Справа № 342/1326/18
Провадження № 1-кп/342/18/2021
04 листопада 2021 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження № 12018090150000235 від 13.11.2018 р.
про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городенка, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, пенсіонера, інваліда 3 групи (загальне захворювання), розлученого, який депутатом не обирався, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6 .
Кримінальне правопорушення вчинено при таких обставинах.
10.11.2018, близько 16:30 год. ОСОБА_4 в м.Городенка по вул. Шевченка, 74 неподалік магазину «Рукавичка» зустрівся із ОСОБА_7 , після чого разом пішли в гості до ОСОБА_6 , який проживав в АДРЕСА_2 . В подальшому, 10.11.2018, близько 16:50 год. в ході спільного розпиття спиртних напоїв по місцю проживання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 пішов по власних справах, а між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочався словесний конфлікт. Перебуваючи в приміщенні квартири ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , діючи умисно, на грунті неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку і бажаючи настання таких наслідків, щодо здоров'я ОСОБА_6 , наніс йому два удари кулаком руки в область обличчя, в результаті чого останній впав на підлогу. Далі ОСОБА_4 продовжуючи свої протиправні дії, наніс декілька ударів ногою в область голови ОСОБА_6 , який руками прикривав обличчя, захищаючись від ударів, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді синців правої та лівої щік, саден чола та лівої китиці, які згідно висновку судово-медичного експерта від 16.11.2018 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому. Запевнив суд, що в майбутньому не буде вчиняти злочини. Подав клопотання, в якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст..45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 подане клопотання підтримали; просили задовільнити.
Потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копією лікарського свідоцтва про смерть №22 від 18.02.2020.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.125 ККУкраїни, оскільки воно відповідає вимогам ст. 45 КК України. Крім того зазначив, що з довідки про не судимість вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше вчинив злочин, однак злочин вже втратив правове значення.
Суд, з'ясувавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши надані суду докази, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Так, відповідно до ст. 45 КК України (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення) особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Пленум Верховного Суду України у п.3постанови від 23грудня 2005року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" дав судам роз'яснення, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК ) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину це надання особою досудовому слідству будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Згідно ст.12 КК України (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення) вказане кримінальне правопорушення відносилося до злочинів невеликої тяжкості.
Судом встановлено, що вироком Городенківського районного суду Івано-франківської області від 11.10.2007 року ОСОБА_4 був засуджений за ч.2 ст.307 КК України із призначенням покарання 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Постановою Городенківського районного суду від 26.10.2009 року ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання за вироком Городенківського районного суду Івано-Франкіської області від 11.10.2007 року засудженого за ч.2ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Відповідно до п.1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», не утворює повторності раніше вчинений злочин, за який особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, засуджено без призначення покарання або зі звільненням від покарання, а також злочин, судимість за який було погашено чи знято.
Судимість є правовим станом особи, який виникає у зв'язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину.
Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Вказана правова позиція визначена постановою Верховного Суду від 27.09.2018 року в справі № 647/1831/15-к.
Аналізуючи вищенаведене суд приходить до переконання, що у разі вчинення особою злочину раніше, судимість за який погашена, злочин втратив своє правове значення, тому особа визнається такою, що вчинила злочин вперше.
Відтак, ОСОБА_4 є особою, яка не має судимості, оскільки 26.10.2009 року звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 11.10.2007 року, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ч. 4 ст. 286 КПК України вказує, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Отже, враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання, а також те, що обвинувачений щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення) є злочином невеликої тяжкості, його слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Речові докази суду не надавались.
Документально підтверджених процесуальних витрат у справі на залучення експерта немає.
На час постановленя ухвали до обвинуваченого не застосований жоден вид запобіжного заходу.
На підставі наведеного, ст.ст.12, 44, 45 КК України, керуючись ст.284, 288, 372, 376, 392, 393 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України - задовольнити.
На підставі ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а кримінальне провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018090150000235 від 13.11.2018 р. - закрити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1