Справа № 344/14213/19
Провадження № 2/344/612/21
04 листопада 2021 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Антоняка Т.М.
секретаря Максимів Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківськ справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про зняття арешту з нерухомого майна, виключення запису про арешт майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про зняття арешту з нерухомого майна, виключення запису про арешт майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, покликаючись на те, що 16.05.2019 року він звернувся до приватного нотаріуса Івано- Франківського міського нотаріального округу Тимощук Н.М., з проханням надати консультацію щодо розпорядження майном, у ході якої йому стало відомо, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.05.2019 року № 166891369що на все належне йому нерухоме майно зареєстровано обтяження, згідно постанови про арешт майна боржника, 34419287, 24.09.2012 року, старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ В.Я. Гнатюка та постанови про відкриття виконавчого провадження, 34945318, 01.11.2012 року, заступника начальника відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ В.В. Витвицького. Позивач вказує, що свого часу на виконанні в Івано-Франківському міському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області перебували виконавчі провадження про стягнення з нього заборгованості, однак дана заборгованість давно погашена, виконавчі провадження завершені. На даний час інших виконавчих проваджень щодо стягнення з нього заборгованості на виконанні не перебуває. 14.06.2019 року він звернувся із письмовою заявою до начальника Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області щодо зняття арештів. Однак станом на дату пред'явлення даного позову він не отримав відповіді від начальника Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, а також арешт не знято, що стало підставою для звернення за захистом порушених прав до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява, у якій представник позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу розглядати у відсутності позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.05.2019 року № 166891369, на все належне ОСОБА_1 нерухоме майно зареєстровано обтяження, згідно постанови про арешт майна боржника, 34419287, 24.09.2012 року, старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ В.Я. Гнатюка та постанови про відкриття виконавчого провадження, 34945318, 01.11.2012 року, заступника начальника відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ В.В. Витвицького 11.12.2017 року (а.с. 6-8).
14.06.2019 року позивач направив заяву, датовану 11.06.2019 року, на ім'я начальника Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області щодо зняття арештів (а.с. 9-10).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2021 року судом витребувано у Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області для ознайомлення матеріали виконавчого провадження № 34419287 та матеріали виконавчого провадження № 34945318, які слід направити на адресу суду не пізніше 22.04.2020 року.
Листом від 02.04.2020 року за № 02-19/61740 Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вказав, що виконавче провадження № 34945318 завершено 15.12.2013 року, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення), виконавче провадження № 34419287 завершено 31.10.2012 року, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення) (а.с. 25).
Також, за інформацією Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 07.06.2021 року за № 11341 зазначено про те, що згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебували виконавчі провадження: №34945318 з примусового виконання виконавчого листа № 0907/9637/2012, виданого 12.09.2012 року Івано-Франківським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 272,22 грн. судових витрат; № 34419287 з примусового виконання ухвали № 0907/12184/2012, виданого 14.09.2012 року Івано-Франківським міським судом, про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , 1987 року народження, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 та приватного виробничо-комерційного підприємства «Ромб» с. Королівка Тлумацький район, Івано-Франківська область в межах ціни позову в сумі 480 479,33 грн. Виконавче провадження № 34945318 завершено 15.12.2013 року, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення), виконавче провадження № 34419287 завершено 31.10.2012 року, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення). Відповідно до розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого від 07.06.2017 року Наказом Міністерства юстиції України № 1829/5, термін зберігання виконавчих проваджень становить три роки, а тому Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не може надати копії матеріалів виконавчого провадження, у зв'язку з закінченням терміну зберігання в архіві (а.с. 50-51).
Наведене вбачається і з роздруківки з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (а.с. 52-54).
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а відтак наявні підстави, передбачені законом, для задоволення позову та зняття арешту нерухомого майна, ОСОБА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за реєстраційним номером обтяження: 13061530 та за реєстраційним номером обтяження: 13225380.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за реєстраційним номером обтяження: 13061530 та за реєстраційним номером обтяження: 13225380.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повне судове рішення складено та підписано 05 листопада 2021 року.