Справа № 2а-8371/09/1570
17 червня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Федусик А.Г.,
при секретарі - Пальоной І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 8239,26 грн., -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» (далі ТОВ) мотивуючи його тим, що підприємства, установи, організації відповідно до п.9 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі Закон), у разі наявності працюючих за основним місцем роботи восьми і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцем знаходження і щорічно подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів на ТОВ середньооблікова чисельність штатних працівників за 2008 рік склала 81 особу. Стаття 19 Закону встановлює норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньо облікової численності працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Відповідно до цих норм Закону відповідач повинен був створити 3 місця для працевлаштування інвалідів, але фактично створив одне місце, тому відповідно до ст.20 Закону повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію в розмірі середньорічної заробітної плати на підприємстві, помножену на кількість нестворених робочих місць для інвалідів. Сума відрахувань відповідача за два нестворених робочих місця для інвалідів становить 8190,12 гривень. Крім того, відповідно до ст.20 Закону за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідач повинен сплатити пеню, яка станом на 30.04.2009 року склала 49,14 гривень.
У судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача суму в розмірі 8239,26 гривень.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити позивачу в задоволені позову посилаючись на те, що згідно з діючим законодавством України ТОВ протягом 2008 року неодноразово зверталося до Одеського міського центру зайнятості зі звітами про наявність вакансій для інвалідів (а.с.44-56), але протягом 12 місяців з приводу працевлаштування з числа інвалідів ніхто не звертався та позивачем на роботу в ТОВ не був направлений. Позивач також не направляв на підприємство інвалідів -кандидатів на вакантні посади, хоча і знав, що на підприємстві в наявності вакантні робочі місця для інвалідів. З зазначених підстав відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки порушень діючого законодавства з боку відповідача не відбулося.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши надані письмові докази, суд встановив, що ТОВ зареєстроване в Одеському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою циєї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою циєї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
ТОВ протягом 2008 року неодноразово зверталося до позивача та Одеського міського центру зайнятості зі звітами про наявність вакансій для інвалідів (а.с.44-56), але протягом 12 місяців з приводу працевлаштування з числа інвалідів ніхто не звертався та позивачем на роботу в ТОВ не був направлений.
Аналіз Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 цього Закону.
Позивач не надав суду жодних доказів того, що до ТОВ направлялись пропозиції про працевлаштування інвалідів чи інваліди самі звертались до ТОВ з метою працевлаштування в 2008 році та їм було відмовлено в працевлаштуванні, що не оспорював в судовому засіданні представник позивача.
За таких обставин, суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, оскільки в ході розгляду справи судом було встановлено, що невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2008 році, передбаченого Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», виникло не з вини відповідача.
Доводи позивача в обґрунтування позову про те, що сам по собі факт невиконання зазначеного нормативу є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування, та оскільки відповідачем вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами на підприємство необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" про стягнення суми адміністративно - господарських санкцій та пені в розмірі 8239,26 грн. залишити без задоволення.
Постанову може бути оскаржено до Одеського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також поданням апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Г.Федусик
21 червня 2010 року