Справа № 420/15744/21
04 листопада 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000095/2 від 16 травня 2021 року та №UА500020/2021/000097/2 від 17 травня 2021 року, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2021/00323 та №UА500020/2021/00326, -
До Одеського окружного адміністративного суду 30 серпня 2021 надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Держмитслужби №UА500020/2021/000095/2 від 16 травня 2021 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UА500020/2021/00323;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Держмитслужби №UА500020/2021/000097/2 від 17 травня 2021 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500020/2021/00326;
- стягнути з відповідача судові витрати.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» в обґрунтування позовних вимог зазначило, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею Держмитслужби, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесені картки відмови у прийнятті митної декларації та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею Держмитслужби у оскаржуваних рішеннях не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Позивач не погоджується із зазначеними у рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та, загалом зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000095/2 від 16 травня 2021 року та №UА500020/2021/000097/2 від 17 травня 2021 року, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2021/00323 та №UА500020/2021/00326 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ».
Процесуальні дії та клопотання учасників процесу
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
06 жовтня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вхід. №54658/21).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, в задоволенні клопотання Одеської митниці Держмитслужби про залучення третьої особи у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000095/2 від 16 травня 2021 року та №UА500020/2021/000097/2 від 17 травня 2021 року, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2021/00323 та №UА500020/2021/00326 - відмовлено.
Станом на 04 листопада 2021 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та позиція відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 39287119) є юридичною особою, основними видами діяльності якої є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.
13.05.2021 року декларантом позивача - ТОВ «ЛТЛ СЕРВІС Україна» до митного оформлення подано електронну митну декларацію №UA500020/2021/016428 стосовно ввезення на митну територію України товару: «Сітка затіняюча з світло стабілізованого поліетилену - трикотажне полотно пофарбоване, основов'язаного переплетення, що виготовлено із стрічкових поліетиленових ниток зеленого кольору, по всій довжині кромок трикотажних полотен присутні періодично розміщені отвори, у рулонах, для використання в сільському господарстві, для затінення теплиць» (а.с.16-17).
Декларантом позивача заявлено рівень митної вартості товару за основним методом визначення на рівні - 36296,68 доларів США, або 1002942,60 грн., за курсом валюти (27,6318) на день подання декларації.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано:
- Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 04.03.2021 року (а.с.22);
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) №WCHH20201211 від 11.12.2020 року (а.с.23);
- Рахунок-фактура (інвойс) (Comercial invoice) №WCHH 20210304 від 04.03.2021 року (а.с.24);
- Коносамент (Bill of lading) №HLCUNG1210UGJD7 від 08.03.2021 року (а.с.25);
- Навантажувальний документ (Bordereau) №615 від 13.05.2021 року (а.с.26);
- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №G21MA07WWDX81003 від 26.03.2021 року (а.с.28);
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №102 від 16.12.2020 року (а.с.29);
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 06.05.2021 року (а.с.30);
- Страховий поліс №12426823901211809810 від 04.03.2021 року (а.с.31);
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №11122001 від 11.12.2020 року (а.с.32-34);
- Договір про надання послуг митного брокера №МО000236 від 25.03.2021 року (а.с.35-37).
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості, відповідачем оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2021/00323 (а.с.20-21).
Також, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UА500020/2021/000095/2 від 16.05.2021 року (а.с.18-19).
17.05.2021 року декларантом позивача - ТОВ «ЛТЛ СЕРВІС Україна» до митного оформлення подано електронну митну декларацію №UА500020/2021/016969 стосовно ввезення на митну територію України товару: «Сітка затіняюча з світло стабілізованого поліетилену - трикотажне полотно пофарбоване, основов'язаного переплетення, що виготовлено із стрічкових поліетиленових ниток зеленого кольору, по всій довжині кромок трикотажних полотен присутні періодично розміщені отвори, у рулонах, для використання в сільському господарстві, для затінення теплиць» (а.с.40-41).
Декларантом позивача заявлено рівень митної вартості товару за основним методом визначення на рівні - 69923,43 доларів США, або 1930879,58 грн., за курсом валюти (27,6142) на день подання декларації.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано:
- Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 04.03.2021 року (а.с.46);
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) №WCHH20201211 від 11.12.2020 року (а.с.47);
- Рахунок-фактура (інвойс) (Comercial invoice) №WCHH 20210304 від 11.03.2021 року (а.с.48);
- Коносамент (Bill of lading) №ONEYNB1BJ4855600 від 18.03.2021 року (а.с.49-50);
- Навантажувальний документ (Bordereau) №616 від 13.05.2021 року (а.с.51);
- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №G21MA07WWDX81005 від 26.03.2021 року (а.с.52);
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №102 від 16.12.2020 року (а.с.29);
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 06.05.2021 року (а.с.30);
- Страховий поліс №12426823901232953633 від 18.03.2021 року (а.с.53);
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №11122001 від 11.12.2020 року (а.с.32-34);
- Договір про надання послуг митного брокера №МО000236 від 25.03.2021 року (а.с.35-37).
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості, відповідачем оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2021/00326 (а.с.44-45).
Також, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UА500020/2021/000097/2 від 17.05.2021 року (а.с.42-43).
Позивач, вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000095/2 від 16 травня 2021 року та №UА500020/2021/000097/2 від 17 травня 2021 року, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2021/00323 та №UА500020/2021/00326 є необґрунтованими, такими, що прямо суперечать нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувани рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року (надалі по тексту МК України) в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частини 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, містять невідповідності чи є такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20.03.2018 року по справі №815/4132/17, яким колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справи погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що Товариство надало усі, передбачені Митним кодексом України, документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу, а саме - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Судом встановлено що в п.33 спірних рішень зазначено: «у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару».
Однак, згідно п.в) ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Судом встановлено, що згідно п.7.1. Контракту №11122001 від 11.12.2020 року вартість тари і упаковки включена у вартість товару. Отже, доводи відповідача щодо необхідності відображення у документах поданих для митного оформлення відомостей щодо даної складової вартості товару є протиправними.
Стосовно доводів відповідача, що згідно інвойсу від 04.03.2021 року №WCHH20210304 (в рішенні №UА500020/2021/000095/2), та згідно інвойсу від 11.03.2021 року №WCHH20210311 (в рішенні №UА500020/2021/000097/2) - 20% передплати загальної суми вартості товару, та залишок загальної суми до 10 днів при прибутті товару в порт. Проте, як вказано відповідачем, надані платіжні доручення щодо оплати не відповідають умовам оплати, зазначеним в інвойсі.
Суд зазначає, що відповідно до умов Контракту №11122001 від 11.12.2020 року, а саме п.5.1. визначено, що оплата товару, що поставляється за цим Договором, здійснюється Покупцем 100% передоплатою або частковою передоплатою. Термін сплати кожної конкретної партії Товару, валюта визначаються сторонами в інвойсах, на кожну партію товару.
Відповідно до платіжних документів №102 від 16.12.2020 року та №б/н від 06.05.2021 року позивачем постачальнику було сплачено загалом 106220,11 дол. США (16700,00 + 89520,11).
Згідно інвойсу №WCHH20210304 від 04.03.2021 року вартість товару, що постачається становить 36296,68 дол. США.
Згідно інвойсу №WCHH20210311 від 11.03.2021 року вартість товару, що постачається становить 69923,43 дол. США.
Отже, загальна сума товарів становить 106220,11 дол. США (36296,68 + 69923,43).
Таким чином, сума за інвойсами, поданими декларантом на реєстрацію митними деклараціями відповідає сумам сплаченим постачальнику за товар.
Крім того, з наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що одна партія товару прибула в порт 30.04.2021 року (наряд №616) інша партія прибула в порт 02.05.2021 року (наряд №615). Повна оплата за товар була здійснена 06.05.2021 року, що відповідає умовам щодо оплати (до 10 днів при прибутті товару в порт).
Щодо посилання відповідача на те, що у наданих до митного оформлення страхових полісах зазначене посилання на номер коносамента, який не відповідає номеру коносаменту наданого до митного оформлення, що не дає можливість встановити зв'язок між вказаним документом та поставкою товару суд зазначає, що вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки у страховому полісі №12426823901211809810 (рішення №UА500020/2021/000095/2) є чітке посилання на коносамент (Bill of lading) №HLCXGA26190 YM WORLD 030W, а у страховому полісі №12426823901232953633 (рішення №UА500020/2021/000097/2) також міститься посилання на коносамент (Bill of lading) ONEYNB1BJ4855600.
Крім того, відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України, документи, що містять відомості про вартість страхування подаються лише в тому випадку, якщо здійснювалося страхування товару. Як що ж відповідав вважав, що надані поліси страхування не мають відношення до даного товару, то такий товар слід було б сприймати як такий, що не був застрахований.
Щодо посилання відповідача на те, що: «У поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме спостерігається різна щільність друку, наявні різні шрифти, що може свідчити про підробку вказаних документа. Митниця не наполягає на несправжності поданих документів, однак за таких обставин вважає за потрібне пересвідчитись у правильності визначення декларантом митної вартості товарів шляхом витребування додаткових документів. З огляду на вищевикладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».
Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.
Судом встановлено, що позивачем у справі для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Проте, відповідачем поставлено під сумнів митну вартість товару у зв'язку з тим, що на думку відповідача, надані позивачем документи містять розбіжності, а саме спостерігається різна щільність друку, наявні різні шрифти, що може свідчити про підробку вказаних документа.
Однак, на переконання суду, позивач надав митному органу усі необхідні документи та пояснення, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано вказано про наявність недоліків, які перешкоджають митному оформленню товару.
Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №803/1112/17 (провадження №К/9901/1233/17).
Таким чином, такі доводи як - різна щільність друку, наявність різних шрифтів не є підставою для витребування додаткових документів.
Крім того, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UА500020/2021/000097/2 від 17.05.2021 року, згідно якого зазначено фактично такі ж самі підстави для прийняття даного рішення, що і у рішенні №UА500020/2021/000095/2 від 16.05.2021 року.
Однак, виключенням є висновок даного рішення, де зазначено, що: «З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час по товару №1 є більшим 3.96 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2.76 дол. США/кг нетто (МД №UА500110/2021/10467 від 12.05.2021 року)», що відрізняється від висновку в рішенні №UА500020/2021/000095/2 від 16.05.2021 року в цій частині, відповідно до якого було зазначено: «З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час по товару №1 є більшим 3,87 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,96 дол. США/кг нетто (МД №UA500110/2021/10467 від 12.05.2021 року)».
При цьому слід зазначити, що обидва рішення відсилають до МД №UА500110/2021/10467 від 12.05.2021 року. Однак, не дивлячись на єдине джерело на яке посилається відповідач, вартість аналогічного товару (за твердженням відповідача) є різною.
Крім того, у рішенні №UА500020/2021/000095/2 від 16.05.2021 року висновки відповідача є нерелевантними, оскільки містять нелогічне твердження про те, що більшим є 3,87 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,96 дол.
З урахуванням вищевикладеного, твердження митного органу, якими обґрунтовані рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у складових митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).
Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.
В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.
Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000095/2 від 16 травня 2021 року та №UА500020/2021/000097/2 від 17 травня 2021 року, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2021/00323 та №UА500020/2021/00326 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ТОВ «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» у загальній сумі 10 333 грн. 87 коп., сплачені згідно платіжного доручення №720 від 09 серпня 2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000095/2 від 16 травня 2021 року та №UА500020/2021/000097/2 від 17 травня 2021 року, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2021/00323 та №UА500020/2021/00326 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Держмитслужби №UА500020/2021/000095/2 від 16 травня 2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UА500020/2021/00323.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Держмитслужби №UА500020/2021/000097/2 від 17 травня 2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500020/2021/00326.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 39287119) суму сплаченого судового збору в розмірі 10 333 грн. 87 коп. (десять тисяч триста тридцять три гривні вісімдесят сім копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМЕРУКРПОСТАЧ» (вул. Березнева, буд.10, офіс 1101-Г, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ 39287119).
Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459).
Суддя С.О. Cтефанов