової служби, а не внаслідок вчинення протиправних дій або самокалічення
Також в заяві ОСОБА_2 вказує, що він був призначений на строкову військову службу, яку проходив у Військовій частині НОМЕР_2 , а у заяві ОСОБА_3 вказує, що він призначений на строкову військову службу, яку проходив у Військовій частині НОМЕР_3 , в той час коли ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 .
Зазначене свідчить, що заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підтверджують обставини за яких ОСОБА_1 отримав поранення.
Окрім цього варто зазначити, що нотаріальне посвідчення заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не посвідчує достовірність відомостей, які містяться в документі, а лише засвідчує справжність підписів підписантів.
З огляду на наведене, суд зазначає, що позивач не додав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а рішення Центральної військово-лікарської комісії Міноборони, викладене у формі протоколу від 07.11.2016 №4614, висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 03.11.2016 №2629/ж та заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які фактично не могли бути очевидцями події, внаслідок якої ОСОБА_1 отримав поранення, оскільки проходили військову службу в різний військових частинах, не є належними документами, що вказують на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.
За змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 21.08 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи). Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
З огляду на зазначене, заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Таким чином, рішення відповідача прийнято в порядку, у спосіб та в межах наданих законом повноважень та підстави для скасування цього рішення відсутні.
Зважаючи на вищевикладене, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 07851296) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко