копія
< (ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >
01 червня 2010 р. Справа № 2а-2989/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.
прокурора Сініцина В.О.
представників позивача Бойко Н.А., Панченка С.М.,
представників відповідача Кандели Я.В., Вощинкіна Є.М.
< Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що у вересні 2009 року товариством та підприємством в Німеччині було укладено контракт на поставу жерсті. На виконання умов договору до позивача надходив товар. для здійснення митного оформлення позивачем надано відповідачу вантажну митну декларацію та інші документи. Позивачем було визначено митну вартість товару в розмірі 1079 євро та тону та 1690 грн. вартості транспортування до кордону України. Загальна сума визначених позивачем самостійно митних платежів становить 2971 грн. 06 коп. 03 листопада Сумською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товарів, при цьому митну оцінку товарів здійснено за третім методом. Позивачем була заповнена митна декларація з коригуванням вартості товару, розмір якої було зазначено 2027 євро за тону. Обов'язкові платежі були внесені позивачем. Відповідачем було витребувано додаткові документи, частина яких була надана позивачем. Не зважаючи на це відповідачем зроблено висновок про неможливість заявленої в декларації митної вартості та застосовано третій метод визначення митної вартості товарів, що призвело до фактичної сплати позивачем коштів в сумі 4946 грн. 44 коп., а за декларацією мало бути сплачено 2971 грн. 06 коп. Просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про визначення митної вартості товарів від 03.11.2009 року.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали. Пояснили, що відповідачем не було обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за контрактною ціною, що заявлена позивачем. На вимогу відповідача були надані додаткові документи. Окремі документи з тих, що вимагались взагалі не можуть бути надані, зокрема розрахунок собівартості товару від виробника. В наданні таких документів постачальник відмовив. Вважають, що поданих документів було достатньо для визначення митної вартості за контрактною ціною, а відповідач безпідставно застосував третій метод її визначення.
Представники відповідача позов не визнали. Вважають, що рішення про визначення митної вартості винесено правомірно. Митна вартість, заявлена позивачем складалася з вартості товару за контрактом та вартості транспортування. В ході перевірки заявленої позивачем митної вартості товару “біла жерсть” було виявлено невідповідності між відомостями, що містяться в наданих документах. Позивачем надано договір на транспортне експедирування з ТОВ “Формула сервіс”, а також договір транспортного експедирування експедитора з перевізником ОСОБА_6 У договорі в якості експедитора зазначено ТОВ “Формула”. Позивачем надано довідку про транспортні витрати від 22.10.2009 року, але в цей день автомобіль тільки завантажувався в Німеччині і перевізник не міг знати фактичних витрат на перевезення з розбивкою їх по статтях витрат. Відомості викладені в розрахунку не є об'єктивними. Відповідно до умов контракту передбачена попередня оплата товару, але позивачем не надано документів про оплату товару, що є порушення Порядку декларування митної вартості товарів та її підтвердження. В довідці про транспортні витрати від 22.10.2009 року відсутні реквізити товарно-транспортного документа, що також є порушення порядку декларування вартості товарів. На запит про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів такі документи в повному обсязі надані не були, тому відповідач визначив митну вартість товарів за третім методом, оскільки за другим методом визначити її не було можливо через відсутність інформації про ввезення такого ж товару. Просить в задоволенні позову відмовити.
Прокурор також вважає позов необґрунтованим.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що відповідно до контракту № 7/1009 від 28.09.2009 року позивач придбаває жерсть у Рассельштайн ГмбХ. Відповідно до додатку № 1 до контракту вартість товару становить 1079 євро за тону (а.с.14-16). Відповідно до рахунку-фактури позивачем придбано електролітичну жерсть білу 1039 кг загальною вартістю 1121,08 євро та ввезено на територію України, що відображено у вантажній митній декларації (а.с.17-18, 23). Позивачем внесено попередню оплату за проведення митного оформлення (а.с.24, 25). Задекларована позивачем митна вартість товару складалась з контрактної його вартості та витрат на транспортування.
Рішенням від 03.11.2009 року відповідачем визначено митну вартість товару, задекларованого позивачем, в розмірі 2027 євро за тону (а.с.20).
Відповідно до ст. 262 ч. 1 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Відповідно до ст. 265 ч. 2 МК України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до договору № 34 від 30.06.2006 року між позивачем та ТОВ “Тантал 77” останній здійснює від імені позивача декларування митним органам України товарів, транспортних засобів і інших предметів, що переміщуються через митний кордон України (а.с.19). Доставка товару здійснювалась ТОВ “Формула сервіс” на підставі договору з позивачем від 14 травня 2009 року (а.с.34). Фактично ж перевезення вантажу здійснювалось ОСОБА_6 за договором з ТОВ “Формула сервіс” від 22.10.2009 року (а.с.35). Будь-яких доказів наявності правовідносин між позивачем та ОСОБА_6 не надано. Разом з тим, 22.10.2009 року ОСОБА_6 Видано довідку про транспортні витрати для ТОВ “Група Айсберг” в момент, коли товар ще не було доставлено і розмір таких витрат ще не був відомий. Крім того, позивачем подано заявку № 1 від 12.10.2009 року на транспортні послуги ТОВ “Формула сервіс” (а.с.33). При цьому водієм вказано ОСОБА_6, а ставка фрахту визначена в розмірі 3675 грн. Як зазначалось вище, договір між ТОВ “Формула сервіс” та ОСОБА_6 було укладено лише 22.10.2009 року. Відповідно до умов договорів між позивачем та ТОВ “Формула сервіс” та ТОВ “Формула сервіс” з ОСОБА_6 Послуги надаються на платній основі. Відповідно ж до поданих позивачем документів, вартість послуг ТОВ “Формула сервіс”, що мала бути оплачена позивачем, та сума, що має бути сплачена ТОВ “Формула сервіс” ОСОБА_6 збігаються. За таких обставин, суд вважає, що у відповідача обґрунтовано виникли сумніви в достовірності заявленої позивачем митної вартості товарів. Для підтвердження заявленої митної вартості 16.11.2009 року відповідачем на адресу ТОВ “Тантал 77” направлено запит про надання додаткових документів (а.с.26).14.12.2009 року позивачем надано експертний висновок, експортний прайс-лист, сертифікат виробника, заявку на транспортні послуги та рахунок фактуру (а.с.27-33). Відповідно до запису представника ТОВ “Тантал 77” на запиті № 388 від 02.22.2009 року надано частину з запитаних відповідачем документів. Надати інші документи можливості немає (а.с.46). 19 січня 2010 року відповідачем повідомлено позивачу про неможливість застосування митної вартості товару, задекларованого позивачем та підтвердження вартості, визначеної в рішенні митниці від 03.11.2009 року (а.с.36).
Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Як зазначалось вище, на запит відповідача позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості в повному обсязі надані не були, тому у відповідача були підстави для застосування інших методів визначення митної вартості товару, ніж визначення її за ціною договору. В зв'язку з відсутністю інформації про митну вартість ідентичних задекларованим позивачем товарів, відповідачем митна вартість була визначена на підставі відомостей про вартість подібних (аналогічних) товарів відповідно до відомостей в базі даних Держмитслужби України, тобто застосовано третій з передбачених ст. 266 МК України методів визначення митної вартості товарів (а.с.49-52). Суд вважає, що рішенні № 805000017/2009/000378/1 від 03.11.2009 року видано відповідачем на підставі вимог закону в межах його повноважень.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, , ст.ст. 264-269 Митного кодексу України суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Група Айсберг" до Сумської митниці про визначення митної вартості товарів № 805000017/2009/000378/1 від 03 листопада 2009 року -відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя < Текст > О.В. Соп'яненко
< Список > < Дата >
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Соп'яненко