ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2021Справа № 910/11774/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
про стягнення 41 118, 29 грн.
Представники сторін: без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації у розмірі 41 118,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування, у зв'язку з чим у позивача виникло право на відшкодування виплаченої суми, з страхової компанії винуватця ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/11774/21; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Саксаганського,77, Київ 33, 01033,
В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 18.08.2021, отже, завчасно був повідомлений про розгляд справи. Тому Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву та заперечень у разі їх наявності.
Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п'ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 030531/4057/0000049 від 15.07.2020 р. (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Renault Sandero» д/н НОМЕР_1 , його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
22.03.2021 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів «Renault Sandero» д/н НОМЕР_1 та «Toyota Prius» д/н НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої застрахована в ПрАТ "УТСК" згідно полісу № ЕР 202094642.
У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УНІКА", транспортний засіб «Renault Sandero» д/н НОМЕР_1 , який належить Страхувальнику на праві приватної власності.
Вартість відновлювального ремонту на підставі рахунку СТО № х22663 від 26.03.2021 p. ТОВ «Кий Авто Центр» склала 42 618,29 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 00414817 від 30.03.2021 р. та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 41 118,29 грн., яка була сплачена на СТО ТОВ «Кий Авто Центр», що підтверджується платіжним дорученням № 211335 від 31.03.2021 р.
Таким чином Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору.
Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 23.04.2021 р. по справі № 756/5078/21 (провадження № 3/756/3133/21), ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно пункту 3 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Toyota Prius» д/н НОМЕР_2 , за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», згідно полісу ЕР №202094642, яким передбачено ліміт за шкоду майну 130 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.
З врахуванням розміру франшизи (0,00грн.), сума пред'явлених позовних вимог складає 41 118,29 грн.
Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування у визначеному розмірі за договором страхування, позивач в силу положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", набув права вимоги до відповідача як страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винної особи.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією про відшкодування завданої майнової шкоди № 29808 від 22.03.2021 на виплату страхового відшкодування, відповідно до якої позивач просить відповідача сплатити страхове відшкодування у сумі 41 118,29 грн.
На час звернення позивача в суду з указаним позовом відповідь не надходила.
Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 41 118,29 грн. шкоди (41 118,29 грн. - 0,00 грн. франшиза) в межах ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 41 118,29 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат та вимоги позивача про стягнення з Відповідача 6000 грн. витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Суд, здійснюючи розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) вказує наступне.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 р., додаток № 1 до Договору №1/20ю, розрахунок витрат на правову допомогу від 14.07.2021, попередній розрахунок витрат на правову допомогу, яку позивач очікує понести у разі потреби, рахунок № 123 від 14.07.2021 р., Акт надання послуг № 123 від 14.07.2021 р., платіжне доручення № 002550 від 14.07.2021 р. (на суму 6 000,00 грн), Ордер № 1081744, свідоцтво (копія) серія КС № 5225/10 на право заняття адвокатською діяльністю адвоката Лисова О.О.
Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 р., додаток № 1 до Договору №1/20ю, розрахунок витрат на правову допомогу від 14.07.2021, попередній розрахунок витрат на правову допомогу, яку позивач очікує понести у разі потреби, рахунок № 123 від 14.07.2021 р., Акт надання послуг № 123 від 14.07.2021 р., платіжне доручення № 002550 від 14.07.2021 р. (на суму 6 000,00 грн), Ордер № 1081744, свідоцтво (копія) серія КС № 5225/10 на право заняття адвокатською діяльністю адвоката Лисова О.О. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
На переконання суду, розумним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є сума 2 000,00 грн., інші заявлені витрати на послуги адвоката є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.
Таким чином, заявлена позивачем вимога, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України про стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню судом частково, в розмірі 2 000,00 грн.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 41 118,29 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДР 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (код 20033533; 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд.6, літ. В) 41 118 (сорок одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 29 коп. страхового відшкодування, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко