Справа № 420/21237/21
05 листопада 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, ОСОБА_2 в якому позивач просить:
- визнати протиправним, та скасувати рішення Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 27 серпня 2021 року № 571-11 /VIII «Про затвердження Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти»;
- визнати протиправним, та скасувати рішення Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 27 серпня 2021 року № 572-11/ VIII «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади директора Ставківського ЗЗСО Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області»;
- зобов'язати Розквітівську сільську раду Березівського району Одеської області та ОСОБА_2 повторно провести сесію, на яких вирішити питання щодо конкурсу на посаду керівника комунального закладу Ставківського ЗЗСО Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, відповідно до встановленого законом порядку;
- визнати протиправною бездіяльність Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області щодо нерозміщення оголошення про проведення конкурсу на посаду керівника Ставківського ЗЗСО Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області;
- визнати протиправною бездіяльність Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області щодо незатвердження складу конкурсної комісії на посаду керівника Ставківського ЗЗСО Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області;
- визнати неправомірними дії ОСОБА_2 03 листопада 2021 року по представленню керівника Ставківського ЗЗСО Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області як такі, що відбулись безпідставно та передвчасно;
- заборонити ОСОБА_2 вчиняти неправомірні дії по представленню керівника Ставківського ЗЗСО Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області до проведення конкурсу, оголошення його результатів та прийняття рішень легітимною конкурсною комісією, відповідно до законодавства України.
Позивач просить прийняти рішення про відстрочення від сплати судового збору за поданою заявою обґрунтовує тим, що як працівник бюджетної сфери, інших доходів, окрім заробітної плати, немає та позбавлена можливості оплатити судовий збір в день звернення до суду, адже не отримала заробітної плати за поточний місяць.
Розглянувши подану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Правові засади справляння судового збору регулюються спеціальним законодавством, а процесуальне законодавство закріплює особливості судових витрат по справі, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Останнім часом серед правничої спільноти було дискусійним питання сплати судового збору за оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, відстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень його майнового стану.
Разом із цим матеріали заяви про забезпечення адміністративного позову не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану позивача чи інших передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Суддя, вирішуючи питання про відстрочення сплати судового збору, зобов'язаний об'єктивно і неупереджено надати оцінку кожному зазначеному доводу, який повинен бути підтверджений належним доказом враховуючи специфіку майнового стану особи, яка звертається із клопотанням, і саме така особа має змогу надати такі докази (оскільки вони стосуються її особистих майнових прав).
При цьому, суд звертає увагу, що аргументи позивача не підтверджені належними доказами.
З урахуванням наявних у матеріалах справи документів, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 143, 294 КАС України, суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.