05 листопада 2021 року
справа №380/14962/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 79005, м.Львів, пр.Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Львівської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати прокурора Золочівської місцевої прокуратури Львівської області за період з 26.03.2020 по 30.12.2020 відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру»;
-зобов'язати Львівську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати прокурора Золочівської місцевої прокуратури Львівської області, відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розміру посадового окладу в сумі 31530,00 грн. за період з 26.03.2020 по 30.12.2020, з урахуванням фактично проведених виплат.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з червня 1997 по 30.12.2020 він працював в органах прокуратури. Вказує, що у період з 26.03.2020 по 30.12.2020 заробітна плата позивача нараховувалась, виходячи з розміру посадового окладу в сумі 5660,00 грн., встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», а не ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». Позивач вважає, що заробітна плата прокурорів, має визначатися виключно законом. Також посилається на Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р(ІІ)2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. З урахуванням вищевикладеного просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 09.09.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі - Закон № 113) запроваджено реформування системи органів прокуратури. Законом №113 внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру» в частині найменування органів прокуратури. Також, посилаючись на п. 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113 зазначає, що саме Закон України «Про прокуратуру» (із змінами внесеними Законом №113) (норми яких неконституційними не визнавалися), а не Бюджетний кодекс України, передбачає оплату праці працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наголосив, що з 26.03.2021, у зв'язку із усуненням суперечності між нормами Закону України «Про прокуратуру» та Бюджетного кодексу України заробітна плата прокурора повинна нараховуватися відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою суду від 05.11.2021 суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні.
Суд встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , з 04.06.1997 по 30.12.2020 працював в органах прокуратури.
23.12.2020 керівником Львівської обласної прокуратури видано наказ №2508к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Цей наказ видано на підставі рішення кадрової комісії від 23.11.2020 №64 про неуспішне проходження прокурором атестації у зв'язку з неявкою.
З 30.12.2020 позивача звільнили із займаної посади Золочівської місцевої прокуратури Львівської області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до інформації з розрахункового листа за 2020 рік ОСОБА_1 з січня 2020 п огруден 2020 отримував заробітну плату, виходячи з окладу у розмірі 5660,00грн. Відповідно, премія, надбавки та індексація заробітної плати, інші виплати, обчислювалися з урахуванням розміру посадового окладу.
20.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до керівника Львівської обласної прокуратури із заявою про проведення перерахунку його заробітної плати з 26.03.2020 по 30.12.2020 на підставі ст.81 Закону України «Про прокуратуру».
Листом Львівської обласної прокуратури від 27.05.2021 №21-130вих21 ОСОБА_1 повідомлено, що оплату праці працівників прокуратури відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» передбачає Закону України «Про прокуратуру», а не Бюджетний кодекс України, норма якого визнана неконституційною. Також у цьому листі наведено норми законодавства, що стосуються реформування органів прокуратури.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (у редакції Закону №113) заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3.
Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 9 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX передбачено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень
Однак, відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95) умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
За змістом ст. 13 Закону №108/95 оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Частиною 2 ст. 89 Закону України «Про прокуратуру» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Згідно з ст. 90 цього Закону фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Схема посадових окладів працівників прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
Суд встановив, що у період з 26.03.2020 по 30.12.2020 посадовий оклад позивача нараховувався не у відповідності до положень ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», а в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Водночас Законом № 113, який набрав чинності 25.09.2019 та яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, частини 3, 4 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» викладені у такій редакції: «Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.».
Таким чином, з 25.09.2019, а отже і станом на день набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), положення ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113 до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Відповідно до п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113 день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».
Наказом Генерального прокурора від 23.12.2019 № 351 днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02.01.2020.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.
Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.
Таким чином, у період з 26.03.2020 по 29.12.2020 окружні прокуратури створені не були, тому позивач у цей період не обіймав посаду прокурора окружної прокуратури, а обіймав посаду прокурора Золочівської місцевої прокуратури Львівської області.
Отже, дія статті 81 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній у період з 26.03.2020 по 29.12.2020, не поширюється на прокурорів місцевих прокуратур, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно здійснював оплату праці позивача у період з 26.03.2020 по 30.12.2020 з урахуванням п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», з огляду на що у суду відсутні підстави для визнання протиправними його дій.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Львівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 79005, м.Львів, пр.Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Лунь З.І.