Справа № 2а-13700/09/1570
21 червня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Корой С.М.
секретар судового засідання: Дудка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про відміну наказу, поновлення на роботі та зобов'язання виплатити заробітну плату, суд -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якому позивач просить постановити рішення, яким наказ начальника ГУМВС України в Одеські області за № 334 о/с від 13.08.2009 року про його звільнення з органів внутрішніх справ відмінити, відновити позивача на посаду міліціонера ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб при Овідіопольському РВ ГУМВС України в Одеській області з 13.08.2009 року та зобов'язати виплатити йому заробітну плату з дня звільнення до відновлення на посаді.
У позові вказано, що позивач проходив службу в органах УМВС України з 10.09.2004 на посаді міліціонера ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб при Овідіопольському РВ ГУМВС України в Одеській області. Під час проходження служби зауважень та дисциплінарних стягнень не мав, 4 рази заохочувався. 07.07.2009 року він виконував свої службові обов'язки та після своєї зміни біля 19.00 пішов додому. О 5 годині 30 хвилин йому зателефонував заступник начальника районного відділення та повідомив, що близько 03.00 з ІТЗ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області мала місце втеча заарештованих та попросив позивача прибути до відділення для зміни постового в ІТЗ, що він і зробив. Після визначеної події позивач приходив на службу кожного дня, а наприкінці серпня 2009 року його не допустили до служби, пояснивши, що є вказівка начальника районного відділення, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ. На його звернення до відділу кадрів щодо пояснень з цього приводу та надання копії наказу про звільнення йому відповіли, що необхідно зачекати. Після численних звернень 27.11.2009 року він отримав витяг з наказу ГУМВС України в Одеській області від 13.08.2009 року №334 о/с, відповідно до якого позивача було звільнено за п. 66 (за дискредитацію). Позивач вважає, що він не був дискредитований, а наказ виданий з порушенням ст. 10, 26, 28 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України без відібрання у нього письмових пояснень та з порушенням встановленого місячного строку.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідачів ГУМВС України в Одеській області та Овідіопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області позов не визнав та надав до суду заперечення (а.с. 26-29), в яких зазначив, що 07.07.2009 року о 7:00 годині співробітники Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, зокрема, ОСОБА_1, провели виводку спецконтингенту та огляд камер, при цьому в порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, ст.ст. 2, 3 Закону України «Про міліцію», пунктів -2.66-2.69 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 року № 60 ДСК, огляд однієї із камер здійснили поверхово та не вилучили мобільний телефон з зарядним приладом, які були вилучені 08.07.2009 року під час службової перевірки. Крім того, позивач в порушення п.18.32.4 вказаної інструкції зберігав у службовому кабінеті ключі від дворику для посадки спецконтингенту, та не повідомив про зламаний замок у службовому кабінеті, що в подальшому призвело до втечі спецконтингенту та надзвичайної події. З цього приводу було проведено службову перевірку, результати якої викладені у висновку від 11.07.2009 року. Після завершення службової перевірки за фактом надзвичайної події наказом начальника ГУМВС від 13.07.2009 року № 670, враховуючи матеріали службової перевірки, ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Зазначені порушення ОСОБА_1 визнав під час проведення перевірки при наданні пояснення від 08.07.2009 року. Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області від 13.08.2009 року № 334о/с було реалізовано вищевказаний наказ начальника ГУМВС. На момент звільнення позивач також мав два діючих дисциплінарних стягнення. 13.07.2009 року позивач був ознайомлений із висновком службового розслідування, про що свідчить його підпис на висновку. Також відповідач зазначив, що позивач у позові посилається на норми Дисциплінарного статуту ОВС України у редакції від 29.07.1991 року, тоді як з 22.02.2006 року був прийнятий новий.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, судом встановлено, що позивач відповідно до записів в його трудовій книжці та особовій справі проходив державну службу в органах внутрішніх справ з присвоєнням спеціального звання «старший сержант міліції»з 10 вересня 2004 року по 13 серпня 2009 року.
Правовий статус позивача у вказаних правовідносинах визначений ст. 9 Закону України «Про державну службу», за якими регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів внутрішніх справ, здійснюється відповідно до цього Закону.
Положеннями ст. 16 Закону України «Про міліцію»також визначено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання.
Виходячи з наведениого статусу позивача, предметом спору є питання проходження ним публічної служби, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень, у розумінні положень п.п. 1, 4, 6, 7-9, 15 ч. 1 ст. 3 КАС України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Оцінюючи з правової точки зору встановлені під час розгляду справи обставини та правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з положень ч. 2 ст.19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що в ніч з 7 на 8 липня 2009 року в ізоляторі тимчасового тримання Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області мала місце надзвичайна подія, а саме сталася втеча трьох заарештованих. За фактом такої події було проведене службове розслідування, результати якого викладені у висновку за фактом надзвичайної події в Овідіопольському РВ ГУМВСЧ України в Одеській області, затвердженому в.о. начальника ГУМВС України в Одеській області 11.07.2009 року (а.с.37-43).
За результатами перевірки, зокрема, було встановлено, що 07.07.2009 року о 07:00 годині співробітниками районного відділення, в тому числі виконуючим обов'язки начальника ІТТ РІ -міліціонером цієї установи старшим сержантом міліції ОСОБА_1, була проведена виводка спецконтингенту та огляд камер. При цьому у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, ст.ст. 2, 3 Закону України «Про міліцію»і пунктів 2.66-2.69 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 року № 60 ДСК, огляд камери № 5 здійснили поверхово та не виявили і не вилучили мобільний телефон із зарядним пристроєм, які були вилучені в подальшому під час службової перевірки 08.07.2009 року.
Крім того, перевіркою встановлено, що старший сержант міліції ОСОБА_1 в порушення зазначених нормативно-правових актів та п. 18.32.4. вищевказаної Інструкції зберігав у службовому кабінеті ключі від дворику для посадки спецконтингенту та про зламаний замок у кабінеті керівництву райвідділу не доповів, що в подальшому призвело до втечі спецконтингенту та надзвичайної події, оскільки раніше засуджені-заарештовані ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за допомогою сторонніх предметів відімкнули двері камери № 5, пройшли через периметр-решітки до прогулянкового двору, де за допомогою ключів, які залишив старший сержант міліції ОСОБА_1, потрапили до дворику для посадки спецконтингенту. Після цього заарештовані цими ж ключами відімкнули ворота дворику та потрапили на подвір'я райвідділу, де перелізли через в'їзні ворота та опинилися на свободі.
У резулятивній частині висновку за фактом надзвичайної події в Овідіопольському РВ ГУМВСЧ України в Одеській області, викладений висновок про необхідність звільнити позивача за ст.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за дискредитацію).
Лист ознайомлення з висновком від 11.07.2009 року (а.с.44) свідчить про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з ним 13.07.2009 року.
Судом встановлено, що під час проведення службової перевірки позивач надавав свої пояснення стосовно надзвичайної події (а.с.56-58), зі змісту яких вбачається, що позивач дійсно залишив ключі від замків у своєму кабінеті, який він не зачинив, оскільки у замку на дверях кабінету зламався ключ.
Підпис позивача про ознайомлення із вищезазначеним висновком та його пояснення свідчать про те, що позивач визнав всі факти, які за висновками за фактом надзвичайної події в Овідіопольскому РВ ГУМВС в Одеській області були визначені як такі, що мали своїм наслідком надзвичайну подію, а також, що позивачеві було відомо про рішення щодо необхідності застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та причини такого стягнення, у зв'язку з чим суд критично оцінює твердження позивача про те, що ним не надавались пояснення та взагалі не було відомо про причини звільнення.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про міліцію»Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, особи, яким присвоєно спеціальне звання сержант міліції, відносяться до молодшого начальницького складу, тобто дія цього Положення розповсюджується на порядок проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1.
Відповідно до пунктів ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV , на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 цього Статуту встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
На момент надзвичайної події позивач виконував обов'язки начальника ізолятора тимчасового тримання Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, що підтверджується дослідженими судом поясненнями власноручно підписаними позивачем (копії а.с.56-57) Згідно із відповідною посадовою інструкцією, затвердженою начальником Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області 16.01.2009 року (а.с.52), начальник ІТТ, зокрема, зобов'язаний контролювати виконання підлеглими поставлених завдань, уживати невідкладних заходів до припинення небезпечних дій осіб, що охороняються, а також під час ускладнення обстановки і в особливих умовах; щоденно оглядати камери і здійснювати обшук осіб, які в них тримаються, а також огляд інших приміщень ІТТ з метою підтримання обладнання й технічних засобів охорони в справному стані, вилучати заборонені в камерах предмети й речі, своєчасно вносити пропозиції щодо ремонту ІТТ, удосконалення зв'язку і сигналізації, а також з питань матеріально-побутового забезпечення й медичного обслуговування затриманих і взятих під варту осіб.
На підставі інформації, викладеної у послужному списку позивача (а.с. 69-74) судом встановлено, що на момент, коли сталася вищезазначена надзвичайна подія, позивач мав два діючих дисциплінарних стягнення у вигляді догани, оголошеної наказом Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області від 27.02.2009 року № 40, та суворої догани відповідно до наказу начальника ГУМВС України в Одеській області від 03.06.2009 року №528.
Наказом в.о. начальника Головного управління МВС України в Одеські області від 13.07.2009 року № 670 «Про надзвичайну подію в Овідіопольському РВ ГУМВС України в Одеській області та покарання винних»(а.с.45-50) за дискредитацію органів внутрішніх справ України, грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, ст.ст. 2, 3 Закону України «Про міліцію», пунктів 2.66-2.69, 18.32.4 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 року №60 ДСК, що виразилося у поверховому проведенні огляду камери №5 ТТ Овідіопольського РВ, невилученні при цьому заборонених предметів та безпідставному зберіганні ключів від дворику спеціальної установи, що надало змогу заарештованим вчинити втечу з ІТТ райвідділу, міліціонера ІТТ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, старшого сержанта міліції ОСОБА_1, який виконував обов'язки начальника ІТТ РВ, звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
На підставі цього наказу, яким до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, начальником ГУМВС України в Одеській області було прийнято наказ від 13.08.2009 року № 334 о/с, відповідно до якого старшого сержанта міліції ОСОБА_1, міліціонера ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб при Овідіопольському РВ ГУМВС України в Одеській області з 13.08.2009 року звільнено у запас Збройних Сил України за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с. 30). Позивач був ознайомлений з цим наказом, про що свідчить його підпис на наказі.
Проаналізував вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства України, враховуючи тяжкість наслідків такого дисциплінарного проступку, а також наявність у позивача двох діючих дисциплінарних стягнень, суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно був обраний вид дисциплінарного стягнення, який повинен бути застосований до позивача.
Твердження позивача щодо порушення строку, встановленого для винесення наказу про дисциплінарне стягнення, судом не беруться до уваги, оскільки вони спростовуються наступним.
Строки накладення дисциплінарних стягнень встановлені ст.16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Відповідно до норм цієї статті дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарний проступок був виявлений 08.07.2009 року, за наслідками чого було розпочато службове розслідування. Висновок, складений за результатами цього розслідування, був затверджений 11.07.2009 року, а наказ в.о. начальника ГУМВС України в Одеській області №670, яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, прийнятий 13.07.2009 року, тобто з моменту закінчення службового розслідування до моменту прийняття відповідного наказу сплинуло два дні. Таким чином, твердження позивача про пропущення відповідачем строку, протягом якого на особу може бути накладене дисциплінарне стягнення, є безпідставним.
Підставою для прийняття оскаржуваного наказу визначений наказ ГУМВС України в Одеській області від 13.07.2009 року № 670. Відомостей про скасування такого наказу або внесення змін до нього позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим суд вважає, що відсутні правові підстави для скасування наказу начальника ГУМВС України в Одеській області від 13.08.2009 року № 334 о/с.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивачем належним чином не доведена незаконність його звільнення, вимоги позивача не підтверджені доказами по справі із врахуванням зазначених обставин суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 11, 69 -71, 86, 160-163, 167, 254 КАС України суд, -
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про відміну наказу, поновлення на роботі та зобов'язання виплатити заробітну плату.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 23.06.2010 року.
Суддя С.М.Корой
23 червня 2010 року