ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.11.2021Справа № 910/17550/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАПЛАЗ"
до фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича
про стягнення 978 548, 54 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАПЛАЗ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича про стягнення 978 548, 54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №381117 від 15.11.2017 на створення дизайн-проекту в частині своєчасної розробки дизайн-проекту приміщень площею 373 кв. м (перший поверх), 421 кв. м. (другий поверх) та 458 квм. м (третій поверх) за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 32, у зв'язку з чим позивачем нараховано та завлено до стягнення 829 137, 00 грн основоного боргу, 41 581, 04 грн 3% річних та 107 830, 50 грн інфляційних втрат.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд встановив, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Так, приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Абзацом 28 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
У відповідності до пункту 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Із аналізу наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, належним чином завірений працівником поштового зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Однак, всупереч викладеному позивачем не додано до позовної заяві будь-яких доказів направлення відповідвчу її копії та доданих до неї документів.
Також, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У даній позовній заяві міститься одна вимога майновогго характеру про стягнення з відповідача 978 548, 54 грн, отже судовий збір за її подання має становити 14 678, 22 грн (1,5 відсотка ціни позову).
Натомість, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості доказів сплати судового збору надано платіжне доручення №1898 від 03.09.2021 на суму 12 437, 06 грн, що на 2 241, 16 грн менше від встановленого законом розміру.
Отже, заявником не виконано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надано доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви у встановленому законом розміру.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАПЛАЗ" без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАПЛАЗ" без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
3. Встановити Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАПЛАЗ" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами (опис вкладення з зазначенням номеру поштового відправлення на ньому);
- оригіналу платіжного документа про доплату судового збору у розмірі 2 241, 16 грн.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА