24 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8002/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оржицької селищна радаЛубенського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
19 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Оржицької селищної ради Оржицького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення дев'ятої сесії восьмого скликання від 11.06.2021 №135, зобов'язання вчинити певні дії розглянути на черговому засіданні сесії селищної ради клопотання від 28.04.20212 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Оржицької селищної ради Чутівського старостинського округу Лубенського району Полтавської області з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою є протиправним, оскільки в ньому не наведено жодної з підстав для відмови, перелік яких визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
25 серпня 2021 року до суду від Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на те, що позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в зв'язку з відсутністю відомостей щодо прийнятих розпоряджень стосовно даної земельної ділянки та з метою недопущення порушення прав осіб, які отримали такі дозволи та розпочали процес приватизації земельних ділянок.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
30 квітня 2021 року позивач звернувся до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства на території Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області за межами населених пунктів. До клопотання додано: копію паспорта, копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера та графічний матеріал з відображенням місця розташування земельної ділянки, довідку про реєстрацію місця проживання, копію посвідчення учасника бойових дій, копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Лугансікій областях, забезпечення їх здійснення, копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 у справі №440/2453/20 від 13.07.2020 /а.с.34/.
11 червня 2021 року на дев'ятій сесії восьмого скликання Оржицькою селищною радою Лубенського району Полтавської області прийнято рішення № 135, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно із (КВЦПЗ-01.03) у приватну власність орієнтовною площею 2,00 га, що знаходиться на території Оржицької селищної ради Чутівського старостинського округу Лубенського району Полтавської області.
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України).
Відповідно до статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 цього Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі частиною першою статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною п'ятою статті 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частини друга, третя статті 116 ЗК України).
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд зауважує, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Судом досліджено рішення шостій сесії восьмого скликання Оржицькою селищною радою Лубенського району Полтавської області від 11 червня 2021 року № 135, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Однак з даного рішення неможливо встановити підстави для відмови у наданні гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою.
У свою чергу відповідач у відзиві на позов зазначає, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою в зв'язку з відсутністю відомостей щодо прийнятих розпоряджень стосовно даної земельної ділянки, з метою недопущення порушення прав осіб, які отримали такі дозволи та розпочали процес приватизації земельних ділянок.
У відзиві відповідач стверджує, що земельна ділянка, на яку претендує позивач знаходиться в межех земельної ділянки кадастровий номер 5323687700:00:008:9999, яка була передана Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській облавській області у комунальну власність Оржицькій селищній раді, згідно казу №43-ОТГ від 14.12.2020. загальна площа якої складає 4,6411, цільове призначення - землі запасу (згідно з КВЦПЗ - 16.00).
Відомості про розпорядження земельною ділянкою, а також прийняті накази (про надання дозволів чи відмови у наданні дозволів) щодо земельної ділянки кадастровий номер 5323687700:00:008:9999 до Оржицької селищної ради на момент звернення позивача не були надані /а.с.33/.
Таким чином на дату прийняття оскаржуваного рішення право власності на земельну ділянку не було зареєстровано.
Отже, вказані підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованими та не передбачені приписами частини сьомої статті 118 ЗК України.
Згідно з приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.
Аналіз положень статей 116, 118 ЗК України дає підстави стверджувати, що правові наслідки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є тотожними наслідкам передачі вказаної земельної ділянки у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.
Варто також зазначити, що питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №766/6141/16-а, постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року № 420/3397/19.
Таким чином, суд з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення дев'ятої сесії восьмого скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №135 від 11 червня 2021 року.
Варто зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було відмовлено у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою саме за клопотанням від 30.04.2021 року, а не як вказує у позовній заяві позивач - від 28.04.2021.
Отже, зважаючи на те, що Оржицькою селищною радою Лубенського району Полтавської області було прийнято рішення про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених статтею 118 ЗК України, суд вважає необхідним зобов'язати Оржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30 квітня 2021 року про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства на території Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, з врахуванням висновків суду.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, підстави розподілу судових витрат відсутін.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (вул. Центральна, 21, смт. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, 37700, код ЄДРПОУ 21054106) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати визнати протиправним та скасувати рішення дев'ятої сесії восьмого скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області № 135 від 11 червня 2021 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Оржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30 квітня 2021 року про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства на території Оржицької селищної ради Чутівського старостинського округу Лубенського району Полтавської області, з врахуванням висновків суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко