ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2021Справа № 910/13166/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В.,
розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 16-А), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві (01011, місто Київ, вулиця Арсенальна, б. 9/11; код ЄДРПОУ 40112076), про розірвання договору та примусове виселення,
За участю представників сторін:
від позивача: Артеменко П.М.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Василюк Д.В.
11.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" про розірвання договору та примусове виселення та передана 12.08.2021 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 08.07.2016 року №7463, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР", та виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" з нежитлових приміщень загальною площею 349,10 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19, літ Ч.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної сплати орендної плати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13166/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.09.2021 та запропоновано позивачу надати письмові пояснення стосовно залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві, з урахуванням того, що в оспорюваному договорі зазначено балансоутримувача УДАІ ГУМВС України в м. Києві.
10.09.2021 через загальний відділ діловодства суду від Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві надійшли пояснення на позовну заяву №31/26- від 06.09.2021. В даних поясненнях Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві підтримує позовні вимоги позивача та просить задовольнити їх у повному обсязі, оскільки договором прямо передбачена можливість дострокового припинення дії договору у випадку прострочення орендарем сплати орендної плати систематично/ більше трьох раз.
В судовому засіданні, яке відбулося 23.09.21, позивачем було подане клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Окрім того, позивач надав свої пояснення стосовно залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві та просив задовольнити відповідні клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві (01011, місто Київ, вулиця Арсенальна, б. 9/11; код ЄДРПОУ 40112076) та відкладено підготовче засідання у справі №910/13166/21 на 07.10.21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2021.
У судове засідання 28.10.2021 з'явився представник позивача та третьої особи, надали пояснення по справі.
Представники відповідача у судове засідання 28.10.2021 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 28.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
08.07.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі-орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» (далі-орендар, відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7463, відповідно до умов п. 1.1 якого (в редакції договору про внесення змін № 7463/01 від 05.09.2019) орендодавець на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву № 1039 від 01 липня 2016 року передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 349,10 кв.м, розмішені за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19 літ. Ч (реєстровий номер 24523569.2.ОЧШПЖА652) (далі - майно), що перебуває на балансі Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 29.02.2016, складає 3 910 000,00 грн (без ПДВ).
Згідно з п.1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення приватного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
За змістом п.3.1., п.3.3. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2016 року 65166,67 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, із врахуванням п.9 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».
Відповідно до положень п.3.6. договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за яких здійснюється платіж із врахуванням пункту 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».
За приписами п. 5.3 договору орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).
Пунктом 5.10 сторони погодили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві/ балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Згідно з пунктом 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 08.07.2016 по 08.07.2026 включно (пункт 10.1. договору).
За змістом п.10.4. договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
Відповідно до п. 10.7 договору сторони погоджуються, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, систематично (більше трьох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до Регіонального відділення.
В разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря; вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем як за згодою так і без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає, ці поліпшення визнаються власністю держави (п. 10.8 договору).
За вимогами п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем орендодавцю/ балансоутримувачу за актом приймання-передавання майна. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Майно вважається поверненим орендодавцю/ балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10 договору).
На виконання умов вказаного договору між орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем 08.07.2016 складено акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, Академіка Туполєва, 19 літ Ч, який підписаний представниками сторін, а також скріплений печатками без будь-яких зауважень та заперечень.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що станом на 29.07.2021 заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 907 945,67 грн, що підтверджується наданим ним розрахунком заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 частково задоволено позов Заступника керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» про стягнення заборгованості з орендних платежів у розмірі 539 367,92 грн, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» в дохід Державного бюджету України 494 268,56 грн основного боргу, 10 266,49 грн пені, 14 828,06 грн штрафу та 7092,82 грн інфляційних втрат.
Матеріали справи містять пропозиції позивача від 22.11.2019 № 30-06/9666 та від 23.07.2020 № 30-06-5915, направлені на адресу відповідача, про дострокове розірвання договору оренди від 08.07.2016 № 7463, які останнім отримані не були та повернулись у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
27.05.2021 позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення № 30-06/4224 про відмову від договору оренди нерухомого майна № 7463 від 08.07.2016 у зв'язку з наявною заборгованістю, до якого долучався на підпис акт прийому-передачі майна, проте останній повернувся за закінченням терміну зберігання.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 ГК України.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Положеннями статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У той же час умовами пункту 10.7.3 наведеної угоди сторони погодили, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, систематично (більше трьох разів) порушує термін здійснення будь-яких платежів за цим правочином та не надав платіжні доручення до регіонального відділення.
Також частиною 1 статті 651 ЦК України встановлено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 ЦК України).
Приписи статті 651 ЦК України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 частково задоволено позов Заступника керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» про стягнення заборгованості з орендних платежів у розмірі 539 367,92 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» в дохід Державного бюджету України 494 268,56 грн основного боргу, 10 266,49 грн пені, 14 828,06 грн штрафу та 7092,82 грн інфляційних втрат.
Згідно з розрахунком заборгованості Товариства з орендної плати станом на 29.07.2021 року, доданим позивачем до позовної заяви, вбачається що відповідачем неодноразово були прострочені платежі з орендної плати, у зв'язку із чим його заборгованість складає 907 945,67 грн.
Вказані обставини свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 08.07.2016 № 7463, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.
Сам факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2020 року в справі № 479/1073/18.
Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем умов договору, що полягає у систематичному невиконанні зобов'язань щодо погашення сум заборгованості за користування орендованими приміщеннями, у зв'язку з чим позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору, а також враховуючи те, що відповідач в передбаченому законом порядку не спростував вказаних встановлених обставин справи, суд на підставі вищезазначених норм чинного законодавства дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 08.07.2016 № 7463 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
У позовній заяві позивач також просив суд виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаян Віннер» з вищезазначених нежитлових будівель, загальною площею 349,10 кв.м, які є предметом оренди за спірним договором.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України розірвання договору є підставою для припинення зобов'язання.
За частиною 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відповідно до частини 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 10.9 спірного договору оренди передбачено, що в разі припинення або розірвання цієї угоди майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.
Оскільки договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.07.2016 № 7463 підлягає розірванню, суд на підставі вищезазначених вимог закону дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про виселення Товариства з орендованих приміщень.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем покладеного на нього обов'язку по своєчасній оплаті орендних платежів, що є істотним порушенням умов спірного договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Відділення у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 08 липня 2016 року № 7463, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г; код 19030825) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 16-А, код 35007886).
3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 16-А, код 35007886) у примусовому порядку з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 349,10 кв. м., що розміщені за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19 літ. Ч, реєстровий номер 24523569.2.ОЧШПЖА652, що перебуває на балансі Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 16-А, код 35007886) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г; код 19030825) 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп. судового збору., який перерахувати за наступними реквізитами: Одержувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, код 19030825, банк одержувача - ДКСУ, м. Київ; р/р UA598201720343150001000014093.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2021
Суддя Владислав ДЕМИДОВ