Справа № 638/7947/13-к
Провадження № 1-в/638/279/21
05.11.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 25.10.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі із застосуванням статті 75 Кримінального кодексу України - 2 роки іспитового строку, та обов'язками, передбаченими пунктами 2, 3, 4 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України,-
18.02.2021 року до суду надійшло подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подання обґрунтовано тим, що 27.12.2013 року до органу з питань пробації на виконання надійшов вирок відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, та покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України. В період іспитового строку засуджений порушував порядок і умови відбування покарання, а саме не з'являвся на реєстрацію без поважних причин. Також відносно ОСОБА_5 порушено кримінальне провадження за частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, проте на теперішній час рішення не прийняте, ОСОБА_5 оголошено в розшук. У органу пробації не має підстав вважати ОСОБА_5 винним у вчиненні нового кримінального правопорушення під час іспитового строку, який закінчився 25.10.2015 року. З огляду на викладене, просить суд подання задовольнити.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, просив суд відмовити в його задоволенні.
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Як вбачається з матеріалів особової справи №7/2013, вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2013 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та обов'язками, передбаченими статтею 76 Кримінального кодексу України.
Іспитовий строк за вказаним вироком на момент розгляду подання про звільнення від відбування покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.2013 року закінчився.
Частиною 1 статті 539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 78 Кримінального кодексу України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з частиною 1 статті 164 Кримінально-виконавчого кодексу України, Уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію».
Згідно із частиною 2 статті165 Кримінально-виконавчого кодексу України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Суд вважає що матеріали особової справи №7/2013 відносно ОСОБА_5 містять сумнівні відомості, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України). Неявка засудженого, який судові виклики не отримує та відповідно в судові засідання не з'являється, перешкоджає повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, а подання не містить точних відомостей щодо виконання обов'язків засудженим ОСОБА_5 , зокрема чи виїжджав за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації, чи повідомляв орган пробації про зміну місця проживання, чи періодично з'являвся для реєстрації до органу пробації та чи не вчинив нового злочину.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає.
Окрім того, уповноважений представник органу пробації, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення розгляду подання, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, що свідчить про фактичне не підтримання внесеного до суду подання та не доведення обставин, у зв'язку з якими орган пробації звернувся до суду.
На підставі викладеного, керуючись ч.9 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд, -
У задоволенні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: