05.11.2021р. № 400/10502/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні заяву
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доЗаводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54030,
прозабезпечення доказів,
01.11.21 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просила зобов'язати Заводський відділ ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) головного державного виконавця Чернявську Альону Борисівну надати повну копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 53971049, та похідного від основного ВП № 63386339 для складання та подання до суду позовної заяви.
Заява обгрунтована тим, що представник ОСОБА_1 неодноразово звертався до Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявами щодо надання копій матеріалів виконавчих проваджень, проте відділом ДВС затребувані матеріали виконавчих проваджень не були надані.
Підстави та порядок забезпечення доказів визначені статтею 114 КАС України. Відповідно до частин першої та другої згаданої норми суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно із частиною першою статті 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Аналізуючи наведені положення КАС України у зіставленні з вимогами ОСОБА_1 , суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Подана ОСОБА_1 заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання позивачка, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 по справі № 9901/385/19, від 11.03.2020 року по справі № 9901/308/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на те, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 не встановлено такої умови для забезпечення доказів, як ризик втрати відповідних документів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів шляхом зобов'язання Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати документи, витребування яких вимагає заявник.
Керуючись статями 114-117, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297.
Суддя Т. О. Гордієнко