ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.10.2021Справа № 910/14434/18
За позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України, м. Львів
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група", м. Київ
про стягнення 1 081 972,20 грн,-
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від прокурора: Маріцька Ю.С. (посвідчення №063694 від 23.04.2021 року);
від позивача: Бондаренко В.В. (в порядку самопредставництва);
від відповідача: не з'явились.
Заступник військового прокурора Західного регіону України (прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач-1) та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" (відповідач) про стягнення невикористаних коштів з попередньої оплати за Договором підряду від 14.06.2018 №172 у розмірі 852 823,19 грн, а також 138 010,20 грн пені та 91 128,81 грн штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.12.2018. Окрім того, вказаною ухвалою було запропоновано відповідачу у строк до п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали, подати відзив на позовну заяву.
04.12.2018 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що замовником сплачено не повну суму авансу в розмірі 2 729 499,81 грн, що негативно вплинуло на графік робіт. Відповідачем вказано, що будівельний майданчик не було передано вчасно і не були усунуті недоліки майданчика. Фактично будівельний майданчик був переданий лише наприкінці липня 2018 року. Окрім того, не надано точки підключення електроенергії та водопостачання, не винесено за межі ділянок проведення будівельних робіт залізобетонні опори та кабель повітряної лінії електромереж. Відповідачем наголошено на тому, що вчасно розпочати роботи було неможливим. Також у відзиві вказано, що значні опади в період виконання робіт спричинили затоплення котловану, у зв'язку з чим виникла затримка в будівництві. Також відповідачем наголошено на тому, що ні умовами договору, ні іншими актами, не передбачено обов'язку підрядника надавати замовнику звіт щодо використання попередньої оплати.
У підготовчому засіданні 04.12.2018, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача та поновлення процесуального строку для подачі відзиву, про що оголошено відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
У підготовчому засіданні 04.12.2018 суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосити перерву до 22.01.2019.
04.12.2018 після закінчення підготовчого засідання у даній справі (час закінчення судового засіданні 12:02:42, натомість автоматизований розподіл поданої зустрічної позовної заяви проведено 12:41:09), представником відповідача через канцелярію суду було подано зустрічну позовну заяву до Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління про зобов'язання прийняти виконані підрядні роботи за Договором підряду №172 від 14.06.2018 шляхом підписання актів прийнятих виконаних Генпідрядником робіт (форми №КБ-2) та довідок про вартість виконаних робіт і витрат (форми №КБ-3) та сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" кошти за фактично виконані роботи в загальному розмірі 363 297,82 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" і додані до неї документи повернуто заявнику.
19.12.2018 до суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 у даній справі про повернення зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 постановлено зупинити провадження у справі №910/14434/18 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 у справі № 910/14434/18 про повернення зустрічної позовної заяви в порядку апеляційного провадження та направити матеріали справи №910/14434/18 до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група".
29.12.2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що жодні посилання на недостатнє авансування зі сторони замовника або тривале погодження та перерахування авансу у розмірі 10% не можуть бути юридично обґрунтованими наслідками невиконання взятих на себе відповідачем зобов'язань за Договором. Питання щодо надання наступного фінансування повинне розглядатися виключно після надання звіту про використання суми попереднього авансу. Позивачем вказано, що відповідачем не обґрунтовано причин, які вплинули на порушення строків виконання робіт.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі №910/14434/18 постановлено відмовити у відкритті апеляційного провадження апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 у справі №910/14434/18 та повернуто матеріали справи №910/14434/18 до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.04.2019.
01.04.2019 до суду від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла ухвала від 25.02.2019 про витребування матеріалів справи №910/14434/18 у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі №910/14434/18 про повернення апеляційної скарги.
02.04.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (уточнене) та клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
У зв'язку з надходженням до суду 01.04.2019 від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвали від 25.02.2019 про витребування матеріалів справи №910/14434/18 для здійснення перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі №910/14434/18 про повернення апеляційної скарги, в судовому засіданні 02.04.2019 судом ухвалено зупинити провадження у даній справі до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 про повернення зустрічної позовної заяви в порядку касаційного провадження.
Постановою Верховного суду від 15.04.2019 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" залишено без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі №910/14434/18 - без змін.
Господарським судом міста Києва ухвалою від 20.05.2019 року провадження в справі №910/14434/18 було поновлено та призначено підготовче засідання у справі на 25.06.2019 року.
24.06.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №587/430/16-ц.
25.06.2019 року судом ухвалою було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі №910/14434/18 до набрання відповідного рішення Великою Палатою Верховного суду у справі №587/430/16-ц та зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/14434/18.
30.09.2019 року Заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі у зв'язку з тим, що Верховним судом прийнято постанову в межах справи №587/430/16-ц, в підтвердження чого додано до клопотання копію вказаної постанови від 25.06.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 поновлено провадження у справі №910/14434/18 та призначено підготовче засідання на 12.11.2019.
В підготовчих засідання 12.11.2019 та 14.01.2020 судом оголошувались перерви до 14.01.2020 та до 18.02.2020 відповідно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 зупинено провадження у справі №910/14434/18 за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про стягнення 1 081 972,20 грн до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18.
11.06.2020 до суду від Заступника військового прокурора Західного регіону України надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивоване тим, що Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто справу №912/2385/18.
Ухвалою від 22.06.2020 року судом було відмовлено в задоволенні клопотання Заступника військового прокурора Західного регіону України про поновлення провадження у справі №910/14434/18.
15.04.2021 року Міністерство оборони України звернулось до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, оскільки в справі №912/2385/18 винесено рішення (постанову), яка набрала законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 поновлено провадження у справі №910/14434/18 та призначено підготовче засідання на 06.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначене на 06.07.2021 не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Засідання призначено на 17.08.2021 року.
17.08.2021 до суду від Міністерства оборони України надійшло клопотання про заміну сторони у справі в порядку правонаступництва, відповідно до якої просить замінити Західне територіально квартирно-експлуатаційне управління його правонаступником - Міністерством оборони України.
Ухвалою від 17.08.2021 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду справи по суті на 26.10.2021 року.
В засіданні 26.10.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
В обґрунтування порушення інтересів держави заступник військового прокурора Західного регіону України зазначає, що пред'явлення ним даної позовної заяви в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління, як органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, викликано для захисту порушених інтересів держави.
Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 №1572/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" до системи центральної виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.
Статтею 2 Закону України "Про оборону України" передбачено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх ланок воєнної організації України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Відповідно до ст.ст. 74, 75 Господарського кодексу України Міністерство оборони України утворює, реорганізує та ліквідовує у встановленому порядку підприємства, що належать до сфери його управління, контролює їх діяльність.
Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.
Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Міністерство оборони України, відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" та п. 3 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України № 406/2011 від 06.04.2011, є центральним органом виконавчої влади і головним органом у сфері оборони і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Умовами ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України - це військова державна структура, яка організаційно складається з військових об'єднань, з'єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів.
Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України "Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України.
З метою реалізації повноважень, визначених ст. 10 Закону України "Про Збройні Сили України", у сфері квартирно-експлуатаційного забезпечення військ, Міністром оборони України видано наказ №448 від 03.07.2013 "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України".
Квартирно-експлуатаційні управління ЗСУ є територіальним органом військового управління ЗСУ і призначені для реалізації у військах, дислокованих у межах відповідальності державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ у стані високої бойової та мобілізаційної готовності (п. 2.3 Положення).
Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Підставою для звернення із даною позовною заявою в інтересах держави Прокурор зазначив те, що Міністерство оборони України та Північне територіальне квартирно-експлуатаційне управління не здійснюють належний захист інтересів держави представницькими засобами та не здійснюють комплекс заходів, спрямованих на стягнення бюджетних коштів з відповідача, а тому у Прокурора є законні підстави для звернення з даним позовом до суду.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18.
У матеріалах справи містяться докази щодо проведення претензійної роботи Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, а саме листи та претензії, які були залишенні відповідачем без виконання. Вищевказані обставини свідчать про бездіяльність позивача, який знав про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом.
Оскільки прокурор звернувся до суду із позовом про захист порушених інтересів держави, що полягають у неналежному виконанні з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельно-Монтажна Група" умов Договору підряду від 14.06.2018 №172 в частині строків будівництва казарми поліпшеного планування №1, в/м №20 у м. Чернівці, що позбавляє можливості забезпечення належних умов для проживання військовослужбовців Збройних Сил України, наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі є обґрунтованою.
З матеріалів справи вбачається, що між Міністерством оборони України в особі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (замовник) Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" (підрядник) було укладено Договір підряду №172 (надалі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування №1, в/м №20, в м. Чернівці, Чернівецька область, військове містечко №22, за адресою: вул. Василе Александрі, 46, м. Чернівці (надалі за текстом - Об'єкт), що виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2.1. Договору Генпідрядник зобов'язується у строк, що не перевищує 210 календарних днів з дати укладання Договору, виконати роботи з будівництва ОБ'ЄКТУ та передати їх замовнику, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи (ОБ'ЄКТ).
Згідно з п. 3.1. та 3.2. Договору договірна ціна становить 14 777,701,44 грн, у тому числі ПДВ - 2 462 950,24 грн. Зазначена договірна ціна є твердою, складається Генпідрядником на підставі наданої ним цінової пропозиції згідно з вимогами нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві.
Відповідно до п. 4.1.4. Договору замовник може надавати Генпідряднику попередню оплату (аванс) на виконання робіт по ОБ'ЄКТУ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 за таких умов:
а) аванс надається Генпідряднику за наявності рішення головного розпорядника коштів Замовника;
б) аванс надається на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів;
в) розмір попередньої оплати не може перевищувати 30% (тридцять) відсотків вартості від річного обсягу робіт;
г) Генпідрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату протягом 3 (трьох) місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику;
д) для отримання попередньої оплати Генпідрядник повинен письмово звернутися до Замовника та узгодити з ним перелік витрат, на які передбачено використати отримані кошти.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання п.п. 4.1.4 Договору здійснило попередню оплату на користь відповідача на загальну суму 909 833,27 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.08.2018 року на вказану суму.
Пунктом 5.1. Договору сторони узгодили термін завершення виконання робіт по ОБ'ЄКТУ - не пізніше ніж через 210 (двісті десять) календарних днів з дати укладання Договору, а саме до 09 січня 2019, у тому числі за етапами:
1 етап: не пізніше ніж через 45 (сорок п'ять) календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 28 липня 2018 - повинні бути завершені наступні будівельні роботи:
- земляні роботи;
- улаштування фундаменту;
- улаштування монолітного поясу по фундаментам;
- улаштування вводів інженерних мереж;
- розведення мереж каналізації та водопостачання нижче відм. 0;
- улаштування підлоги по ґрунту до відм. 0.
2 етап: не пізніше ніж через 80 (вісімдесят) календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 01 вересня 2018 - повинні бути завершені наступні будівельні роботи:
- улаштування стін цегляних 1-го поверху з перемичками;
- улаштування монолітного поясу по стінам 1-го поверху;
- монтаж плит перекриття 1-го поверху з монолітними ділянками;
3 етап: не пізніше ніж через 120 (сто двадцять) календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 11 жовтня 2018 - повинні бути завершені наступні будівельні роботи:
- улаштування стін цегляних 2-го поверху з перемичками;
- улаштування монолітного поясу по стінам 2-го поверху;
- монтаж плит перекриття 2-го поверху з монолітними ділянками;
- монтаж вікон 1-го поверху;
- прокладка внутрішніх мереж електропостачання на 1-му поверсі;
- прокладка внутрішніх мереж тепло-, водопостачання та каналізації на 1-
му поверсі;
- улаштування внутрішніх стін (перегородок) 1 -го поверху;
- улаштування бетонної стяжки підлоги 1-го поверху;
- монтаж сходів між 1-м та 2-м поверхом.
4 етап: не пізніше ніж через 160 (сто шістдесят) календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 20 листопада 2018 - повинні бути завершені наступні будівельні роботи:
- улаштування стін цегляних горища;
- улаштування покрівлі;
- монтаж вікон 2-го поверху та горища;
- прокладка внутрішніх мереж електропостачання на 2-му поверсі;
- прокладка внутрішніх мереж тепло-, водопостачання та каналізації на 2- му поверсі;
- внутрішня штукатурка та облицювання керамічною плиткою стін 1-го поверху;
- монтаж профілів підвісних стель 1-го поверху;
- улаштування внутрішніх стін (перегородок) 2-го поверху;
- улаштування бетонної стяжки підлоги 2-го поверху;
- улаштування зовнішніх сходів.
5 етап: не пізніше ніж через 200 (двісті) календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 30 грудня 2018 - повинні бути завершені наступні будівельні роботи:
- внутрішня штукатурка та облицювання керамічною плиткою стін 2-го поверху;
- монтаж профілів підвісних стель 2-го поверху;
- утеплення та оздоблення фасаду;
- улаштування зливової системи;
- встановлення внутрішніх дверей;
- внутрішні оздоблювальні роботи (монтаж стельового гіпсокартону, штукатурка стін та стель, улаштування підлоги, монтаж армстронгу, поклейка шпалер, фарбування та покриття лаком тощо);
- встановлення сантехнічних приладів;
- улаштування світильників та електрофурнітури;
- благоустрій території;
- інші будівельні роботи згідно проекту.
6 етап: не пізніше ніж через 210 (двісті десять) календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 09 січня 2019 - повинні бути завершені наступні будівельні роботи:
- під'єднання будівлі до зовнішніх інженерних мереж тепло-, електро-, водопостачання та каналізації;
- наведення порядку на ОБ'ЄКТІ та прилеглій території (вивіз усього будівельного сміття, очищення конструкцій об'єкту від бруду та пилу тощо);
- підготовка будівлі до передачі в експлуатацію Замовнику (передача виконавчої, технічної та іншої документації на ОБ'ЄКТ, будівельні матеріали та конструкції, що використовувались при його будівництві);
- усунення недоліків, виявлених Замовником при прийнятті ОБ'ЄКТА.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст.ст. 846, 849 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має
право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст.ст. 875, 877, 883 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Як вже було встановлено судом вище, за умовами ч. г) п.п. 4.1.4 Договору підряду сторони передбачили, що Генпідрядник зобов'язується використати одержану попередню оплату протягом 3 (трьох) місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику.
Відповідно до наявного у матеріалах справи платіжного доручення оплата суми авансу відбулася 02.08.2018 на суму в розмірі 909 833,27 грн.
Таким чином, відповідно до умов Договору №172 звіт щодо використання попередньої оплати повинен був наданий замовнику до 02.11.2018 року включно.
При цьому, відповідач у відзиві наполягав на тому, що умовами Договору не передбачено складання ним будь-яких звітів про використання авансових коштів.
Як зазначає прокурор, належним чином оформлені звіти на адресу позивача не надходили, будь яких доказів на підтвердження складання вказаних звітів відповідачем матеріали справи також не містять.
Відповідачем на підтвердження використання суми попередньою оплати були долучені до матеріалів справи видаткові накладні, рахунки-фактури та договори поставки.
Розділ 4 Договору №172, який передбачає надання попередньої оплати Генпідряднику для виконання робіт за договором, також регламентує порядок здійснення оплати за виконані роботи. Зокрема, п. 4.1.1. Договору №172 передбачено, що розрахунки за виконані роботи по об'єкту проводяться на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3.
Пункт 4.1.2. Договору визначає, що після виконання Генпідрядником робіт по об'єкту (повністю або частково) та надання Замовнику документів, передбачених пп. 4.1.1 Розділу 4 Договору, Замовник встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовам Договору щодо якості та об'єму, в іншому випадку акти повертаються Генпідряднику для усунення зауважень та коригування.
Таким чином, перелік документів, на підставі яких проводяться розрахунки за виконані роботи, є вичерпним, а замовник не зобов'язаний брати до уваги платіжні доручення, рахунки-фактури та договори поставки, надані Генпідрядником, зі змісту яких не можливо належним чином встановити, на виконання яких робіт вони укладалися.
Оскільки відповідачу була надана оплата за підрядні роботи на підставі укладеного договору підряду, то звіт про їх виконання і використання авансу має бути наданий у формі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3.
Відповідно ст.ст. 846, 849 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чиним, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Згідно ст.ст. 875, 877, 883 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконані інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Відповідно до умов п. 5.1. Договору, підрядник зобов'язався завершити 1 етап робіт не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 28 липня 2018; 2 етап не пізніше ніж через 80 календарних днів з дати укладання договору підряду, а саме до 01 вересня 2018.
У матеріалах справи міститься копія акту обстеження та перевірки фактично виконаних будівельних робіт по об'єкту: "Будівництво казарми поліпшеного планування №1 у м. Чернівці від 29.08.2018, складений комісією ПТ КЕУ із залученням інженера технічного нагляду Ілюхи А.І., відповідно до якого встановлено порушення, які суперечать Договору, проектно-кошторисній документації та будівельним нормам, а саме зазначено, що фактичний не виконані зобов'язання щодо завершення робіт першого етапу будівництва.
На підставі вищезазначеного Акту перевірки, фахівцями здійснено розрахунок невиконаних (неналежної якості) будівельних робіт та складено відомість обсягів робіт, виконаних на першому етапі, яка склала 57 010,08 грн, в той час як сума авансу, перерахована позивачем склала 909 833,27 грн.
Розділом 6 Договору регламентовано права та обов'язки сторін, з-поміж яких зокрема Замовника наділено правом достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши Генпідрядника за 10 календарних днів до дати розірвання у разі, якщо Генпідрядник більш ніж на 20 календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого етапу, визначеного у п. 5.1. Договору (п. 6.2.1.2.). Це положення договору кореспондується з положеннями ст. 181 ГК України та ст. 651 ЦК України, які зазначають, що одностороннє розірвання договору не допускається, якщо інше не визначено законом або договором.
У зв'язку з порушенням підрядником умов Договору в частині строків та обсягів виконання підрядних робіт, позивач листом №303/23/3/3905 від 31.08.2018 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про розірвання Договору №172 від 14.06.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Отже, за змістом ст. 188 ГК України, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.
В силу ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов є диспозитивним, отже договором або законом може бути встановлене інше. Сторони в договорі можуть домовитися про можливість односторонньої відмови від зобов'язання або зміни його умов.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що станом на момент звернення прокурором до суду з даним позовом Договір підряду №172 від 14.06.2018 є розірваним.
Позивач листами від 31.08.2018 та від 11.09.2018 якої вимагав повернення невикористаної попередньої оплати за Договором.
Згідно з вимогами ст.ст. 549, 551, 610, 611 ЦК України, п.п. 6.3.5 Договору визначено, що підрядник зобов'язаний сплатити замовнику визначені умовами договору штрафні санкції, а також повернути сплачений замовником аванс.
Відповідно до п. 7.4. Договору за порушення строків повернення попередньої оплати (її частини) або надання письмового звіту щодо використання попередньої плати, з Генпідрядника стягується пеня у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з неповерненням суми попередньої плати прокурором було нараховано до стягнення з відповідача 138 010,20 грн пені та 91 138,81 грн штрафу.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зокрема, посилався на те, що виконання робіт у визначені Договором строки було неможливим з причин, що не залежали від підрядника, а саме внаслідок значної кількості опадів.
Відповідно до положень Розділу 8 Договору №172 сторони передбачили, що звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Торгово-промисловою палатою України (у тому числі регіональними торгово-промисловими палатами).
Виходячи з вищевикладеного, дані Державної гідрометеорологічної служби України не є достатніми доказами наявності форс-мажорних обставин, які виключають відповідальність сторони за невиконання своїх обов'язків за Договором.
Також відповідач у своїх запереченнях наголошував на тому, що саме з вини позивача будівельний майданчик був прийнятий ним в строки пізніші, ніж обумовлені в Договорі.
Однак, як вбачається з наявних у матеріалах справи документах, будівельний майданчик був переданий відповідачу за первісним позовом відповідно до акту прийому-передачі будівельного майданчику 26.06.2018, який підписаний уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п.1-3 вказаного акту прийому-передачі сторони зазначили, що будівельний майданчик відповідає всім необхідним для виробництва будівельних робіт вимогам, відсутні перешкоди для виконання робіт передбачених Договором. Роботи по обладнанню будівельного майданчика не перешкоджають початку Робіт Підряднику. З дня підписання даного акту Підрядник приймає на себе повну відповідальність за збереження, безпеку та подальше використання будівельного майданчика до завершення будівництва в термін, передбачений Договором.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на умови договору, які встановлюють право замовника розірвати договір в односторонньому порядку, якщо Генпідрядник більш ніж на 20 календарних днів порушив строк завершення виконання робіт будь-якого етапу, визначеного у п. 5.1. Договору (п. 6.2.1.2.), суд вважає, що позивач правомірно та за наявності достатніх підстав направив відповідачеві повідомлення про розірвання договору та заявив вимогу про повернення попередньої плати.
Відповідач станом на день розгляду справи суму попередньої оплати за Договором не перерахував, а тому позовні вимоги про стягнення попередньої плати в сумі 852 823,19 грн (909 833,27 грн - 57 010,08 грн) підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, як зазначено прокурор просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 138 010,20 грн. та штраф в розмірі 91 138,81 грн. нараховані станом на 02.10.2018 року.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України),
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 7.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за договором генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Пунктом 7.4. Договору передбачено, види порушень та штрафні санкції, які застосовуються до генпідрядника за договором, зокрема: за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначених пунктом 5.1 договору, стягується пеня у розмірі 0,2% від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості таких робіт. За порушення строків повернення попередньої оплати (її частини) або надання письмового звіту щодо використання попередньої оплати - пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок штрафних санкцій Судом встановлено, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, розрахунок пені та штрафу у заявленому розмірі здійснені позивачем належним чином, відтак позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" 138 010,20 грн пені та 91 138,81 грн штрафу підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено повну обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума невикористаних коштів з попередньої оплати в розмірі 852 823,19 грн, сума пені в розмірі 138 010,20 грн та сума штрафу в розмірі 91 138,81 грн.
Судовий збір, у розмірі 16 229,58 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.
Окрім того, на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються витрати позивача пов'язані із відправленням до суду та іншим учасникам процесу копії позовної заяви із додатками та відповіді на відзив в загальному розмірі 132,00 грн (витрати на відправлення позовної заяви із додатками, які понесені 25.10.2018 року: 24,00 грн + 18,00 грн + 24,00 грн = 66,00 грн, витрати на відправлення позовної заяви із додатками, які понесені 27.12.2018 року: 24,00 грн + 18,00 грн + 24,00 грн = 66,00 грн).
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» (код ЄДРПОУ 40051731, адреса: 01601, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 5, кабінет 109) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) невикористані кошти з попередньої оплати за договором в розмірі 852 823,19 (вісімсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять три гривни 19 копійок), пеню в розмірі 138 010,20 (сто тридцять вісім тисяч десять гривень 20 копійок) та штраф в розмірі 91 138,81 грн (дев'яносто одна тисяча сто тридцять вісім гривень 81 копійка).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перша будівельно-монтажна група» (код ЄДРПОУ 40051731, адреса: 01601, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 5, кабінет 109) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (код ЄДРПОУ 38326057, адреса: 79007, місто Львів, вулиця Клепарівська, будинок 20) витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 229,58 (шістнадцять тисяч двісті двадцять дев'ять гривень 58 копійок) та витрати пов'язані з відправленням кореспонденції в розмірі 132,00 грн (сто тридцять дві гривни 00 копійок).
4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 05.11.2021 року.
Суддя С. МОРОЗОВ