Справа № 194/1478/21
Номер провадження № 2/194/496/21
05 листопада 2021 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.
за участю секретаря судового засідання Виходцевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свою позовну вимогу вона мотивує тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 15 березня 2018 року. Від шлюбу вони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є та обставина, що шлюбні відносини між ними припинені більше двох років тому, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо. Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 15 березня 2018 року виконавчим комітетом Яблуновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, актовий запис № 1; судовий збір у сумі 908,00 грн. стягнути з відповідача на її користь, залишити їй прізвище ОСОБА_4 , справу розглядати без її участі, не заперечує проти винесення заочного рішення, строк для примирення не надавати.
Позивач в судове засідання не з'явилася, але в позовній заяві просить розглядати справу без її участі, судові витрати стягнути з відповідача, залишити їй прізвище ОСОБА_4 , не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти розірвання шлюбу, але заперечує проти стягнення з нього судового збору, оскільки він, як учасник бойових дій звільняється від сплати судового збору.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 15 березня 2018 року виконавчим комітетом Яблуновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, актовий запис № 1.
Від сумісного життя мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як видно з позовної заяви, в сім'ї немає взаємопорозуміння та взаємоповаги, шлюбні відносини припинені, спільного господарства не ведуть. Сумісне життя не склалося тобто характер сформованих відносин у родині є таким, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зареєстрований між сторонами шлюб може бути розірваний за рішенням суду, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим і буде суперечити інтересам сторін.
Головними мотивами, з яких суд визнав збереження сім'ї неможливим є ініціатива позивача, тобто звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, та обставини викладені у позовній заяві, а також визнання відповідачем даної позовної заяви з відсутністю заперечень проти задоволення позовних вимог, що виражає його байдужу позицію щодо збереження шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Загальної декларації ООН з прав людини, ст. 51 Конституції України, ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч.8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивач бажає залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стосовно заперечення відповідача щодо стягнення з нього на користь позивача судового збору суд приходить до наступного.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 05 вересня 2017 року управлінням персоналу штабу ВЧ А4583, ОСОБА_2 є учасником бойових дій.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Закон України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, зазначено, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Як вбачається з позовної заяви права відповідача, як учасника бойових дій, позовом про розірвання шлюбу не порушені, оскільки даний позов виникає з сімейних відносин.
Згідно ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 19, 76, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15 березня 2018 року виконавчим комітетом Яблуновицької сільської ради Оратівського району Вінницької області, актовий запис № 1, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Яблуновиця Оратівського району Вінницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в м. Тернівка Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,які мають одну малолітню дитину, розірвати.
Залишити ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Яблуновиця Оратівського району Вінницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в м. Тернівка Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 05 листопада 2021 року.
Головуючий суддя В.О. Корягін