Єдиний унікальний номер 341/1953/21
Номер провадження 3/341/898/21
05 листопада 2021 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. за участю ОСОБА_1 розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 91 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 вчинив у межах території об'єкта природно-заповідного фонду, його охоронної зони, заборонену діяльність, а саме порізав вітровальне дерево, за наступних установлених суддею обставин.
24 вересня 2021 року о 15:00 самовільно порізав два стовбури вітровального дерева породи ясен у зоні регульованої рекреації Галицького національного природного парку (Бурштинське лісництво) загальним об'ємом 1,25 м куб., за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 91 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав факт порізки ним дерева, але просив врахувати те, що насправді дерево було лише одне із роздвоєним стовбуром. Наголосив на тому, що дерево він не зрізав, а таке було повалене вітром і він його порізав на дрова для опалення житла, оскільки газ дуже дорогий. При цьому вказав, що дерево у будь-якому разі пропало б (зігнило), бо там не одне таке лежить.
Вказав, що визнає вину у тому, що порізав повалене дерево, просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення особи, доходжу наступного висновку.
Згідно з ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія, яка посягає на громадський порядок, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст. 91 КУпАП, як адміністративне правопорушення визначено, здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно з ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Вина ОСОБА_1 підтверджена належними і допустимими доказами, а саме:
- протоколом № 0020 від 18.10.2021;
- поясненнями особи у судовому засіданні під час розгляду справи.
Отже, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, оскільки він самовільно порізав два стовбури вітровального дерева породи ясен у зоні регульованої рекреації Галицького національного природного парку (Бурштинське лісництво) загальним об'ємом 1,25 м куб.
При цьому суддя звертає увагу на таке.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Таким чином, згідно з Конституцією України та рішеннями Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Отже, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і достовірності.
Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З огляду на викладене, констатую, що особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не в повній мірі виконала обов'язок, передбачений ч. 2 ст. 251 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 саме зрізав два дерева породи «ясен».
При цьому особа стверджує, що дерево було одне із роздвоєним стовбуром та уже повалене вітром, тобто не росло.
Як зазначено, усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суд позбавлений можливості самостійно відшуковувати докази саме зрізання ОСОБА_1 двох дерев породи «ясен».
Відповідно до частини першої статті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення суддя має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано розрахунок розміру нанесеної ОСОБА_1 шкоди. При цьому розрахунок здійснено на підставі додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».
Вказаний додаток № 1 містить Таксу для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту.
Тобто, вказані у додатку № 1 такси застосовуються для обчислення розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев до ступеня припинення росту.
Зважаючи на те, що у цій справі відповідна посадова особа належними і допустимими доказами не довела факту зрізу чи пошкодження «здорового» дерева (дерев) ОСОБА_1 до ступеня припинення росту, суддя визнає долучений до протоколу розрахунок розміру шкоди недопустимим і неналежним доказом нанесення шкоди у розмірі 3121,14 грн.
Таким чином, визначений розмір шкоди у сумі 3121,14 грн стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Згідно з вимогами ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, є визнання вини, та те, що правопорушник вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена повністю, а тому із врахуванням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, характеру вчиненого правопорушення, ступеня його вини та інших обставин, передбачених ст. 33 КУпАП, вважаю, що стосовно нього необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у межах санкції ст. 91 КУпАП.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року 2270 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40, 40-1, 85, 221, 283-287, 289, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні, який перерахувати на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Галицький районний суд Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ