м. Миколаїв.
05 листопада 2021 р.справа № 400/3758/21
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ НП в Миколаївській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ НП в Миколаївській області щодо відмови в проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення всіх необхідних документів для призначення позивачу пільгової пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов'язати ГУ НП в Миколаївській області провести розрахунок розміру грошового забезпечення, оформити всі необхідні документи та направити їх до ГУ ПФУ в Миколаївській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 15 липня 1999 р. до 3 квітня 2000 р. на посаді дільничного інспектора міліції та часу проходження служби з 1 квітня 2008 р. до 27 серпня 2012 р. на посаді оперуповноваженого підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в березні 2021 р. звернувся до ГУ НП в Миколаївській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідач своїм листом відмовив в задоволенні заяви, посилаючись на недостатність календарної вислуги років ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що календарна вислуга років позивача складає 19 років 11 місяців і 10 днів, при необхідній вислузі в 22 роки 6 місяців і більше. Позивач зазначає, що має пільгову вислугу років в розмірі 2 роки 6 місяців 22 дні, яка складається з 4 місяців 9 днів служби на посаді дільничного інспектора міліції та 2 років 2 місяців 13 днів служби оперуповноваженим підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю. З урахуванням такої пільгової вислуги років, його загальна вислуга (календарна + пільгова) складає 22 роки 6 місяців і 1 день, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років за ст. 12 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що для призначення пенсії за вислугу років, позивач повинен мати вислугу 22 роки 6 місяців і більше календарної вислуги, тоді як вислуга позивача в календарному обчисленні складає лише 19 років 11 місяців і 10 днів. Зауваження позивача про включення до календарної вислуги років пільгової вислуги, не ґрунтуються на приписах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і не передбачена цим Законом (а. с. 21-24).
Позивач подав відповідь на відзив, в якій повторно навів доводи позовної заяви та послався на практику Верховного Суду з розгляду аналогічних спорів, відповідно до якої суд дійшов висновку про необхідність включення до календарної вислуги років пільгової вислуги для призначення пенсії за вислугу років (а. с. 27-28).
Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Відповідно до наказу від 1 серпня 2016 р. № 213 о/с, ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції.
Цим же наказом визначена календарна вислуга років позивача - 19 років 11 місяців 10 днів (а. с. 10).
26 березня 2021 р. ОСОБА_1 подав до ГУ НП в Миколаївській області заяву про призначення йому пенсії за вислугу років, на підставі ст. 12 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а. с. 12).
Заява обґрунтована тим, що з урахуванням календарної вислуги років (19 років 11 місяців 10 днів) та пільгової вислуги років (2 роки 6 місяців 22 дні), його загальна вислуга років складає 22 роки 6 місяців і 1 день і для цілей призначення пенсії за вислугу років, ці вислуги складаються.
Листом від 26 квітня 2021 р. ГУ НП в Миколаївській області відмовило позивачу в призначенні пенсії (а. с. 13).
Відмова мотивована тим, що чинним законодавством не передбачено зарахування до календарної вислуги пільгової - на переконання відповідача, пільгова вислуга зараховується до календарної тільки у разі, якщо особа має необхідну календарну вислугу для призначення пенсії за вислугу років та впливає лише на розмір пенсії, згідно з ст. 13 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Сторони вважають, що спірні правовідносини в цій справі полягають у вирішенні судом питання чи маються законні підстави для зарахування до календарної вислуги років позивача пільгової вислуги років - у випадку позитивного вирішення такого питання, позивач матиме достатню вислугу для призначення йому пенсії за вислугу років.
Одним з принципів адміністративного судочинства, є офіційне з'ясування обставин у справі, під яким розуміється те, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ст. 9 ч. 4 КАС України).
На підставі цього принципу, адміністративний суд не пов'язаний доводами сторін та їх оцінкою спірних правовідносин і вправі викласти власну оцінку цим правовідносинам, яка не збігається з оцінкою як позивача, так і відповідача.
Відповідно до ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію", пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ст. 12 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015 р. по 30 вересня 2016 р. і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Як зазначено судом вище, позивач звільнений зі служби в поліції 1 серпня 2016 р., відповідно, на підставі наведеної норми, пенсія за вислугу років йому може бути призначена тільки у разі наявної вислуги років 22 роки 6 місяців і більше.
Позивач до власної пільгової вислуги років включив два періоди:
1) 4 місяців 9 днів служби на посаді дільничного інспектора міліції та
2) 2 роки 2 місяці 13 днів служби оперуповноваженим підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю.
Відповідно до довідки ГУ НП в Миколаївській області від 8 квітня 2018 р. (а. с. 11), у період з 15 липня 1999 р. до 3 квітня 2000 р. позивач займав посаду дільничного інспектора міліції ВДІМ Вознесенського МРВ УМВС України в Миколаївській області.
Позивач посилається на наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 травня 2008 р. № 250 "Про затвердження Переліку посад дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ), яким час проходження служби зараховується на пільгових умовах", відповідно до якого його служба дільничним інспектором зараховується до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця.
Суд знаходить помилковим застосування даного нормативного акту для цілей пільгового обчислення строку служби позивача на посаді дільничного інспектора, так він прийнятий майже через 8 років після проходження позивачем служби на посаді дільничного інспектора та в наступному втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12 серпня 2011 р. № 546 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МВС".
За приписами ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 р. № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), зазначив, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 2 липня 2002 р. № 13-рп/2002 Конституційний Суд України повторив викладені ним раніше положення попередніх рішень про те, що суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р. № 1-зп) і не поширюється на правовідносини, які виникли й закінчилися до набуття такої чинності (рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 р. № 3-рп).
Таким чином, на час служби позивача на посаді дільничного інспектора, нормативного акту, який передбачав зарахування такої служби у пільговому обчисленні 1 місяць служби за 1,5 місяці, не існував, а тому його неможливо застосувати до спірних правовідносин.
Так як за цей період позивач помилково розрахував пільгову вислугу років в 4 місяці 9 днів, яка ним додана до календарної вислуги років, то за відрахуванням цього часу, вислуга років позивача за будь-яких умов складає менше необхідних за ст. 12 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 22 років 6 місяців і більше для призначення пенсії за вислугу років.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 40108735) відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.
Суддя А. О. Мороз